Ухвала суду № 117241784, 23.02.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/23365/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у даній справі позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 17 лютого 2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром.

30.01.2024 ОСОБА_1 подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі. Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду у даній справі обмеження максимального розміру пенсії пенсійним органом не знято і пенсія виплачується по старим розрахункам. Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням виконати рішення суду щодо виплати пенсії без обмеження її розміру. Проте 10.01.2024 отримав відповідь №456-38221/Ш-02/8-0300/24, в якій ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що оскільки судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, застосовуються чинні норми. Відтак, позивач вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області свої прямі обов`язки перекладає на судові органи.

З наведених підстав ОСОБА_1 просить зобов`язати встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати здійснити з 17.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром, виконати судове рішення від 01.11.2023 у справі №140/23365/23, яке набрало законної сили 02.12.2023.

Управління в надісланих до суду 19.02.2024 поясненнях на заяву про встановлення контролю зазначає, що загальний розмір пенсії позивача з 17.02.2023 становить 21641,38 грн. Виплата пенсії з врахуванням вказаного рішення суду проводиться з січня 2024 року, виплата коштів за період з 01.02.2023 по 31.12.2023 буде здійснена в межах бюджетних асигнувань на цю мету.

24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на підставі якої Управлінням ОСОБА_1 встановлено підвищення в сумі 1500 грн, проте розмір пенсії залишився в попередньому розмірі 21641,38 грн.

Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», відповідач зазначає, що рішення суду у справі №140/23365/23 виконано, здійснено перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 17.02.2023 до змін в законодавстві, яке регулює пенсійне забезпечення, а тому просить відмовити з задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №140/23365/23.

Порядок розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду нормами статті 382 КАС України не визначений. В силу вимог частини четвертої зазначеної статті передбачено, що у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому і розгляд питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши заяву ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами, які вказують про невиконання рішення суду без поважних причин (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а).

Також у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Як встановлено судом, на виконання рішення суду у даній справі відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.02.2023 без обмеження максимальним розміром. Загальний розмір пенсії позивача з 17.02.2023 становить 21641,38 грн.

На виконання вимог постанови від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідач встановив ОСОБА_1 підвищення в сумі 1500 грн та відповідно до перерахунку пенсії з 01.02.2024 підсумок пенсії (з надбавками) позивача становить в сумі 23141,38 грн, з урахуванням максимального розміру 21641,38 грн.

Таким чином, відповідачем не виплачується ОСОБА_1 підвищення до пенсії в сумі 1500 грн, встановлене постановою від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», яке входить до загальної суми пенсії, розмір якої не підлягає обмеженню.

Водночас суд зауважує, що 29.12.2023 Волинським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 01.11.2023 у справі №140/23365/23 видано виконавчий лист №26986/2023 від 29.12.2023, який не пред`явлено до виконання. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, оскільки зміст статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

На час звернення позивача із даною заявою виконавчий лист до примусового виконання не пред`явлено, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні об`єктивно підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним в межах його примусового виконання.

Разом з тим, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є можливим та доцільним після того, як вжиті органом державної виконавчої служби заходи не призвели до виконання судового рішення.

Відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону №1404-VIII першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, тому суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №140/23365/23 відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій