Рішення № 1172363, 21.11.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" листопада 2007 р.           Справа № 9/352-07

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Закрите акціонерне товариство «Зодча Діадема», м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів,

про стягнення 115500 грн.,

за участю представників:

позивача:Якобчук А.П., довір. №22-01 від 01.02.07р.,

відповідача:Войнаровський О.В., довір. №3 від 01.12.2006р.,

Соколовська О.В., довір. б/н від 08.12.2005р.,

обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Зодча Діадема»(далі –Позивач, ЗАТ «Зодча Діадема»), звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(відповідач, ТОВ «Інжпромбудсервіс») про стягнення 115500 грн. Заявлений позов мотивований тим, що за невиконання договору №012/09 від 15.09.04 відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача штраф, розмір якого становить 115 500 грн.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що витік строк позовної давності, встановлений для нарахування та стягнення штрафних санкцій і відповідач наполягає на його застосуванню; що умови договору №012/09 від 15.09.04 в редакції додаткової угоди №3 від 7.06.06 до цього часу позивачем не виконані, що унеможливлює виконання відповідачем своїх зобов’язань; що договір на підставі якого проводиться нарахування та стягнення штрафних санкцій і який був розірваний рішенням господарського суду Київської області у був припинений за згодою сторін при укладанні додаткової угоди №3 від 7.06.06; що штрафні санкції за договором повинен сплачувати інвестор, якого умовами договору не визначено.

В ході судового розгляду відповідачем заявлено клопотання про витребування матеріалів справи №465/18 від 18.12.06. Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає до задоволення з огляду на те, відповідач не зазначив докладно який саме доказ чи документ слід витребувати з матеріалів справи та не вказав які саме обставини можуть підтвердити ці докази. Крім цього, суд приймає до уваги те, що за результатами розгляду справи, про витребування матеріалів якої клопоче відповідач, судом винесене рішення, яке набуло законної сили і саме це рішення містить факти, що мають суттєве значення для розгляду справи. Тому клопотання про залучення матеріалів справи не підлягає до задоволення.

Відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача актів прийому-передачі виконаних робіт. З огляду на те, що підставами позову є невиконання відповідачем зобов’язань за договором і цей факт встановлений судовим рішенням тому не потребує свого доказування, приймаючи до уваги, що за договором №012/09 від 15.09.04 обов’язок відповідача здійснювати фінансування не залежить від ступеню виконання зобов’язань позивачем, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання.

Відповідачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи Висновку №126/147-е від 02.08.07 науково-правової експертизи щодо припинення зобов’язання за домовленістю сторін, підготовленого радою науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. Корецького. В задоволення клопотання, висновок залучено до матеріалів справи в якості правової думки наукової установи.

В судовому засіданні 13.11.2007р. позивач вимоги підтримав в повному бсязі з підстав викладених в позові. Представникі відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві та додаткових до нього поясненнях.

В засіданні 13.11.2007р. судом оголошувалась перерва до 21.11.2007р. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Між Позивачем та Відповідачем 15.09.04 укладено Договір №0112/09 про участь у будівництві навчально-житлового комплексу в кварталі вул. Індустріальна та пров. Індустріальний в Солом’янському районі м. Києва (далі - договір).

В подальшому, 07.06.06 сторони виклали договір в новій редакції про що було укладено додаткову угоду №3 до договору. Пунктом 1.1 вказаної додаткової угоди сторони зафіксували свою згоду на викладення договору №012/09 від 15.09.04 в новій редакції. Пунктом 1.2 цієї угоди сторони визначились, що договір в редакції від 15.09.04 втрачає чинність, а подальші посилання на договір здійснюються наступним чином: «Договір №012/09 від 15.09.04 в редакції від 07.06.06».

Судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що з укладенням додаткової угоди №3 до договору, в якій сторони виклали договір в новій редакції, договір №012/09 від 15.09.04 припинився. Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Оскільки ні договором, ні чинним законодавством не передбачено такого способу припинення зобов’язання, як викладення договору в новій редакції, то укладення нової редакції договору не вказує на його припинення. Аналіз попередньої та нової редакції договору вказує на те, що сторони, предмет, права та обов’язки сторін не були змінені.

Відповідно до договору в редакції від 07.06.06 його предметом є діяльність Сторін щодо фінансування та викоання функцій замовника, проектно-вишукувальних, будівельних робіт, введення в експлуатацію Об’єкта.

Визначаючи обов’язки сторони дійшли згоди, що відповідач (Сторона2) зобов’язаний за рахунок власних, позичених або залучених у встановленому порядку грошових коштів забезпечити своєчасне фінансування виконання позивачем (Стороною1) проектно-вишукувальних, інших робіт, передбачених Договором авторського нагляду, робіт, які виконуються сторонніми організаціями та усі витрати, пов’язані із підготовчими роботам (п. 3.3.1 Договору). При цьому, відповідач зобов’язаний дотримуватися графіків фінансування та виконання робіт за даним договором (п.3.3.20 Договору).

Фінансування робіт за рахунок позивача чи іншої особи договором не передбачено.

Додатком №4 до договору сторони визначили графік фінансування виконання робіт, а додатком №5 до договору сторони визначили Графік фінансування та виконання проектно-вишукувальних робіт. Фінансування у відповідності до обох графіків зобов’язаний здійснювати відповідач (п.4.2 договору).

Листом №264-08 від 21.08.06 позивач звернувся до відповідача із вимогою про розірвання договору з підстав систематичного невиконання відповідачем умов договору.

За результатами розгляду листа №264-08 від 21.08.06 відповідач листом №198 від 30.08.06 визнав наявність боргу із фінансування перед позивачем у розмірі 110000 грн. та зобов’язувався сплатити його в строк до 08.09.06, боргу в розмірі 150000 грн. та зобов’язувався сплатити його до 19.09.06, боргу в розмірі 1050000 грн. та зобов’язувався сплатити його в строк до 30.09.06.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовом про розірвання договору. Провадження у справі було порушено 08.12.2006р. Господарський суд Київської області 18.12.06 рішенням у справі №465/18 розірвав договір. Підставами для розірвання суд вказав систематичне невиконання відповідачем зобов’язань за договором. Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.07 вказане рішення залишене в силі. Верховний Суд України не знайшов підстав для перегляду вказаної постанови Вищого господарського суду України.

Зазначеним рішенням господарського суду у справі №465/18 встановлено, що на час прийняття рішення загальний борг відповідача перед позивачем становить 2315000 грн., із них на час звернення до суду прострочення по боргу в розмірі 110000 грн. становить 19 місяців 12 днів, по боргу в розмірі 150000 грн. становить 18 місяців 22 дні, боргу в розмірі 400000 грн. становить 8 місяців 13 днів, боргу в розмірі 1510000 грн становить 7 місяців 19 днів, боргу в розмірі 100000 грн. становить 4 місяці 20 днів, боргу в розмірі 40000 грн. становить 2 місяці 29 днів.

Пунктом 7.8 договору, в редакції від 07.06.06р. передбачено, що у разі затримки платежів більше 30 діб інвестор… виплачує позивачеві штраф у розмірі п’ять відсотків від вартості затриманої частки платежів.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що інвестором є інша особа, але не він, оскільки, інвестор капітального будівництва це юридична (фізична) особа, яка приймає рішення про вкладання власних, позичкових або залучених коштів у формі капітальних вкладень у об'єкти будівництва. (Мінекономіки, Держкоммістобудування, Мінфін, Наказ «Про затвердження Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України»від 23.09.1996 N 127/201/173).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому встановлює, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сплата неустойки є одним із передбачених ст. 611 Цивільного кодексу України правових наслідків порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Рішенням господарського суду Київської області у справі №465/18 від 18.12.06 встановлено факт неналежного виконання зобов’язань по проведенню фінансування робіт. Прострочення по кожній сумі складає понад 30 днів, а отже штраф позивач вправі нараховувати на всю прострочену суму.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України встановлено, що для вимоги про стягнення неустойки встановлена позовна давність в один рік. Статею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд приймає до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, однак вважає, що у даному випадку позовна давність не може бути застосована з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Матеріалами справі підтверджується, що листом №198 від 30.08.06 відповідач визнав наявність боргу перед позивачем у розмірі 110000 грн., та зобов’язався сплатити його в строк до 08.09.06, визнав наявність боргу в розмірі 150000 грн., та зобов’язався сплатити його до 19.09.06., визнав наявність боргу в розмірі 1050000,00 грн., та зобов’язався сплатити його до 30.09.2006р. Вказані дії свідчать про визнання відповідачем свого боргу, а отже, відповідно до положень ч.1 ст. 264 ЦК України, про переривання перебігу строку позовної давності 30.08.06р.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як підтверджується матеріалами справи позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про розірвання договору від 07.06.06р. та стягнення штрафу за невиконання умов в сумі 112750 грн. Ухвалою від 08.12.2006р. було порушено провадження у справі №465/18. Рішенням господарського суду Київської області від 18.12.06 у зазначені позов було задоволено часково, договір розірвано, позовні вимоги в частині стягення штрафу залишені без розгляду.

Рішенням у зазначеній справі встановлено, що по борг в розмірі 110000 грн. прострочено на 19 місяців 12 днів, борг в розмірі 150000 грн. прострочено на 18 місяців 22 днів, борг в розмірі 400000 грн. прострочено на 8 місяців 13 днів, борг в розмірі 1510000 грн. прострочено на 7 місяців 19 днів, борг в розмірі 100000 грн. прострочено на 4 місяці 20 днів, борг в розмірі 40000 грн. прострочено на 2 місяці 29 днів.

З огляду на встановлені обставини та наведені положення законодавства суд вважає, що в частині штрафу на зазначений вище борг (в тому числі по сумах 110000 грн. та 150000 грн. строк по яких переривався 30.08.2006р.) перебіг позовної давності був перерваний із зверненням позивача до суду і після набрання рішенням господарського суду Київської області у справі №465/18 від 18.12.06р., розпочався заново.

Враховуючи час прийняття рішення та набрання ним чинності (16.05.2007р) та час звернення позивача до суду із данним позовом про стягнення штрафу (04.10.2007р.), суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності позивачем ен пропущений, а отже клопотання про застосування таких строкі заявлено відповідачем безпідставно.

Загальна сума заборгованості на яку відповідно до умов договору може бути нараховано штраф у розмірі 5 відсотків складає 2310000 грн., а отже розмір штрафних санкцій розраховано позивачем вірно.

За таких обставин сума штрафу, що підлягає стягенню з відповідача становить 115500 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими, повністю доведеними матеріали справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(м. Фастів, Промвузол, Завокзалля, код ЄДРПОУ 13716094) на користь Зактитого акціонерного товариства «Зодча діадема» (м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 321626888) 115500 грн. штрафу, 1155,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова