Рішення № 117235080, 15.02.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/474/23

Провадження № 2/466/317/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судових засідань Хрупи Б.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адвокат Ситник Сергій Олександрович до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугової Лідії Петрівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Міханошин Олени Ігорівни, Львівської міської ради про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування договору купівлі-продажу квартири, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 30.05.2022 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Швець О.О.; скасувати договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 05.11.2022 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міханошин О.І.; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_7 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити ОСОБА_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є двоюрідним братом ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Львові. Єдиними родичами після смерті двоюрідного брата є він та його матір ОСОБА_9 .

Позивач зазначає, що він періодично спідлкувався із двоюрідним братом, підтримував родинні відносини. В жовтні 2022 року йому стало відомо про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із введенням в Україні карантину, а згодом воєнного стану він не мав змоги особисто приїхати до м.Львова. Оскільки інших родичів у померлого не було, він намагався успдкувати його майно та дізнався, що невідома йому особа ОСОБА_6 вже успадкувала квартиру, яка належала ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згодом відчужила квартиру ОСОБА_7 . Вважає, що Свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_6 підлягає скасуванню, оскільки видане на підставі неправомірного рішення Перемишлянського районного суду Львівської обалсті від 30.11.2021 року.

Щодо пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини зазначає. Що він спілкувався із двоюрідним братом приблизно раз на місяць, інколи раз на три місяці. Про смерть брата дізнався в жовтні 2022 року, раніше про смерть йому було не відомо через велику відстань, стан здоров`я, карантинні обмеження, а також через те, що боявся зараження хворобою Ковід-19. У зв`язку із наведеними вище обставинами звернувся до суду.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_7 позовні вимоги заперечила, зазначила, що вона є добросовісним набувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Перед купівлею вищевказаної квартири нотаріусом було здійснено перевірку квартири на наявність обтяжень. Окрім того зазначила, що позивачем не надано достатніх доказів того, що він є двоюрідним братом померлого ОСОБА_8 .

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_6 позовні вимоги заперечила, просила відмовити у їх задоволенні, покликаючись на те, що позивачем не доведено поважність пропустку строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, покликаючись на обставини аналогічні викладеним у позовній заяві. Також зазначив, що постановою Львівського апеляційного суду від 04.05.2023 року рішення Перемишлянського районного сулу Львівської області від 30.11.2021 року скасовано.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, покликаючись на аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, просили відмовити у їх задоволенні, покликаючись на аргументи, аналогічні викладеним у відзиві (запереченнях) на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з інформації, наданої учасниками справи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яка складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 13.12.2012 року за реєстровим №6-1813.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про поновлення йому строку на звернення із завою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 покликається на те, що йому стало відомо про смерть останнього лише у жовтні 2022 року. Оскільки він проживає у м.Полтава, а померлий проживав у м.Львові, він не мав змоги приїхати до м.Львова у зв`язку із запровадженим в Україні карантином, його боязню захворіти на Ковід-19 або заразити свою матір похилого віку, та оголошенням воєнного стану.

Стаття 1270 ЦК України встановлює шестимісячний стирок для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Частини 1, 2 ст.1220, ст.1221 ЦК України визначають, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_5 не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені обставини, а саме необізнаність про смерть спадкодавця ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій. Такий же висновок зроблено у Постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 761/794/15-ц.

Відповідно до пункту 2 абзацу 21 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Суд також не розцінює поважність пропустку строку на звернення із заявою про прийняття спадщини проживання позивача в іншому місці, оскільки проживання спадкоємця в іншому населеному пункту не може розцінюватися як об`єктивна обставина, яка утруднювала здійснення ним цих дій. Такий же висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 310/2327/18.

Щодо покликання позивача ОСОБА_5 на поважність пропуску строку через введення на території України воєнного стану, суд зазначає наступне.

З початку війни законодавцем було запроваджено зупинення перебігу вказаного шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття.

Проте, з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Однак, на думку Верховного Суду, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, Верховний Суд відкидає можливість застосування збільшеного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану, передбаченого п. 3 постанова Кабінету Міністрів України №164, і наполягає на застосуванні шестимісячного строку, встановленого Цивільним кодексом України (або на внесенні необхідних змін до ЦК України).

Щодо покликань ОСОБА_5 на неможивість ним звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через запроваджений на території України карантин, суд приходить до ноступного висновку.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Проте, це не стосується вчинення нотаріальних дій, зокрема й тих, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад, оформлення спадщини). Окрім того, суд бере до уваги те, що позивачем пропущено строк для звернення із заявою про прийняття спадщини більше, ніж на два роки.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем не доведено наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для звернення із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку, зазначені позивачем ОСОБА_5 обставини суд визнає неповажними, такими, що не містили перешкод із зверненням із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 про скасування свідоцтва про прийняття спадщини за законом, скасування договору купівлі-продажу квартири, суд приходить до висновку, що такі подані неналежним позивачем у зв`язку із наступним.

ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був його двоюрідним братом, їхні матері були рідними сестрами.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Радалівка Гловинського району Полтавської області.

Згідно з копії Свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 матір`ю зазначено ОСОБА_9 .

З копії Свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

З відповіді наданої Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 29.11.2022 року №662/22.33-04 вбачається, що в актовому записі про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №7720 матір`ю вказано ОСОБА_12 .

З Актового запису про народження №212 від 30.05.1952 року вбачається, що ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

Відповідно до Актового запису про шлюб №1757 від 25.11.1960 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_16 .

Таким чином, з наданих в розпорядження суду доказів не можливо прийти до висновку, що між померлим ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивачем ОСОБА_5 наявні родинні відносини.

Враховуючи те, що факт наявності родинних відносин між померлим та позивачем під час розгляду справи не доведений, відтак, права позивача щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не порушені, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про скасування свідоцтва про право на спадщину та скасування договору купівлі-продажу квартири слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 89, 141, 265, 273, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адвокат Ситник Сергій Олександрович до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугової Лідії Петрівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Міханошин Олени Ігорівни, Львівської міської ради про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування договору купівлі-продажу квартири, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2024 року.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугова Лідія Петрівна, місцезнаходження: м.Полтава, вул.Соборності, 41.

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міханошин Олена Ігорівна, місцезнаходження: м.Львів, вул.Київська, 16.

Третя особа: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Суддя О. І. Баєва