Рішення № 117219615, 26.02.2024, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/10383/23

Провадження № 2/591/1596/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі :

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання - Сухонос Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/10383/23 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відідлу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ставить питання про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 6148458, зареєстрований 03.12.2007 року реєстратором СФ ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№160911 від 26.11.2007 року, прийнятої державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського УЮ Лешановою І.М. з виключенням з електронних реєстрів інформаційних систем Міністерства юстиції України відомостей про дану заборону.

Свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Влітку 2023 року позивач дізналася, що на вказану квартиру накладений арешт, на звернення до виконавчої служби, їй було повідомлено що у відділі не зареєстровано виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі якого в 2007 році було вчинено реєстраційні дії щодо обтяження нерухомого майна. Дані обставини позбавляють позивача права вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник позивача подав письмову заяву про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог. Відповідач подав письмовий відзив, в поклався на розсуд суду, проти стягнення судових витрат заперечив.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року в даній справі відкрите провадження та справа призначена до підготовчого засідання на 11 грудня 2023 року.

11 грудня 2023 року відкладено розгляд справи до 2 січня 2024 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 2 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду на 31 січня 2024 року.

31 січня 2024 року у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги відкладено розгляд справи до 26 лютого 2024 року.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житлове приміщення, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.6).

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 накладено арешт та оголошення заборони відчуження на підставі постанови АА№160911 від 26.11.2007 року державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського УЮ Лешанової І.М. (а.с.7).

Згідно відповіді Зарічного відділу ДВС у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №80086 від 11.09.2023 року, перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі не зареєстровані виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі яких у 2007 році були вчинені реєстраційні дії щодо обтяження нерухомого майна. (а.с.8).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином необхідність в арешті майна відсутня.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

В силу положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно позивача та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту, суд приходить до висновку, що не зняття арешту з майна заявника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За наявності арешту (обтяження) порушується право приватної власності, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися квартирою на власний розсуд. Вказана обставина порушує права позивача, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт з належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 6148458, зареєстрований 03.12.2007 року реєстратором СФ ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№160911 від 26.11.2007 року, прийнятої державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського УЮ Лешановою І.М. з виключенням з електронних реєстрів інформаційних систем Міністерства юстиції України відомостей про дану заборону.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 40211137, адреса: м. Суми, пр. Перемоги, буд. 6.

Повне рішення виготовлене 26 лютого 2024 року.

Суддя Г.В. Шелєхова