Рішення № 1172136, 27.11.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 20/381

27.11.07

За позовом Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова

компанія»

до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в

Київській області

про стягнення 22 747,60грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача Петренко В.М.- предст. (дов. від 26.09.2007р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 22 497,60 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 250,00грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2А, відповідно ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною адресою. Проте відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

25.10.2007р., 14.11.2007р. розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2004р. у м. Києві по вул. Інститутська, 1 сталася дорожньо –транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля SKODA FABIA CLASSIC (реєстраційний номер –АА3356КВ) під керуванням Паршина В.В. та автомобіля MITSUBISHI Pajero (реєстраційний номер 77772КА), який належить АТ «Українська фінансова група», та яким керував Остаповський Є.О.

Автомобіль MITSUBISHI Pajero (реєстраційний номер 77772КА) був застрахований АТ «Українська фінансова група»у позивача згідно договору добровільного страхування автотранспорту (страховий поліс №09851 від 10.11.2004р.). Страхова сума складає 156000,00грн. Франшиза за ушкодження транспортного засобу, його приладів внаслідок ДТП не передбачена.

Згідно акту товарознавчого дослідження транспортного засобу від 08.12.2004р. розмір матеріальної шкоди, яка була завдана власнику застрахованого автомобіля складає 22678,21 грн.

Згідно Акту №р-00002776 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткової накладної №р-00002217 Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджер», загальна вартість робіт по ремонту автомобіля складає 15 547,60грн. та 6950,00грн., всього 22 497,60грн.

Відповідно до платіжних доручень №240 від 01.12.2004р. та №369 від 14.12.2004р. позивач виплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджер»страхове відшкодування у розмірі 22 497,60грн.

Частина 1 статті 1188 ЦК України встановлює, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частина 2 статті 1187 ЦК України встановлює, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речеве право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Під час розгляду справи суд встановив, що водій Паршин В.В. перебував у трудових відносинах із відповідачем.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).

Дорожньо –транспортна пригода сталася з вини водія відповідача, що підтверджено Постановою № 3-21751 від 21.12.2004р. Деснянського районного суду м. Києва.

Згідно ч.1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 497,60грн. сплаченого позивачем страхового відшкодування.

Крім суми страхового відшкодування позивач просить суд стягнути з відповідача 250,00грн. вартості автотоварознавчого дослідження. (копія платіжного доручення про оплату 250,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження згідно рахунку №2188 від 13.12.2004р. додана до матеріалів справи).

Суд вважає зазначену вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повістю.

2. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (м. Київ, вул. Басейна, 1/2А, код ЄДРПОУ 05524009) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код 22945712), 22497,60грн. страхового відшкодування, 250,00грн.- вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, 227,48грн. державного мита, 118,00грн. витрат інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя

В.В. Палій