Рішення № 117210810, 22.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18635/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (далі позивач ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ»), в інтересах якого діє адвокат Крамар Анна Олександрівна, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000479.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209000/2023/100068/1 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 15.02.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100068/1 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови №UA209230/2023/000479 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості. Вважає оскаржене рішення та картку протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що під час розгляду документів було виявлено розбіжності: У гр. 46 митної декларації країни експорту №23ROCJ1800E0013248 від 13.02.2023 вказана статистична вартість товару 142956,2 RON, а у посередницькому рахунку- фактурі №MGI230685 від 13.02.2023 фактурна вартість становить 142058,25 RON (відповідно до курсу банку Румунії до румунської леї станом на 13.02.2023). У гр. 8 сертифікату походження форми EUR1 №Х0033121 від 13.02.2023 вказано номер рахунку MG230685 від 13.02.2023, тоді як у гр. 44 МД №23UA209230014299U6 зазначено рахунок-фактура від 13.02.2023 №L083. У гр. 14 ЦМР №535942 від 13.02.2023 вказано умови поставки ЕХW, тоді як у рахунку-фактурі від 13.02.2023 №L083 та у п. 1 зовнішньоекономічного контракту від 01.04.2022 №5 зазначено умови поставки DAP Lviv. Оскільки Львівською митницею були встановлені розбіжності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, декларанту була скерована вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Проте декларантом не надано жодного додаткового документу, який зміг би підтвердити числове значення митної вартості товару, заявленого декларантом у митній декларації. Звертає увагу на відсутність у суду права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, які не були предметом дослідження митного органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та зазначає що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 11.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 22.08.2023 (вх. №64252) подано відзив на позовну заяву та (вх. №64253) клопотання про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін.

Позивачем 25.08.2023 (вх. №65243) подано відповідь на відзив та (вх. №65227) заперечення на клопотання про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 21.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 42402050.

Між Компанією «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Покупець) та PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №5 від 01.04.2022.

Відповідно до пункту 1.1. договору Продавець на умовах «DAP Львів» зобов`язується поставляти, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати продукцію, побутові товари іменовані в подальшому «Товар» у відповідності до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до пункту 4.1. контракту валюта і ціни на товар вказуються в рахунках, що являють собою невід`ємну частину даного контракту.

Відповідно до пункту 4. 2. контракту сумою контракту є сума всіх рахунків по даному контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 5.2. контракту умови оплати 100 % передплата або оплата 100% вартості протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту відвантаження на підставі інвойсу на партію «Товару». Умови оплати вказуються в інвойсі на партію «Товару».

Виробником товару, що постачається позивачу згідно Контракту №5 від 01.04.2022, є компанія MG Tec Indusury S.R.L. (Румунія) (далі - Виробник).

Між MG Tec Indusury S.R.L. (Виробник) та PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (Продавець) укладено посередницький контракт №2816 від 01.01.2022, згідно до умов якого PAPERPRODUCT d.o.o. має ексклюзивні права на реалізацію в Україну паперової продукції виробника.

На виконання умов контракту компанією PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. було оформлено Інвойс (commercial invoce) № L083 від 13.02.2023 на товар: туалетні серветки FCS mix Credit 100% целюлоза (маса 16-22г/м2, ширина 14 см) та серветки тканинні FCS mix Credit 100% целюлоза (маса 16г/м2, ширина 42-63 см) НS Соdе 4803003100, вагою 19 704 кг на загальну суму 30 935, 28 Євро. Умови оплати: оплата протягом 14 днів після доставки.

Відповідно до митної декларації країни відправлення (MG Tec Indusury S.R.L. (Румунія) (виробник товару) № 23ROCJ1800E0013248 від 13.02.2023 позивачу поставлявся товар: туалетні серветки FCS mix Credit 100% целюлоза (маса 16-22г/м2, ширина 14 см, та серветки тканинні FCS mix Credit 100% целюлоза (маса 16г/м2, ширина 42-63 см, (НS Соdе 4803003100), загальною вагою 19 704 кг. (далі спірний товар).

Зовнішним (посередницьким) інвойсом №MGI230685 від 13.02.2023 та Сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № X0033121 від 13.02.2023 підтверджено поставку позивачу партії спірного товару - НS Соdе 4803003100.

Перевезення партії спірного товару підтверджується міжнародною товарно- транспортною накладною CMR №535942 від 13.02.2023.

Відповідно до рахунку на оплату від 15.02.2023 №457 на суму 1000,00 Євро, заявки №13/02 та акту про виконані роботи по транспортно-експедиційних послугах згідно рахунку №457 від 15.02.2023 - підтверджено замовлення PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (Продавець) у ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) послуг перевезення по маршруту Strada Vaii, Румунія - Пустомити, Україна. Такі транспортні витрати згідно Контракту №5 від 01.04.2022 покладені на Продавця.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію №23UA209230014299U6 від 13.02.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 208 468 грн 15 к. (30 935, 28 Євро).

Позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230014299U6 в якості підстави для застосування основного методу надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації та які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її,: Інвойс (commercial invoce) № L 083 від 13.02.2023; CMR № 535942 від 13.02.2023; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № X0033121 від 13.02.2023; зовнішній (посередницький) інвойс № MGI230685 від 13.02.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23ROCJ1800E0013248 від 13.02.2023; копію зовнішньоекономічного контракту № 5 від 01.04.2022, прайс-лист № б/н від 10.02.2023, лист-калькуляцію PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. від 13.02.2023, Договір про надання послуг митного брокера № 11/10-2018 від 11.10.2018, лист про зміну ціни PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. № 01 від 12.02.2023.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000479.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товару від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження такого та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000479.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як встановлено судом, стверджуючи про наявність розбіжностей, відповідач вказує про те, що у митній декларації країни експорту №23ROCJ1800E0013248 від 13.02.2023 вказана статистична вартість товару у країні експорту - 142956.2 RON, a у посередницькому рахунку-фактурі №MGI230685 від 13.02.2023 фактурна вартість товару - 142058.25 RON (по курсу банку Румунії до румунської леї станом на 13.02.2023) зазначена 28 964, 88 EUR.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 4.1. контракту № 5 від 01.04.2022 валюта і ціни на товар вказуються в рахунках, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно до пункту 4.3. контракту валютою контракту є євро.

У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі № L083 від 13.02.2023 вартість товару визначена в євро, як і передбачено умовами контракту.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу визначено документи, які підтверджують митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Натомість відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу декларант може її подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу.

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, ціною продажу для платника є ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах, що відповідає тій, яка вказана відправником у митних деклараціях країни відправлення із застосуванням конвертації, з урахуванням курсу валют на території Європейського Союзу на той момент. Експортер здійснює конвертацію з урахуванням даних банківської системи Європейського Союзу. Відповідною датою конвертації є дата перерахунку коштів через фінансову установу або дата подання митної декларації країни відправлення. Конвертація валют не вказує на те, що такі документи мають цінову розбіжність.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд виснує, що наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначена в інвойсі, та у декларації країни експорту, зазначена в румунських леях (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Митний орган вказує на такі розбіжності, як посилання у гр. 8 Сертифікату походження форми EUR.1 №Х0033121 від 13.02.2023 на рахунок-фактуру №MG230685 від 13.02.2023, а у гр. 44 митної декларації вказано рахунок-фактуру від 13.02.2023 №L083.

Як встановлено судом, ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до митної декларації було долучено обидва рахунки, про що вказано в картці відмови UA209230/2023/000479, тобто визнається відповідачем.

Даючи оцінку обом рахункам, суд звертає увагу на те, що Рахунок №MG230685 від 13.02.2023 (посередницький інвойс) був виданий виробником/експортером MG Tec Indusury S.R.L. (Румунія) - продавцю PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (Словенія). В свою чергу PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o видано рахунок фактуру від 13.02.2023 №L083 безпосередньо для ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ».

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 Митного кодексу України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

З огляду на викладене розбіжність між номером інвойсу, який зазначений декларантом в сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №Х0033121 від 13.02.2023, та номері інвойсу, який додавався до митної декларації не є перешкодою в ідентифікації товару та ніяким чином не впливає на рівень заявленої вартості товару.

Митний орган вказує на виявлені розбіжності щодо умов поставки товару, які полягають у тому, що у гр. 14 CMR від 13.02.2023 №535942 вказано умови поставки товару EXW, а у рахунку-фактурі від 13.02.2023 №L083 та у п. 1 зовнішньоекономічного контракту від 01.04.2022 №5 - DAP Lviv.

Судом встановлено, що поставка товару покупцю здійснювалась на умовах DAP- Пустомити, про що свідчить замовлення PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. на перевезення товару за маршрутом: Strada Vaii Румунія- Пустомити Україна, що підтверджується Заявкою (транспортним замовленням) №13/02 до договору № 21/04 від 21.04.2022, укладеним між PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор-перевізник), інвойсом №457 від 15.02.2023 та актом про виконані роботи по транспортно-експедиційних послугах згідно рахунку №457 від 15.02.2023 в рамках договору № 21/04 від 21.04.2022.

Оскільки, PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. є продавцем товару (посередником), а не виробником, то між PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. та MG Tec Indusury S.R.L. (виробник) є інші домовленості стосовно умов поставки, а саме EXW відповідно до Інкотермс-2010. Умови поставки EXW, зазначенні в CMR від 13.02.2023 №535942, стосуються виключно домовленостей між виробником та продавцем товару, який в подальшому був поставлений ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ».

Отже, при продажі товару PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. MG Tec Indusury S.R.L. (виробник) здійснив поставку товару на умовах EXW, а PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (продавець) здійснив поставку товару ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» на умовах DAP. В обох цих випадках зобов`язання щодо поставки товару лягли на PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o., оскільки продавець посередник придбав партію товару на умовах EXW, а продав цю ж партію товару на умовах DAP.

Відповідно до Інкотермс-2010 DAP ("постачання в місці призначення") означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Отже, поставка товару на умовах DAP зобов`язує продавця нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Тобто ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» не понесло додаткові витрати на транспортування товару, а зазначена розбіжність у CMR від 13.02.2023 №535942 стосується домовленостей щодо умов поставки між виробником товару та продавцем, та жодним чином не впиває на заявлену вартість товару.

Позивач вказує, що для підтвердження митної вартості спірного товару ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» додатково звернулось до Товарної біржі «УРТБ» про виконання незалежної оцінки майна.

Згідно до Звіту про оцінку майна № Б-15/02/23/05 від 15.02.2023 суб`єкт оціночної діяльності дійшов висновку, що вартість оцінюваного майна станом на 15.02.2023 складає 30 935,28 Євро, що відповідає митній вартості, заявленій позивачем згідно до МД № 23UA209230014299U6 від 13.02.2023.

У графі 44 митної декларації № 23UA209230015068U2 від 15.02.2023 зазначено весь перелік документів, які були подані ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» при митному оформленні для підтвердження заявленої митної вартості.

На сторінці другій МД № 23UA209230015068U2 серед іншого зазначено: Товар №1 до графи 44 та наведено перелік додаткових документів, в тому числі документ з найменуванням 3016 Б-15/02/23/05 15.02.2023, який є Звітом про оцінку майна №Б-15/02/23/05 від 15.02.2023 Товарної біржі «УРТБ».

Отже, вказані митним органом в рішенні про коригування митної вартості розбіжності, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Також описані відповідачем розбіжності жодним чином не свідчать про неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржених рішеннях про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про доручення ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу та наявність у відповідача достатніх підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомостей щодо ціни товару.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу не було підстав для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товару від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такого рішення протиправним та скасування.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності і мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товару від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000479.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 294 грн 40 к., сплаченого за платіжним дорученням №93511 від 08.08.2023.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21, м. Пустомити, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 42402050) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 15.02.2023 №UA209000/2023/100068/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000479.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21, м. Пустомити, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 42402050) 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 40 к., судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома