Ухвала суду № 117205493, 22.02.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2024 рокуСправа № 495/1388/24 Номер провадження 2/495/1303/2024

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про витрачену вигоду

УСТАНОВИВ:

20.02.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до АТ «Укрпошта» про витрачену вигоду.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.

Так, вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3ст.175ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в позовній заяві не зазначено повне ім`я та по батькові позивача, а також не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача АТ «Укрпошта», відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В порушення вимог п.3 ч.3 ст.175ЦПК України впозовній заявіне зазначено ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення вимог п.6 ч.3 ст.175ЦПК України в позовній заяві не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вимог п.7 ч.3ст.175ЦПК України в позовній заяві не зазначені відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Так, за загальним правилом, перебаченим ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто встановлена загальна підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

Статтею 28 ЦПК України перелічено випадки, коли можлива підсудність справ за вибором позивача.

При зверненні до суду з позовом, позивач вказав адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 , з чого суддя робить висновок, що позов подано за місцем знаходження позивача.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві не вказано щодо наявності обставин для установлення підсудності цієї справи за місцем знаходження позивача. Отже, позивач має надати суду підтвердження підсудності цієї справи Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.

Частиною 4статті 177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України«Про судовийзбір» (далі Закон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову, тому відсутність ціни позову майнового характеру перешкоджає встановити розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем за позовну вимогу майнового характеру.

Крім того, 20.02.2024 позивач подав до суду клопотання відповідно до якого просить скасувати, зменшити до мінімальної суми або відстрочити платіж судового збору, посилаючись на те, що він досяг пенсійного віку.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннямист. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, законодавець передбачив можливість відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору лише з підстав, пов`язаних з майновим станом сторони.

Водночас вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору

Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбаченостаттею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, а лише зазначення обставин у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, поданому до суду, не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Із доданої до клопотання довідки не можливо встановити майновий стан позивача станом на момент подання позову, довідка видана щодо періоду з 01.12.2022 по 31.05.2023.

Відповідно до положень ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про витрачену вимогу слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про судовий збір», ст.ст.175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про витрачену вигоду - залишити без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://bd.od.court.gov.ua/sud1505/gromadyanam/csz/.

Ухвала може бути оскаржена в частині сплати судового збору до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ірина БРАТКІВ