Постанова № 11720433, 12.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 травня 2010 р. № 2-а-4076/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі Варданян О.В.

за участю

представника позивача Гичко О.А.,

представника відповідача Варшавця Я.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Газовик” до

про Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі

Київської області

скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Газовик” (далі ? позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області (далі ? відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2009 р. № 0003152302.

У судове засідання зявились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 4 - 5).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити з підстав, викладених уписьмових запереченнях (а.с. 30 - 32).

Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

2 жовтня 1998 р. позивач зареєстрований Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 13).

23 листопада 2005 р. № 1013003056, відповідачем здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій MINI - 500.01 АЗС, заводський - № ПН 541013012, фіскальний № 1013003056 (далі ? РРО), який призначено для використання в господарський одиниці АГЗС, що належить позивачу та розташована за адресою: м. Обухів, 48 км траси Київ - Луганськ (далі ? АГЗС) (а.с. 40).

7 липня 2009 р. відповідачем проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій АГЗС, за результатами якої було складено акт перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій № 0281101323/30161072 (далі ? акт перевірки) (а.с. 24).

Згідно з цим актом відповідачем було виявлено порушення вимог п.п. 1, 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), п. 2.1, п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, а саме, факт проведення 7 липня 2009 р. розрахункових операцій під час продажу газу скрапленого на суму 1638 грн 20 коп. без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів (у фіскальних чеках не було вказано назву господарської одиниці) (а.с. 24).

Відповідно до додатку до акта перевірки встановлено фактичну наявність коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1638 грн 20 коп. (а.с. 27).

30 липня 2009 р., на підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято рішення № 0003152302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 8191 грн 00 коп., яке позивачем отримано у той же день (а.с. 25).

Зазначені акт та рішення позивачем оскаржувалися (а.с. 8), проте, скарги залишено без задоволення (а.с. 9 - 11).

При вирішенні справи судом взято до уваги, що відповідно до вимог ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із вимогами п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як убачається з п. 3.1 Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Згідно із вимогами п. 3.2 Положення касовий чек має містити такий обовязковий реквізит, як назва господарської одиниці.

Відповідно до вимог розділу 1 Положення назва господарської одиниці - це назва, зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як убачається з п. 2.1 Положення, у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів документ не є розрахунковим.

Згідно з вимогами ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб`єктів господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні представники сторін не заперечували та не оспорювали тієї обставини, що:

- фіскальний чек від 7 липня 2009 р., згідно з яким було сплачено готівку у сумі 150 грн 00 коп., не містив найменування господарської одиниці ? АГЗС (а.с. 25);

- згідно з X звітом денним від 7 липня 2009 р. на час проведення перевірки сума обігу склала 1638 грн 00 коп. (а.с. 25).

У звязку з викладеним у суду не виникло сумніву у достовірності наведених обставин, зокрема, у тому, що фіскальний чек від 7 липня 2009 р. на суму 150 грн 00 коп. не містив назви господарської одиниці ? АГЗС, а також, що у цей день сума обігу на час проведення перевірки у даній господарській одиниці складала 1638 грн 00 коп.

З урахуванням викладеного суд вважає, що перелічені обставини доказуванню в судовому засіданні не підлягають, а, отже, вважаються доведеними.

Згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні 12 травня 2010 р. у позивача відсутні будь-які докази на підтвердження виявлення 7 липня 2009 р. несправності РРО, його ремонту працівниками сервісного центру або несанкціонованого втручання у роботу РРО.

Наявні матеріали справи свідчать, що 7 липня 2009 р. сума обігу готівки на АГЗС складала 1638 грн 00 коп. Водночас, жодного доказу того, що інші роздруковані у цей день чеки (крім чека на 150 грн 00 коп.) містили назву господарської одиниці АГЗС представником позивача суду не надано.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що всі роздруковані РРО 7 липня 2009 р. фіскальні чеки на загальну суму 1638 грн 20 коп. не містили інформації щодо назви господарської одиниці.

Викладене свідчить, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та згідно з вимогами чинного законодавства, а, отже, його рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів понесення ними витрат, повязаних з розглядом справи, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Газовик” до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2009 р. № 0003152302 відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя О.І. Виноградова

Постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 14 травня 2010 р.