Постанова № 117201446, 23.02.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2083/23

Провадження № 3/487/7/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретарів судового засідання Уманського І.В., Поліщук І.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Петренко К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві, матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 .

РНОКПП: НОМЕР_1 .

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпроАП України, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 року о 15-34 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BMW Х5» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », в районі будинку №1-в по вул. Морехідній у м. Миколаєві, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Висновком з КНП «МОЗПЗ» МОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №179 від 17.03.2023 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, зазначив, що у вказані в протоколі дату та час не керував транспортним засобом. Стверджував, що працівники поліції не здійснювали зупинку транспортного засобу «BMW Х5» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », оскільки той знаходився на території СТО, куди на ньому приїхав, його знайомий, який в подальшому пішов у справах, та попросив його проконтролювати ремонтні роботи.

Вказав, що працівники поліції підійшли, коли він знаходився у салоні транспортного засобу, та він у свою чергу зазначив, що не здійснював керування. Таким чином, проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння було безпідставним.

Крім того, вказав, що з результатами огляду, проведеного за допомогою технічного приладу в медичному закладі був не згоден, проте йому не було запропоновано здати для дослідження зразки крові, за таких обставин, лікарем висновок №179 від 17.03.2023 року, складений з порушенням діючих нормативних актів та не може бути підтвердженням порушення ним вимог ПДР України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Петренко К.Д. в судовому засіданні зазначила, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів з урахуванням яких можна прийти до висновку що ОСОБА_1 , було порушено п.п. 2.9 «а» ПДР України та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпроАП України.

В обґрунтування заперечень вказала, що працівниками поліції не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначені в протоколі дату, час та місці. Долучений до матеріал протоколу відеозапис з камер відео спостереження таксопарку, на якому відображено рух транспортного засобу «BMW Х5» по вул. Морехідній, отримано працівниками УПП, не у передбачений ст.245-1 КПК України (з урахуванням аналогії закону), спосіб а шляхом копіювання на флеш карту, з дозволу охоронця, що свідчить про порушення порядку його отримання та є підставою для визнання даного відеозапису недопустимим доказом.

Також вказала, що у протоколі серії ААБ №327847 не зазначено на яку бодікамеру працівника УПП здійснено фіксацію правопорушення, що унеможливлює використання відеозаписів, що містяться на долучених до матеріал справи дисках, як доказів, порушення ОСОБА_1 ПДР України.

Зазначила, що у протоколі не відображено ознаки сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 та до матеріалів не долучено направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом №1452/735 від 09.11.2015 року.

Вказала,що Висновок КНП«МОЗПЗ» МОР немістить датита часуйого складення, а лише містить посилання на Акт огляду; крім того, не містить спеціального звання особи, яка доставила ОСОБА_1 на огляд.

За формою та змістом вказаний висновок не відповідає Додатку №4 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом №1452/735 від 09.11.2015 року.

Також наголосила на тому, що Висновок не містить підпису ОСОБА_1 ..

Зазначила, що висновок та Акт було складено раніше за часом ніж фактично проведено огляд, оскільки відповідно до результатів технічного засобу, огляд ОСОБА_1 проводився о 17-08 год та 17-09 год., в противагу чому висновок складено о 17-00 год.

Вважала, що результати проведеного огляду за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6810», не можуть вважатися достовірними, оскільки повторне обстеження ОСОБА_1 було проведено не через двадцять хвилин, як то вимагає порядок, а через одну хвилину, крім того до матеріалів справи не долучено відомостей щодо дати останнього калібрування вказаного технічного приладу, а його не проведення, у визначений Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року, річний строк, могло стати причиною спотворення результатів огляду.

Акт огляду не підписано лікарем який його проводив.

Оскільки Акт огляду не містить підпису та даних лікаря, який його проводив, захисник вважала, що діагноз щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, встановлено з порушенням п.15 розділу ІІІ та п.20 додатку 4 Інструкції, а складений на його підставі Висновок є недійсним, враховуючи п.22 розділу ІІІ Інструкції.

На підставі викладено просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпроАП України.

Вислухавши пояснення, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Петренко К.Д., інспекторів УПП Бершадського О.С. та ОСОБА_2 , лікаря КНП «МОЗПЗ» МОР ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції та відеозапис з камер відеоспостереження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КпроАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.9 «а» ПДР України, передбачає заборону водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Частина 1 ст. 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.266 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд, зокрема, водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України.

Наведене підтверджується належними та допустимим доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №327847 від 17.03.2023 року, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився; Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складеного на підставі акту медичного огляду №179 від 17.03.2023 року, яким встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; Письмовими поясненнями наданими старшому інспектору ВБДР УПП в Миколаївській області Коліснику Д.А. 17.03.2023 року ОСОБА_4 , який є робітником СТО, відповідно до яких він зазначив, що був очевидцем того, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW Х5» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », по вул. Морехідна в районі будинку В у м. Миколаєві, цього ж дня, близько 15-30 год. - 15-40 год..

Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №179 від 17.03.2023 року, в якому зазначено заключний діагноз за результатами огляду ОСОБА_1 , а саме - гостра інтоксикація в наслідок вживання алкоголю (0,45 проміле та 0,40 проміле).

Дотримання уповноваженим працівником УПП в Миколаївській області та лікарем КНП «МОЗПЗ» МОР, процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які були досліджені під час судового засідання.

З урахуванням встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпроАП України, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Заперечення ОСОБА_1 факту порушення вищезазначених вимог ПДР України та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст.130 КпроАП України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні вищезазначених належних та допустимих доказів по справі.

Щодо заперечення ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом, суд зазначає наступне, з дослідженого відеозапису, який міститься на долученому до матеріалів справи DVD-R диску, вбачається, що транспортний засіб, марки «BMW Х5» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », рухався по вул.Морехідній у м.Миколаєві та зупинився біля будівлі №1-В в районі СТО.

Після зупинки до транспортного засобу підійшли працівники поліції, які рухалися на службовому автомобілі безпосередньо за вказаним транспортним засобом та розпочали спілкування із - ОСОБА_1 , який вийшов з салону транспортного засобу з водійського місця. Також факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі час та місці було підтверджено письмовими поясненнями наданими свідком ОСОБА_4 ..

Щодо твердження захисника в тій частині, що наданий відеозапис не може бути використаний як доказ, оскільки отриманий не в порядку встановленому положеннями ст.245-1 КПК України (за аналогією права), суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 251 КпроАП України, визначено, що доказом в справі про адміністративне правопорушення, є зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Таким чином, законом прямо передбачено можливість використання показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які перебувають у розпорядженні та володінні третіх осіб.

Діючими нормами КпроАП України, не встановлено окремого порядку здобуття доказів, зокрема показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки. Таким чином, суд не вбачає порушень зі сторони працівників УПП, при отриманні наданого суду відеозапису, з камер відеоспостереження, шляхом його копіювання на носій інформації, а з врахуванням положень ст.245-1 КПК України, по визначенню переліку посадових осіб та порядку зняття інформації, вважає не можливим застосування такого порядка, за аналогією права, працівниками УПП.

Також суд зазначає, що у Протоколі ААБ №327847, зазначено, що факт порушення ОСОБА_1 ПДР України було за фіксовано, шляхом відеозапису на бодікамеру 474068.

Крім того, під час судового розгляду ОСОБА_1 не було доведено його твердження в тій частині, що транспортним засобом керував його знайомий, оскільки клопотання про виклик та допит вказаної особи у якості свідка він не заявляв.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначені в протоколі місці та час, знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи та особою яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником не спростовано.

Щодо посилань, захисника Петренко К.Д., на не зазначення працівником поліції у протоколі ознак сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , та відсутність у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу на огляд до закладу охорони здоров`я, суд виходить з наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 327847 від 17.03.2023 року, за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КпроАП України, зокрема містить суть адміністративного правопорушення та нормативний акт який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено в передбаченому законом порядку, та викладено у фабулі протоколу.

В свою чергу ознаки алкогольного сп`яніння які були виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 на місці події, та слугували підставою для проведення огляду, були зафіксовані у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Також суд зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено в медичному закладі, ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені лікарем та зазначені в Акті.

Щодо відсутності у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для проходження огляду до закладу охорони здоров`я, суд зазначає, що у Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, сп`яніння ОСОБА_1 , зафіксовано, що вказаний огляд було проведено на підставі направлення від 17.03.2023 року складеного о 16-40 год. ОСОБА_2 , яким і було складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Крім того, приписами Інструкціїз оформленняполіцейськими матеріалівпро адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої НаказомМВС України№ 1395від 07.11.2015,як іприписами Інструкціїз оформленняматеріалів проадміністративні правопорушення,затвердженої НаказомМіністерства юстиціїУкраїни №4248/5від 09.12.2020року,не передбаченовимоги,щодо долученнядо матеріалівпротоколу проадміністративне правопорушення,за ч.1ст.130КпроАП України,за фактомпорушення п.п.2.9«а» ПДР УКраїни, направлення водія для проходження огляду до спеціалізованого медичного закладу.

Твердження захисника щодо можливого спотворення результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest 6810, у зв`язку із відсутністю відомостей щодо його калібрування, суд вважає неспроможним з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункт 9 розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

На запит суду КНП «МОЦПЗ» МОР надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №238/Т, відповідно до якого за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки «Аналізатор парів спирту Alcotest 6810 №ARYK-0415 виробництва - «Drager», Німеччина» відповідає вимогам методики повірки МПУ 066/05-2013.

Вказане свідоцтво дійсно чинне до 02.03.2022 року, разом з тим, Постановою КМУ від 05.04.2022року № 412 (яка була чинна станом на 17.03.2023 ) установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Зазначені обставини, з урахуванням вказаного нормативного акту, свідчать про те, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`ягніння 17.03.2023 року, відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування.

Таким чином, обставин, які б ставили під сумнів достовірність результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням засобу вимірювальної техніки «Аналізатор парів спирту Alcotest 6810 №ARYK-0415», під час розгляду справи не встановлено.

Недодержання лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР часового інтервалу між проведеними обстеженнями ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, як і те, що йому не було запропоновано здати кров для проведення лабораторного дослідження, на переконання суду, не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, який був встановлений шляхом його медичного огляду.

Як зазначиву судовомузасіданні лікар ОСОБА_3 ,огляд водіївна станалкогольного сп`яніння,у медичномузакладі проводиться задопомогою технічногоприладу «AlcotestDrager», огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою лабораторного дослідження біологічного середовища, проводиться лише у разі сумнівів в отриманому результаті. Однак при огляді ОСОБА_1 , з урахуванням виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння, та поведінки, у нього будь-яких об`єктивних сумнівів у достовірності результату технічного приладу не виникло.

Щодо посилань адвоката Петренко К.Д., на факт складення Висновку результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та Акту такого огляду, раніше за часом його проведення, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 15, 16 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Акт №179 має банкетну форму та заповнюється уповноваженою особою послідовно. Так, розпочавши огляд уповноважена посадова особа КНП «МОЦПЗ» МОР заповнила графу «Дата заповнення (число 17 місяць 03 рік 2023 год. 17 хв.00)». Після чого внесла до вказаного акту анкетні данні особи ( п.1-5), провела її огляд, зокрема перевірив пульс та артеріальний тиск (п. 9-17), після чого о 17-08 год. та 17-09 год. було проведено обстеження ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою засобу вимірювальної техніки Alcotest 6810.

В подальшому, на підставі вказаного акту, було складено Висновок.

За такого суд вважає що вищезазначені посилання захисника, ґрунтуються виключно на власній трактовці проведення процедури огляду.

Не відповідність форми Висновку №179 від 17.03.2023 року Додатку №4 до Інструкції та не зазначення у ньому певних відомостей, зокрема відсутність графи «дати складення», спеціального звання особи, яка доставила водія на огляд, не впливають на процедуру такого огляду, яку було проведено уповноваженою особою у встановленому законом медичному закладі.

Окремо, суд зазначає, що в судовому засіданні лікар ОСОБА_5 зазначив, що станом на 17.03.2023 року, у їх розпорядженні були бланки висновків саме такої форми.

Разом з тим, складання та видача лікарем Висновку, форма якого не відповідає Додатку №4 до Інструкції, не може вважатися порушенням порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до п.23 аб.2 розділу ІІІ Інструкції, визначено, що відсутність бланків акта медичного огляду на стан сп`яніння та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння не може бути приводом для відмови в огляді на стан сп`яніння.

Висновок №179 у графі 11 містить запис зроблений ОСОБА_1 щодо не згоди з його результатами, що свідчить про його ознайомлення з вказаним висновком.

Дійсно у графі 20 Акту, відсутній підпис лікаря, разом з тим, вказаний підпис міститься у графі 25, та засвідчує факт встановлення ним заключного діагнозу за результатами огляду ОСОБА_1 .

Крім того процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння зафіксована поліцейським на бодікамеру, а переглянутим відеозаписом підтверджуються факт проведення огляду ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_5 , послідовність проведення якого відображена у Акті №179.

Таким чином, щодо відсутності підписа лікаря у графі 20 Акту та тверджень захисника, про те що діагноз щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, встановлено з порушенням п.15 розділу ІІІ та п.20 додатку 4 Інструкції, а складений на його підставі Висновок має бути визнано недійсним та недопустимим доказом, суд зазначає наступне.

За аналогією права, використовуючи положення ст.87 КПК України, можна зробити висновок, що у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Тобто закон вимагає встановити прямий причинний зв`язок між порушенням прав людини і отриманими доказами

При цьому для визнання недопустимим, кожний доказ має бути оцінений судом як індивідуально, так і в сукупності з іншими доказами.

Сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення можуть позначитися на результатах судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що не будь-яке формальне недотримання вимог нормативних актів, що регламентують проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, може свідчити про недійсність та незаконність висновків, складених за результатами такого огляду.

Дослідивши надані докази в сукупності, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п.п.2.9 ПДР України, та деякі формальні порушення, допущені лікарем при проведенні огляду, не спростовують вказаного висновку.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними на строк 1 рік та штрафу в межах санкції частини 1 статті 130 КпроАП України, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпроАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1КпроАПУкраїни у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130ч. 1 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 17000(сімнадцятьтисяч)грн. (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300 ЄДРПОУ 37992030 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок UA438999980313010149000014001 Код класифікації доходів бюджету 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60грн. грн. (чотириста дев`яносто шість гривень) у доход держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя: І.О.Притуляк