Рішення № 117200408, 20.02.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/24259/23

Провадження № 2/344/1286/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Волощук Є.Ю.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Мартиненко В.В, у грудні 2023 року звернувся до суду в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» із вказаним позовом, який мотивував тим, що 30.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №8676612 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 12 000 грн.

Сторони визначили строк позики - 11 днів, базова процентна ставка 1,6% в день та розмір акційних процентів 0,80% в день. Також сторони визначили, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,70% в день.

03.04.2017 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу за №3042017, відповідно до якої право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними Реєстру прав вимоги.

11.06.2020 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Реєстр прав вимоги № 103, відповідно до якого право вимоги за договором позики №8676612 від 30.12.2019 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у розмірі 19522,94 грн., станом на дату відступлення прав вимоги з яких: 11988,40 грн. заборгованість за основним боргом; 1534,54 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування; 6000 грн. заборгованість за проценти на прострочену позику.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» за договором позики №8676612 від 30.12.2019 у розмірі 19522,94 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення до 23.02.2022, що складають: заборгованість за 3% річних 988,59 грн., заборгованість за інфляційними втратами 2746,27 грн.

25.01.2024 року на електронну адресу суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Романенко Є.О., згідно якого відповідач заперечує щодо всіх вимог позивача. У відзиві зазначено, що відповідач не підписувала жодних договорів позики та будь-яких документів до нього, тим більше з використанням електронного ідентифікатора. Матеріали справи не містять жодного доказу, на підставі яких можливо встановити, що саме відповідач технічно здійснювала введення якихось комбінацій. Звертає увагу суду, що також не доведеним є факт отримання іншою стороною вказаних комбінацій. Крім того, відповідач не отримувала жодних коштів від позикодавця. Позивач не додав до позовної заяви належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку Позивач надав/перерахував Відповідачу та встановити рахунок, на який була перерахована позика. Лист ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 18.07.2023 не є належним доказом наведеного.

06.02.2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення (відповідь на відзив) згідно якого представник відповідача вважає що наведені відповідачем у відзиві обставини про відсутність доказів, на підставі яких можливо встановити, що саме відповідач підписувала договір та технічно здійснювала введення якихось комбінацій є безпідставними та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

09.06.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повісток на адресу реєстрації місця проживання. Причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 30.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №8676612 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний договір у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2 договору відповідачка отримала кредит (грошві кошти) в сумі 12000 грн. та зобов`язалась повернути їх у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики складає 11 днів із базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,80% в день.

Відповідно до умов п. 2 договору розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,70% в день.

Згідно п. 5 договору визначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепту) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронне повідомлення - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-комунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 під час укладання договору позики №8676612 від 30.12.2019 була ідентифікована за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, відправленим 30.12.2019 о 09:39:08 на електронну адресу позичальника: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Довідкою від 18.07.2023 ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджено, що 30.12.2019 відбувся успішний переказ коштів у сумі 12000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 (а.с.19-20).

Зазначений договір позики №8676612 укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить п.5 договору. (а.с. 8).

Отже, позивачкою не надано належних доказів того, що вона не укладала договір, вона не зверталась до правоохоронних органів про вчинення щодо неї шахрайських дій, жодним чином не спростувала доводи позивача з приводу укладення договору та отримання грошових коштів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 , погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

03.04.2017 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу за №3042017, відповідно до якого сторони погодили, що право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора переходить з моменту підписання ними Реєстру прав вимоги (а.с. 24-36).

11.06.2020 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Реєстр прав вимоги № 103, відповідно до якого право вимоги за договором позики №8676612 від 30.12.2019 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на суму 19522,94 грн., з яких: 11988,40 грн. заборгованість за основним боргом; 1534,54 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування; 6000 грн. заборгованість за проценти на прострочену позику (а.с. 37).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також встановлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що «Фінансова компанія «Профіт Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору позики, що був укладений 30.12.2019 між та ОСОБА_1 , та первісним кредитором ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Як вбачається із розрахунку позивача станом на 11.06.2020 року заборгованість відповідачки становить 11 988 грн. 40 коп. - за основним боргом, 1534 грн. 54 коп. - нараховані та несплачені базові відсотки, 6000 грн. - нараховані та несплачені відсотки за процентами на прострочену позику.

В той же час представником позивача надано розрахунок заборгованості після 11.06.2020 року, із якого вбачається, що з 22.06.2021 по 21.12.2021 відповідачка сплатила 1202 грн. 49 коп. тіла кредиту та заборгованість за основним боргом зменшилась до 10 785 грн. 91 коп., а заборгованість за відсотками н змінилась (а.с.24).

Отже, стягненню з відповідачки підлягає заборгованість в сумі 10 785 грн. 91 коп. за основним боргом, 1534 грн. 54 коп. - нараховані та несплачені базові відсотки, 6000 грн. - нараховані та несплачені відсотки за процентами на прострочену позику.

Щодо стягнення з відповідачки грошових коштів згідно ст. 625 ЦК України, які нараховані до 23.02.2022 року.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної норми, позивачем були нараховані відповідачці 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення до 23.02.2022, що складають: заборгованість за 3% річних 988,59 грн., заборгованість за інфляційними втратами 2746,27 грн. (а.с.25).

Але, вказані нарахування є необґрунтованими, оскільки договором встановлений розмір процентів за прострочення виконання зобов`зання, а саме, п. 2 договору встановлено розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) 2,70% в день.

Тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та(або)значенням справи для сторони,в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 та додаткову угоду № 7 до цього договору від 22.08.2023; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Мартиненком В.В.; наказ Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» від 13.08.2021 за № ПД00000000 про прийняття на роботу ОСОБА_2 ; акт № 19 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги від 22.08.2023; акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.09.2023 щодо боржників за кредитними договорами, у тому числі по ОСОБА_1 в якому зазначено перелік робіт (проведено консультацію з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду), а також вказано розмір винагороди 10000 грн.; платіжну інструкцію від 14.09.2023 за № 266 про перерахування ТОВ «ФК «Профіт капітал» на користь Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» коштів у розмірі 100000 грн., як оплату правової допомоги за договором №28092021-1 від 28.09.2021 згідно акту прийому-передачі № 1 від 12.09.2023 (а.с.38-49).

Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 10000 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Згідно акту № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.09.2023 Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» на виконання умов договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 було проведено десять однотипних дій спрямованих на стягнення заборгованості за кредитними договорами, а в тому числі з ОСОБА_1 , а саме: проведено консультацію з клієнтом; здійснено вивчення документів; підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду (а.с.47).

Суд вважає, що вартість послуг адвоката за надані послуги є завищеною, оскільки такі послуги є однотипними, а позовна заява складається з п`яти аркушів, тому її складання, враховуючи неодноразове представництво Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» інтересів позивача та професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності.

Крім того, позовні вимоги задоволено частково, а не повністю.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «Профіт капітал» до суми 5000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволень частково, тому з відповідачки слід стягнути 2229 грн. 49 коп. судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», юридична адреса: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39992082 заборгованість за договором позики № 8676612 від 30.12.2019 у розмірі 18 320 (вісімнадцять тисяч триста двадцять ) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», юридична адреса: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39992082 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2229 грн. 49 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2024 року

Суддя Бабій О.М.