Рішення № 117198120, 16.02.2024, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1529/23

Провадження № 2/386/61/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

встановлено:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, шляхом направлення позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 05.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2021 о 21:30 год. на автодорозі Київ Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «MAN» д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE» д.н. НОМЕР_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2021 у справі про адміністративне правопорушення №402/854/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу без позбавлення посвідчення водія про право керування транспортними засобами, оскільки таке не отримував. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПРАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ1222840. Власник пошкодженого автомобіля «MAN» д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE» д.н. НОМЕР_3 , звернувся до ПРАТ «СГ «ТАС» із повідомленням про ДТП від 09.11.2021 та заявою про страхове відшкодування від 23.11.2021. На підставі акту огляду т/з, ремонтної калькуляції №31902_11 від 16.11.2021, страхового акту №33914/11921 від 01.12.2021 та розрахунку відшкодування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 107073 грн. 03 коп.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 107073 грн. 03 коп. та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

21.12.2023 позивач усунув недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 22.12.2023 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за адресами: вул.Центральна,13,с.Роздол Голованівського районуКіровоградської області,26541; рекомендований лист з судовою повісткою повернувся без вручення з відмітками - «адресат відсутній за вказаною адресою», заяву про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність суду не надавав.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, яка не з`явилась в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подала до суду відзив, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, відповідно до ст.223ЦПК України у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріалисправи,оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів,врахувавши,що жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили,оцінивши належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.11.2021 о 21:30 год. на автодорозі Київ Одеса керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з автомобілем «MAN» д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE» д.н. НОМЕР_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2021у справі № 402/854/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 4 ст.82 ЦПК України визначено, що підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

На час ДТП цивільно- правова відповідальність відповідача застрахована ПРАТ «СГ «ТАС».

Згідно ч. 4 ст. 61 цивільно-процесуального кодексу України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зазначене ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власник застрахованого автомобілю, надав до страхової компанії заяву про страхове відшкодування та було складено акт огляду транспортного засобу від 09.11.2021, страховий акт №33914/11/921 від 01.12.2021, розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 107073,03 грн.

Виконуючи свої зобов`язання за договором позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 107073,03 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №232249 від 02.12.2021.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15 зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2ст.1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Стаття 27 Закону України "Про страхування", регламентує, що Страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до п.п. Б п. 38.1.1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

До даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).

Відтак, суд приходить до висновку, що враховуючи те, що відповідач як водій транспортного засобу, будучи винним у скоєнні ДТП, керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, до страховика перейшло право зворотної вимоги (регресу) до водія у розмірі виплаченого відшкодування, а тому відповідач має компенсувати позивачу завдані збитки в порядку регресу в розмірі 107073,03 грн.

У відповідності до положень ст.ст. 13, 81, 83 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Суд під час розгляду справи безпосередньо дослідив докази у справі та надав їм оцінку. Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Таким чином,суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог,та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 107073,03 грн.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 979, 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 128, 133, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», на п/р НОМЕР_4 , страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 107073 грн. 03 коп. та судові витрати в розмірі 2 684 грн., а всього стягнути 109757 /сто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім/ грн. 03 коп.

Місцезнаходження позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»: вул. Леонтовича, буд. №9, корп. №9, оф. 301, м. Київ, поштовий індекс 01054., ЄДРПОУ 30115243.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 22 лютого 2024 року.

Суддя: Гут Ю. О.