Рішення № 117193746, 23.02.2024, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/827/23

2/680/44/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

за участі секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

представника позивача - адвоката Наталюка Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Дунаєвецької міської ради про позбавлення батьківських прав,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У грудні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Наталюк Н.М.звернувся до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивував тим, що позивач спільно проживав із відповідачем і в них народився син ОСОБА_4 . У червні 2022 року після припинення спільного проживання із позивачем відповідач забрала сина та проживала з ним без реєстрації у АДРЕСА_1 , що свідчить про те, що відповідач не має постійного місця проживання. 24 грудня 2022 року відповідач привезла сина ОСОБА_4 в с. Мала Побіянка і залишила його матері - ОСОБА_5 , після чого відвідувала дитину всього чотири рази, при цьому у травні 2023 року з`явилась до сина у п`яному вигляді, вчинила скандал, після чого більше жодного разу не приїздила до малолітнього сина, та не цікавилась його життям.

Зазначає, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не займається його навчанням та вихованням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не утримує його, матеріально не допомагає, зловживає спиртними напоями, не створила належних умов для виховання та розвитку сина, покинула його на родичів батька, на зауваження служби у справах дітей не реагує, притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідачка ніде не працювала та не працює на даний час, не має фінансової можливості забезпечувати себе і дитину, немає постійного житла, проживає з різними співмешканцями, перебування дитини із матір`ю може наражати його на небезпеку, вплинути на його розвиток, як моральний так і фізичний.

Також зауважує, що відповідача рішенням суду було позбавлено батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та стягнуто аліменти на їх утримання.

Усі питання щодо виховання та матеріального утримання дитини вирішуються сім`єю позивача ОСОБА_1 , який на даний час перебуває в складі ЗСУ та повністю матеріально забезпечує сина, а тому вважає наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Представник позивача - адвокат Наталюк Н.М. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надіслала до суду заяву в якій зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , оскільки тривалий час не виконує батьківських обов`язків відносно сина. Розгляд справи просила здійснювати у її відсутності (арк. спр.55).

Представник третьої особи Дунаєвецької міської ради надіслав до суду висновок стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 . Представник у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце його проведення (арк. спр.49).

Відповідно до статті 223 ЦПК України наявні підстави для розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

Процесуальні дії у справі

11 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Дунаєвецької міської ради та зобов`язано надати висновок на виконання своїх повноважень щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

10 січня 2024 року підготовче засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін та невиконанням ухвали суду в частині надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.

02 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження (арк. спр. 13).

Позивач ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним зареєстровані ОСОБА_8 - бабуся (власник будинку), ОСОБА_5 - мати, ОСОБА_9 - сестра. ОСОБА_3 - син, проживає без реєстрації місця проживання з 24 грудня 2022 року. ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ. Вказані обставини підтверджуються довідкою від 30 листопада 2023 року (арк. спр. 17 на звороті).

Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у воєнний час у військовій частині НОМЕР_1 з 03 серпня 2022 року по теперішній час, про що свідчить довідка від 15 серпня 2022 року (арк. спр.17).

На підставі заяви ОСОБА_9 , наказом служби у справах дітей Дунаєвецької міської ради від 09 листопада 2023 року, тимчасово влаштовано ОСОБА_3 , дитину яка тимчасово залишилась без батьківського піклування в сім`ю ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 14 на звороті, 15).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного 03 листопада 2023 року, за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , для дитини облаштоване місце для сну та відпочинку, дитина забезпечена сезонним одягом та взяттям. Санітарно-гігієнічні умови проживання на належному рівні. Продуктами харчування забезпеченні, наявна свіжоприготовлена їжа. Догляд за дитиною здійснює тітка ОСОБА_9 на момент обстеження батько був відсутній, оскільки перебуває в ЗСУ (арк. спр. 15 звороті).

З даних довідки виданої АТ КБ «ПриватБанк», фотознімків із застосунку «Приват24» вбачається, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 здійснив переказ коштів на банківський рахунок сестри ОСОБА_9 (арк. спр. 28 на звороті - 30).

Відповідно до довідки - характеристики, виданої Дунаєвецькою міською радою від 27 листопада 2023 року, ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 , за період проживання зарекомендував себе позитивно, в громадських місцях поводиться добре, спиртними напоями не зловживає, проходить службу в ЗСУ (арк. спр. 18 на звороті - 19).

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області по справі №680/42/18 від 03 травня 2018 року позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (арк. спр.19 на звороті - 21).

Відповідно до заяви від 09 січня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Бугерко Н.А., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовляється від виховання та утримання її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у зв`язку з цим не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та його майбутнього усиновлення (арк. спр.57).

ОСОБА_2 не перебуває на обліку (під наглядом) в лікаря нарколога, лікаря психіатра, про що свідчать довідки (арк. спр. 82).

ОСОБА_2 15 березня 2023 року була притягнута до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 178 КУпАП, 03 квітня 2023 року - за ч. 1 ст. 127 КУпАП, 25 травня 2023 року - за ч. 2 ст. 178 КУпАП, про що свідчить відповідь надана Кам`янець-Подільським РУП ГУНП у Хмельницькій на виконання ухвали суду в частині витребування доказів (арк. спр. 93).

З висновку Дунаєвецької міської ради як органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету №12 від 25 січня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 з 24 грудня 2022 року ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , а саме не піклується про його фізичний стані і духовний розвиток, не займається його навчанням та вихованнях, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не утримує його, матеріального не допомагає, не створила належних умов для виховання та розвитку сина, покинула його на родичів батька. ОСОБА_2 не працювала та не працює на даний час, не має фінансової можливості забезпечити себе і дитину, немає постійного житла, проживає з різними співмешканцями, а тому орган опіки та піклування із врахуванням викладеного вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 є доцільним (арк. спр.60-64).

Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що вона є сестрою позивача та на даний час доглядає свого племінника ОСОБА_4 . Зокрема зазначила, що відповідач ОСОБА_2 проживала разом із її братом ОСОБА_1 у с. Мала Побіянка та у них народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, будучи вагітною продовжувала вживати їх щоденно. На восьмому місяці вагітності вона викликала їй швидку допомогу, оскільки ОСОБА_2 навіть не могла піднятись із землі. Після народження дитини ОСОБА_2 продовжувала вживати алкоголь, вела аморальний спосіб життя. Влітку 2022 року сторони розійшлися і ОСОБА_2 з сином переїхали у с. Нестерівці до її сестри, згодом постійно змінювала місце проживання. Вона в цей період перебувала у республіці Польща. До неї зателефонував брат та попросив приїхати до України, оскільки ОСОБА_2 залишала сина на сторонніх чоловіків і зникала, а він проходив службу в ЗСУ. У грудні 2022 року відповідач привезла дитину у с. Мала Побіянка, де вона мешкає з матір`ю і залишила її, сказавши на три дні. Проте за дитиною не повернулась. Стан дитини її уразив, оскільки хлопчик близько пів року вночі прокидався із криками та просив їсти, засинав тільки зі шматочком хліба у руці. У травні 2023 року ОСОБА_2 приїхала у стані сильного алкогольного сп`яніння та вимагала віддати їй дитину, викликала поліцію. Наступного дня вона та ОСОБА_2 перебували у відділенні поліції в м. Дунаївці та у присутності працівників Служби у справах дітей, ОСОБА_2 сказала, що їй не потрібна вже дитина. З того часу вона до дитини не приїздила, не цікавилась взагалі ним, хоча вона двічі зустрічала її і вказувала про те, що потрібно спілкуватися із сином. За період перебування дитини разом із ОСОБА_2 вона постійно просила у її брата кошти на потреби дитини, проте як з`ясувалось пізніше витрачала їх на свої потреби, не забезпечила проведення обов`язкових щеплень для сина, хоча кошти на це брат надавав. На даний час вона знову вагітна.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що із сторонами знайомий, оскільки проживає по сусідству в с. Мала Побіянка, а також проживав раніше спільно із сестрою відповідача. Зазначив, що ОСОБА_2 у кінці 2022 року привезла сина сестрі позивача ОСОБА_12 і залишила. У травні 2023 року ОСОБА_2 востаннє приїздила з метою забрати сина, викликала поліцію, при цьому знаходилась в стані сильного алкогольного сп`яніння. Зазначив, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, не має постійного місця проживання, неодноразово залишала сина на чужих чоловіків і зникала. Він особисто їздив забирати речі дитини у таких людей. Часто-густо бачив дитину вночі з матір`ю, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, біля магазину в сумнівних компаніях. Також зазначив, що ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно двох дітей раніше, оскільки він особисто відвозив її на суд. Про цих дітей вона пізніше навіть не згадувала.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Частинами 2,3 статті 150 Сімейного Кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі статтею 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного Кодексу України (статті 164-167).

Згідно зі статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, вінне забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №219/5297/20).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року ЄСПЛ вказав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів, і залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися.

Разом із тим, у рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Крім того, у рішенні від 30 червня 2020 року «Ilya Lyapin v. russia» (заява № 70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які могли б завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.

Досліджені судом письмові докази та показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , підтверджують доводи позивача про те, що відповідач свідомо залишила дитину родичам батька та не бажає приймає участі в житті дитини, не виховує сина, не піклується про його фізичний та моральний розвиток, матеріально не утримує його, не бажає підтримувати жодного зв`язку із дитиною, хоча проживає в межах однієї області, що в умовах сучасних можливостей для комунікації свідчить про її свідоме ухилення та небажання виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню та розвитку дитини.

Слід зазначити, що показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 в частині зловживання відповідачем алкогольними напоями та ведення аморального способу життя підтверджуються письмовими доказами, зокрема даними щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Про системну бездіяльність та безвідповідальність матері по відношенню до життя її дітей також свідчить та обставина, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2018 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно її двох інших дітей. Жодних заходів щодо поновлення своїх батьківських прав відповідач не вчиняла.

Також суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який суд вважає достатньо обґрунтованим.

Суд вважає , що за вказаних обставин збереження зв`язків дитини із матір`ю не буде відповідати її інтересам, оскільки не забезпечить її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Що стосується заяви відповідача про визнання позову та не заперечення проти позбавлення її батьківських прав, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує /судовий розгляд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відтак, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки у цій категорії справ визнання позову суперечить закону, а саме частині третій статті 155 СК України, та порушує інтереси дитини.

Однак така заява свідчить про відсутність у матері інтересу до дитини.

Водночас встановленні судом фактичні обставини справи на підставі досліджених доказів та показань свідків, свідчать про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

При цьому враховується, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Розподіл судових витрат

Враховуючи заяву представника позивача щодо залишення судового збору за позивачем, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 76-81,89, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Дунаєвецької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Дунаєвецької міської ради: вул. Шевченка, 50, м. Дунаївці, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04060714.

Суддя А. О. Олійник