Ухвала суду № 117193539, 22.02.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/563/24

2-з/465/43/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

22.02.2024 року суддя Франківського районного суду міста Львова Мартинишин М.О., з участю секретаря судового засідання Кондрашин В.Р., вивчивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №465/563/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Романа Івановича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

29.01.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою.

20.02.2024 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову по справі № 465/563/24 запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Романа Івановича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали заяви та додані до неї додатки, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.

З огляду поданої заяви судом з`ясовано, що дана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки у ній не вказано всіх відомостей для забезпечення позову, який належить застосувати та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює:

1)централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді;

2) їх розподіл по судах;

3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ;

4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву(заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбаченіЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі №754/6573/13

До матеріалів позовної заяви позивач надав квитанцію ID:2054-0769-3702-2759 від 09.02.2024 року про сплату судового збору у розмірі 605,60 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст.151ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак, під час здійснення судом перевірки зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого представником позивача судового збору у розмірі 605,60 гривень за квитанцією установи банку встановлено, що в комп`ютерній програмі «Автоматизована система документообігу суду» станом на 22.02.2024 року відомості щодо підтвердження зарахування Державною казначейською службою України сплаченого за вказаною квитанцією судового збору у розмірі 605,60гривень відсутні.

Відтак не вбачається, що до заяви додано належний документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відсутність вказаних вимог перешкоджає суду у постановлені ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.10 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, то її необхідно повернути заявнику для виконання вимог, передбаченихст.151 ЦПК України, які пред`являються до заяв про забезпечення позову.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 13, 152-153, 223, 247, 257- 261, 273, 353-355ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №465/563/24 запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Романа Івановича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із поданою заявою.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду заявою в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Мартинишин М.О.