Рішення № 117184636, 22.02.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18104/23

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, оформлену рішенням від 08.09.2023 року за №222330002381 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в проведенні перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до ЗУ "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 01.09.2023р. ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з урахуванням довідок Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області: - про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.09.2023р., №389, - про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних днів роботи підряд перед зверненням за призначенням пенсії) за період з травня 2016р. по грудень 2016р. (вих. №65 від 08.09.2023р.), з січня 2017р. по грудень 2017р. (вих. №67 від 08.09.2023р.), з січня 2018р. по грудень 2018р. (вих. №67 від 08.09.2023р.), з січня 2019р. по грудень 2019р. (вих. №68 від 08.09.2023р.), за період з січня 2020р. по грудень 2020р. (вих. №69 від 08.09.2023р.), з січня 2021р. по квітень 2021р. (вих. №70 від 08.09.2023), - довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (середніх розмірах) від 01.09.2023р. №388.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відповідає законодавчо встановленим вимогам.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачу правомірно відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що позивач не має права на отримання пенсії державного службовця за віком, оскільки в нього відсутній стаж державної служби. Одночасне застосування двох довідок (довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (за місяць що передує зверненню за пенсією) при обчисленні розміру пенсії не передбачене нормами чинного законодавства. Вважає, що перебирання судом повноважень щодо призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.09.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 позивач:

- з 21.03.1990 по 25.06.1994 - працював на посаді голови виконкому Ганнопільської сільської ради;

- з 26.06.1994 по 09.04.1998 - працював на посаді голови Ганнопільської сільської ради;

- з 10.04.1998 по 20.04.2006 працював на посаді голови Ганнопільської сільської ради;

- з 01.02.2016 працює на посаді заступника голови Ганнопільської сільської ради.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 01.09.2023 щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №222330002381 від 08.09.2023 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII), оскільки відсутні законодавчі підстави. Зазначено, що позивач не виконав жодної умови для призначення пенсії згідно з Законом №889-VIII а саме: станом на 01.05.2016 не займав посаду, віднесену до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ), а також станом на цю дату відсутні не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Надані позивачем довідки передбачені для оформлення пенсії особам, які працюють / працювали на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, але позивач працював на посадах, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Спірним є наявність в позивача стажу державної служби.

Досліджуючи висновки відповідачів щодо відсутності в позивача стажу державної служби, суд зазначає та враховує таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Обставину щодо втрати чинності Порядку №283, у зв`язку з затвердженням 25.03.2016 постановою Кабінету Міністрів України №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229), суд не враховує, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок №229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку №283.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в органах місцевого самоврядування встановлюється, зокрема, така категорія посад:

- п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

- шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Закон України від 07.06.2001 №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон №2493-ІІІ) набрав чинності 04.07.2001.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-ІІІ визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Зазначеним заперечуються доводи відповідача про те, що до стажу роботи на державній службі зараховується стаж до набрання чинності Законом №2493-ІІІ (04.07.2001).

Водночас позивач не заявляє позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби періодів роботи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи наведене, період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 21.03.1990 по 20.04.2006 та з 01.02.2016 по 31.08.2023 (дату, яка передує зверненню позивача з заявою від 01.09.2023) належить зарахуванню до стажу державної служби.

З урахуванням того, що вказані періоди належать зарахуванню до стажу державної служби позивача, що загалом складає понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №222330002381 від 08.09.2023 є протиправним та його необхідно скасувати.

Стосовно доводів відповідача про те, що одночасне застосування двох довідок (довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (за місяць що передує зверненню за пенсією) при обчисленні розміру пенсії не передбачене нормами чинного законодавства, суд вважає їх безпідставними. Жодних обмежень щодо кількісного врахування довідок, або умов, за яких певна довідка може бути застосована лише альтернативно, законодавство не містить. В свою чергу, будь-яких доказів того, що надані позивачем довідки не відповідають вимогам законодавства відповідач не надав.

Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" звернувся до пенсійного органу 01.09.2023, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення з відповідною заявою, тобто, з 01.09.2023.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Як наслідок, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 01.09.2023 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 01.09.2023 №388, від 01.09.2023 №389, від 08.09.2023 №65, від 08.09.2023 №66, від 08.09.2023 №67, від 08.09.2023 №68, від 08.09.2023 №69, від 08.09.2023 №70, виданих Ганнопільською сільською радою.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження, суд зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України "Про державну службу".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (відповідача, яким фактично відмовлено в задоволенні заяви позивача). Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №222330002381 від 08.09.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 21.03.1990 по 20.04.2006 та з 01.02.2016 по 31.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 01.09.2023 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 01.09.2023 №388, від 01.09.2023 №389, від 08.09.2023 №65, від 08.09.2023 №66, від 08.09.2023 №67, від 08.09.2023 №68, від 08.09.2023 №69, від 08.09.2023 №70, виданих Ганнопільською сільською радою.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (с. Хоросток, Шепетівський район, Хмельницька область, 30032 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії 6, м. Херсон, Херсонська область, 73036 , код ЄДРПОУ - 21295057) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк