Рішення № 117184579, 22.02.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1253/24

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

- визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 в оформленні та видачі пільгового посвідчення "Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця", оформлене листом від 12.12.2023 р. №№10/1/ НОМЕР_1 та скасувати його;

- зобов`язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії по оформленню та видачі позивачу посвідчення ОСОБА_1 "Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця" який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження військової служби відповідно до Постанови КМУ №379 від 28.05.1993.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відмова відповідача у видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби є необґрунтованою та незаконною, такою, що порушує її право на соціальний захист.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Звернув увагу, що згідно висновку експерта №11 від 14.01.2020 на момент смерті солдат ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня, тому відмову у видачі відповідного посвідчення вважає правомірною.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 Збройних сил України солдата ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час проходження військової служби від вибухової травми внаслідок вибуху в бліндажі в районі н.п. Піски, Донецької області, де в той час був розташований його підрозділ.

Наказом командування в/ч НОМЕР_3 від 13.01.2020 №33 призначено службове розслідування за фактом смерті сина позивача.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №11 від 14.01.2020 син позивача помер від вибухової травми розтрощення на відірвання правого стегна.

Згідно з актом спеціального розслідування від 22.01.2020 нещасний випадок стався внаслідок необережного поводження з невідомим вибуховим пристроєм в період проходження ним військової служби та пов`язаний з виконанням службових обов`язків по захисту суверенітету та територіальної цілісності України в зоні проведення операції Об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до наказу командування в/ч НОМЕР_3 від 27.01.2020 №28 "Про результати службового розслідування" службове розслідування завершене, визначено, що смерть військовослужбовця настала у період проходження ним військової служби та пов`язана з виконанням службових обов`язків внаслідок необережного поводження з невідомим вибуховим пристроєм.

Згідно з витягом з наказу командування в/ч НОМЕР_2 від 06.03.2020 №66 військовослужбовець виключений із особового складу частини.

Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №409 від 17.07.2020) травма одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті "ТАК" пов`язана із проходженням військової служби.

05.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до 11 Регіональної військово-лікарської комісії з заявою про перегляд постанови в частині причинного зв`язку поранення, яке призвело до смерті, із виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини. У вказаному зверненні позивач повідомляла про те, що відповідно до інформації Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об`єднаних Сил (лист №07-58 від 14.02.2022) ОСОБА_2 не притягувався до відповідальності за військові адміністративні правопорушення.

Листом від 11.05.2023 за №2685 відповідач повідомив, що РВЛК прийшла до висновку, що постанова про причинний зв`язок травми та причини смерті ОСОБА_2 , оформлена протоколом засідання 11-ї Регіональної військово-лікарської комісії № 409 від 17.07.2020, є обґрунтованою і перегляду не підлягає.

Постановою слідчого ДБР у м. Краматорську 03.11.2020 закрите кримінальне провадження №62020050000000060 за частиною 2 статті 414 Кримінального Кодексу України за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №560/10650/23, яке набрало законної сили, зобов`язано11-у Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України переглянути попередній висновок, оформлений протоколом №409 від 17.07.2020, повторно розглянувши документи стосовно обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , зокрема щодо встановлення причинного зв`язку та пов`язаності поранення/травми, несумісної з життям, одержаної ОСОБА_2 13.01.2020, із захистом Батьківщини, та затвердити обґрунтований висновок з урахуванням всебічного дослідження усіх наданих заявницею документів та висновків суду.

На виконання вказаного рішення суду, переглянуто попередній висновок, оформлений протоколом №409 від 17.07.2020, та прийнято новий (протокол №3609 від 01.11.2023), де зазначено, що "Травма, яка призвела до смерті та причина смерті "ТАК", пов`язана із захистом Батьківщини".

В подальшому позивач звернулась до відповідача із заявою щодо видачі їй посвідчення "Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби".

12.02.2023 Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відмовлено у видачі такого посвідчення, оскільки відповідно до висновку експерта №11 від 14.01.2020 встановлений діагноз "Алкогольне сп`яніння середнього ступеня (етиловий спирт в крові 1,97%).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні дій, вказаних у заяві, позивач звернулася із цим позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд враховує таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною другою статті 3 Закону №2011-ХІІ установлено, що його дія не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Відповідно до частини 3 статті 1, частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув під час проходження військової служби в Збройних Силах України, та причина смерті, пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993, чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

За змістом статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цього Закону поширюється також на сім`ї військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки.

Відповідно до частини 13 статті 14 Закону №2011-XII особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" №379 від 28 травня 1993 року установлено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Відмова відповідача у видачі позивачам пільгового посвідчення з підстав того, що дія Закону №2011-ХІІ не поширюється на позивача, оскільки смерть її сина сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, не є обґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із вчиненням ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Висновком експерта №11 від 14.01.2020 лише констатовано перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, однак зазначене не знаходиться у причинному зв`язку з його смертю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Для ефективного та належного захисту прав позивача, на думку суду, слід зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби відповідно до форми і порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" від 28.05.1993 №379.

Такий спосіб захисту прав позивача суд вважає належним та доцільним для повного відновлення порушеного права позивача.

В силу положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваних дій.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, викладену у листі 12.12.2023 №10/1/11211.

Зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати ОСОБА_1 посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, відповідно до форми і порядку, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" від 28.05.1993 №379.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 08202826)

Головуючий суддя Я.В. Драновський