Ухвала суду № 117181939, 22.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 лютого 2024 року Справа 160/34624/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Данилова Дмитра Сергійовича про поновлення провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Данилова Дмитра Сергійовича в інтересах держави в особі: Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури, спорту та туризму виконавчого комітету Новомосковської міської ради до Релігійної організації «Свято-Троїцький Кафедральний собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Новомосковську, в якій позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність Релігійної організації «Свято-Троїцький Кафедральний собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Новомосковську (код ЄДРПОУ 21908436), яка полягає у неукладенні з Управлінням культури, спорту та туризму виконавчого комітету Новомосковської міської ради (код ЄДРПОУ 02227400) охоронного договору на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, історії національного значення з охоронним номером № 1082 «Дзвіниця Троїцького собору (дер.) XIX ст.» за адресою: пл. Соборна, 1, м. Новомосковська Дніпропетровської області на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768;

- зобов`язати Релігійну організацію «Свято-Троїцький Кафедральний собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Новомосковську (код ЄДРПОУ 21908436) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управління культури, спорту та туризму виконавчого комітету Новомосковської міської ради (код ЄДРПОУ 02227400) охоронного договору на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, історії національного значення з охоронним номером № 1082 «Дзвіниця Троїцького собору (дер.) XIX ст.» за адресою: пл. Соборна, 1, м. Новомосковська Дніпропетровської області на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768.

05.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження в адміністративній справі №160/34624/23 зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22.

14.02.2024 року Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Данилов Дмитро Сергійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про поновлення провадження у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначає, що у справах №0440/4892/18, №804/4728/18, №0440/6927/18, №804/4458/18, №580/17/20 прокурори виступали самостійними позивачами, а у справі №260/4199/22 предмет спірних правовідносин кардинально відрізняється від справи №160/34624/23, а отже вказані правовідносини не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через нетотожність суб`єктного складу сторін та предмета спору.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою від 11.10.2023 року справу №260/4199/22 за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційне підприємство «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити певні дії, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи це рішення, Верховний Суд зазначив, зокрема, наступне:

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 18.10.2019 року у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 року у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 року у справі №804/4728/18, від 30.07.2019 року у справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 року у справі №804/4458/18, від 27.04.2020 року у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 року у справі №580/17/20, від 20.01.2021 року у справі №0440/6990/18 підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

У цьому зв`язку виникла необхідність звернутися до Великої Палати Верховного Суду з пропозицією відступити від правових висновків, висловлених Великою Палатою Верховного Суду у постанові 15.05.2019 року у справі №820/4717/16.

Підставою для відступу, зокрема, є нагальність приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин 4 та 5 статті 53 КАС України в частині повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення в особі суб`єкта владних повноважень до суду із позовом.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Суд звертає увагу, що у справі №260/4199/22 спірним питання є наявність або відсутність у прокурора права звернення до суду в інтересах держави в особі відповідного органу із позовом про зобов`язання вчинити дії.

В свою чергу при відкритті провадження у справі ключовим питанням виступає дослідження наявності повноважень особи на звернення до суду з такою позовною заявою.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч.3-5 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Суд зазначає, що прокурор в даному випадку звернувся до суду в порядку частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин 4 та 5 статті 53 КАС України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що Верховний Суд по справі №260/4199/22 буде розглядати питання щодо наявності або відсутності у прокурора права звернення до суду в інтересах держави в особі відповідного органу із позовом про зобов`язання вчинити дії, суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення провадження у справі.

Також суд зауважує, що провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22, а не у справах №0440/4892/18, №804/4728/18, №0440/6927/18, №804/4458/18, №580/17/20.

В свою чергу посилання на зазначені справи здійснено в мотивувальній частині ухвали.

Також суд звертає увагу, що у справі №260/4199/22 прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, а не самостійно.

Крім цього в даній справі прокурор також звернувся до суду в інтересах держави в особі відповідного органу.

Згідно ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 236, 237, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Данилова Дмитра Сергійовича про поновлення провадження у справі про поновлення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський