Рішення № 117181657, 21.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 лютого 2024 р. Справа № 120/16777/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність дій Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненадання запитуваної у запиті від 20.04.2023 інформації, тому з метою зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання доказів надсилання позовної заяви з додатками відповідачу як того вимагають положення ч. 9 ст. 44 КАС України.

20.11.2023 позивач подав заяву на усунення недоліків до якої додав копію фіскального чеку Укрпошти.

Ухвалою від 27.11.2023 суд відхилив даний доказ як належний спосіб усунення недоліків позовної заяви, зазначивши, що поштове відправлення здійснене без опису вкладення, переліку та кількості відправленої кореспонденції. Цією ж ухвалою суд на підставі статті 121 КАС України продовжив позивачу строк для усунення недоліків на п`ять днів з дати отримання копії даної ухвали.

04.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява у якій позивач навів аргументи того, що згідно процесуального закону, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення виникає лише у суб`єкта владних повноважень.

Одночасно у заяві позивач заявив відвід судді Дмитришеної Р.М. від розгляду адміністративної справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Ухвалою від 05.12.2023, постановленою в порядку п. 4 ст. 40 КАС України, заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованою та з огляду на потребу вирішення питання про наявність підстав для відводу судді Дмитришеної Р.М. іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, матеріали справи передано для визначення іншого судді, в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Ухвалою від 07.12.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дмитришеної Р.М. від розгляду адміністративної справи № 120/16777/23 відмовлено.

Цією ж ухвалою постановлено адміністративну справу № 120/16777/23 передати для продовження розгляду.

Ухвалою 08.12.2023 суд задовольнив клопотання позивача та звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Цією ж ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відмовлено в задоволенні клопотань позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано у відповідача та зобов`язано надати у 15 - денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження оригінал запиту ОСОБА_1 від 20.04.2023, або належним чином завірену його копію.

Копію ухвали від 08.12.2023 надіслано Управлінню Служби безпеки України у Вінницькій області в його електронний кабінет та доставлено 09.12.2023 о 01:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься копія фіскального чеку про відправку позивачем на адресу відповідача позовної заяви.

Проте, у встановлений судом строк відповідачем витребувані документи та відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Ухвалою від 01.02.2024 повторно витребувано з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області та зобов`язано у 3-денний термін з дня отримання цієї ухвали надати суду оригінал запиту ОСОБА_1 від 20.04.2023, або належним чином завірену його копію.

09.02.2024 відповідач на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2024 надав витребуваний документ.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області інформаційний запит, у якому позивач просив надати наступну інформацію:

1. Чи надходила до Управління СБУ у Вінницькій області копія його письмового інформаційного запиту від 16.06.2022 року який адресований був виключно до Козятинського міськрайонного суду, зокрема у супроводі з листом Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.06.2022 року № 01-27/114/2022 за підписом в.о. голови суду Кучерук Ірини? Якщо надходив, то коли саме і чи було зареєстровано вказану кореспонденцію в Управлінні СБУ у Вінницькій області, ким, коли та за яким номером?

2. Яке рішення було прийнято Управлінням СБУ у Вінницькій області за наслідком розгляду даного запиту та листа суд що його супроводжував, ким та коли? Кому і в якій формі було повідомлено про результати такого рішення?

3. В якому порядку і у відповідності до якого нормативно-правового акту розглядались вищевказані документи?

4. Чи використовувалась Управлінням СБУ у Вінницькій області чи іншими підпорядкованими підрозділами отримана від суду інформація (копія його запиту від 16.06.22) для захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці?

5. Які обов`язки Управлінням СБУ у Вінницькій області чи іншими підпорядкованими підрозділами (надалі "службою безпеки") відповідно до своїх основних завдань з числа передбачених статтею 24 ЗУ "Про Службу безпеки України" здійснювала (виконувала) після отримання вищезгаданих документів (листа суду та копії його запиту до суду) (якщо здійснювала)?

6. Чи використовувала служба безпеки надані законом права, передбачені у статті 25 (кореспонденції) чи з використанням вказаної інформації, якщо так то які саме?

7. Чи здійснювалось службою безпеки обмеження моїх прав чи свобод після отримання вказаної інформації з Козятинського міськрайонного суду? Якщо так, то які саме, коли, яким чином, на підставі чого і в якому порядку та ким?

8. Чи здійснювалось службою безпеки збір інформації про його особу після отримання вказаної інформації з Козятинського міськрайонного суду або використання раніше зібраної інформації для реагування (розгляду) на отриману від Козятинського суду інформацію про його особу та його запит? Якщо так, то який саме, коли, яким чином, з яких джерел, на підставі чого і в якому порядку та ким?

9. Чи представляє він як громадянин України інтерес для виконання завдань служби безпеки як особа, яка є джерелом (свідком, викривачем, фігурантом тощо) загрози для забезпечення державної безпеки України ?

10. Чи сприяв він коли-небудь або сприяє тепер законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах?

11. Чи залучався коли-небудь він до співпраці гласної або негласної з Службою безпеки України чи іншими розвідувальним, контрозвідувальними чи органами безпеки інших держав світу?

12. Чи звертались до Управління СБУ у Вінницькій області чи підлеглих підрозділів будь-які органи, посадові чи службові особи, громадяни чи іноземці з приводу будь-яких моїх непровамірних діянь чи рішень? Якщо так, то хто, коли, з приводу чого, в якому порядку та які результати таких звернень?

13. Чи надходили до Управління СБУ у Вінницькій області чи підлеглих підрозділів копії його письмових запитів (або оригінали їх) що були адресовані ним до інших державних органів та посадових осіб? Якщо так, то коли, які, від кого, з яким змістом, та який результат розгляду (реагування) на вказану інформацію службою безпеки?

14. Чи проводилось будь-яке прослуховування його мобільних телефонів або його особисто службою безпеки України на підставі рішень суду чи суддів? Якщо так, то коли саме, на підставі яких рішень суду, по яким справам тощо?

15. Надати засвідчені належним чином копії усіх його письмових запитів та супровідних листів, що отримані були службою безпеки від органів державної влади та посадових осіб, які отримали такі його запити від нього (а.с. 9-10).

Управління Служби безпеки України у Вінницькій області листом від 04.05.2023 за № 53/К-24/21, повідомило наступне.

17.06.2022 на виконання рішення Ради суддів України від 25.03.2022 № 11 "Щодо обмеження доступу до публічної інформації" Козятинським міськрайонним судом Вінницької області на адресу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області скеровано лист (№ 01-27/114/2022 від 17.06.2022), у якому повідомлялося про отримання судом в умовах правового режиму воєнного стану запиту ОСОБА_1 на публічну інформацію.

За результатами опрацювання отриманого листа порушень віднесених до законодавчо визначеної компетенції органів СБУ не встановлено, будь-які обмеження його конституційних прав та свобод не здійснювалось. Також повідомлено, що в Управлінні відсутні відомості щодо надходження запитів (листів) пов`язаних із вчиненням ОСОБА_1 будь-яких неправомірних дій.

На думку позивача, відповідачем не надано запитуваної в запиті інформації, тому позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону від 02.10.1996 № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

Запит позивача був поданий та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1ст. 20 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи наведені положення Закону № 2939-VI у контексті цього спору, насамперед слід зауважити, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом створеним розпорядником інформації при виконанні покладених на нього обов`язків, якою розпорядник володіє чи зобов`язаний володіти.

Аналогічний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2022 по справі № 9901/390/21, у постановах Верховного Суду від 25.10.2021 №9901/390/21 та від 07.02.2018 по справі № 817/1432/15.

З аналізу змісту питань 1-15 запиту, поданого позивачем 20.04.2023, слідує, що ОСОБА_1 просить відповідача надати інформацію щодо вчинених дій після отримання від Козятинського міськрайонного суду Вінницької області інформаційного запиту від 16.06.2023.

Така інформація не є заздалегідь створена, відображена чи задокументована будь-якими засобами інформації. Відтак, запит у цій частині не спрямований на отримання публічної інформації, а тому не створює для відповідача обов`язку надавати її у порядку передбаченому Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Поряд із цим, статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведеного права отримано у Законі України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі Закон № 393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Як передбачено ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Частиною 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Аналіз встановленої процедури розгляду звернення дає підстави для висновку, що орган державної влади зобов`язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.

Відтак, оскільки, запитувана позивачем інформація за своєю природою не є публічною та не може бути надана в порядку, передбаченому Законом № 2939-VI, відповідач повинен був розглянути та вирішити інформаційний запит позивача згідно Закону України "Про звернення громадян".

Із листа відповідача від 04.05.2023, встановлено, що останній обмежився наданням узагальненої відповіді, що за результатами опрацювання отриманого листа Козятинського міськрайонного суду Вінницької області порушень віднесених до законодавчо визначеної компетенції органів СБУ не встановлено, будь-які обмеження його конституційних прав та свобод не здійснювалось. Також повідомлено, що в Управлінні відсутні відомості щодо надходження запитів (листів) пов`язаних із вчиненням ОСОБА_1 будь-яких неправомірних дій.

Суд зазначає, що відповідач повинен був розглянути та вирішити інформаційний запит позивача у повній мірі, оскільки до його компетенції входить вирішення порушених у запиті питань, однак, відповідач надав неповну інформацію на запит позивача від 14.04.2023.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить висновку про протиправність дій Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо надання неповної інформації на інформаційний запит позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2, 4 та 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищевикладені положення, а також обставини даної справи, суд доходить висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит позивача від 14.04.2023 із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та надати повну інформацію в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

При цьому, відповідно до прохальної частини позову позивач вказує на нерозглянутий його запит від 20.04.2023. Проте, до матеріалівсправи долучений запит від 14.04.2023.

Тотожний за змістом запит та датою від 14.04.2023 направив відповідач до суду на виконання вимог ухвали від 01.02.2024.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній запит від 20.04.2023. Натомість як позивача, так відповідач надають єдиний доказ, а саме інформацйний запит від 14.04.2023, то суд зобов`язує відповідача його розглянути та надати відповідь відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян".

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд ураховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для присудження такого на користь позивача відсутні.

Керуючись ст.ст. 73 -77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо надання неповної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 14.04.2023, викладеної у листі від 04.05.2023 за № 53/К-24/21.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 14.04.2023, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, надати повну інформацію в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 20001473, вул. Грушевського, 27, м. Вінниця, 21007)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна