Рішення № 117181624, 07.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 лютого 2024 р. Справа № 120/11484/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Комара П.А.,

за участі

секретаря судового засідання: Левчук В.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Горбатюка В.В.

представника відповідача: Серьогіна С.Ю.

представника третьої особи: Євтушенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національного агентства з питань запобігання корупції

про: визнання протиправними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що наказом начальника Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Серьогіна С. за №2/07-11 від 17.07.2023 на завідуючу сектора менеджменту активів ОСОБА_1 за невиконання Плану діяльності Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА на 2023 рік за напрямком роботи менеджменту активів протягом квітня-травня 2023 року, накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. На переконання позивача зазначений наказ є протиправним. Також позивачка послалась на протиправність наказу начальника ЦЗ МТУ АРМА №46/06 від 12.06.2023 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " за п. 2 якого її відсторонено від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження", що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 06.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.09.2023 о 13:00 год.

27.09.2023 представник третьої особи подала пояснення в яких зазначила, що від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до НАЗК скеровано звернення позивачки від 22.03.2023 про можливі неправомірні дії начальника ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 та головного спеціаліста бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_3 , а саме щодо можливого порушення антикорупційного законодавства , що полягає у безпідставному завищенні працівникам ЦЗ МТУ АРМА, у тому числі самій собі, надбавок (в розмірі 110%) у порівнянні з іншими працівниками (40-60%), а також наявності в її діях конфлікту інтересів в частині надання відповідних пропозицій начальнику ОСОБА_2 .

За результатами аналізу матеріалів вказаного звернення Національне агентство листом від 07.04.2023 №37-01/7364-23 повідомило АРМА щодо відсутності підстав для вжиття ним заходів у зв`язку із тим, що підготовка пропозицій щодо встановлення розміру надбавок за інтенсивність праці працівниками ЦЗ МТУ АРМА виходить за межі повноважень ОСОБА_3 , як обов`язкової складової конфлікту інтересів що в свою чергу свідчить про його відсутність у вказаному випадку. Разом з тим, як вбачається з листа АРМА від 09.06.2023 №54/В-35/23/7, за результатами зазначеного звернення позивачки від 22.03.2023, було проведено перевірку зазначеної у зверненні інформації та вжито заходи щодо припинення неправомірних дій, усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень, а саме:

- скасовано наказ ЦЗ МТУ АРМА від 21.03.2023 №1/07-11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_4 " (наказ АМА від 07.06.2023 №136);

- застосовано до ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у зв`язку з прийняттям ним наказу ЦЗ МТУ АРМА від 21.03.2023 №1/07-11 з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до інформації, скерованої АРМА листом від 19.06.2023 №7401/1-31-23/7 (вх. №ПК/855/0-23 від 20.06.2023) до Національного агентства, позивач повторно зверталася до АРМА (звернення від 14.06.2023) та органів Національної поліції (звернення від 05.06.2023) щодо здійснення ОСОБА_2 заходів тиску (мобінгу) стосовно неї, порушення Закону України «Про державну службу», її трудових прав та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів. Згідно із зазначеною у зверненнях позивача інформацією, ОСОБА_2 починаючи з 30.05.2023 здійснювалися заходи щодо видачі наказів, доручень та вказівок про виконання окремих завдань та надання звітної інформації у вкрай стислі терміни, які, у свою чергу, були виконані ОСОБА_1 у визначені строки. За результатами розгляду Національним агентством інформації, зазначеної у вищевказаних листах ОСОБА_1 , останню було поінформовано про розпочатий Національним агентством моніторинг та контроль за належним виконанням начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Крім того, представник третьої особи у своїх поясненнях наголосила, що листом від 06.07.2023 Національне агентство підтвердило набуття ОСОБА_1 статусу викривача, який було набуто останньою з дати подання повідомлення до АРМА про вчинення її безпосереднім керівником ОСОБА_2 дій в умовах конфлікту інтересів, а саме з14.06.2023. Інші подані звернення ОСОБА_1 не стосувалися корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону або ж не містить в собі фактичних даних, що можуть бути перевірені.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання у справі відкладено на 10.10.2023 о 10:00 год.

03.10.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач заперечує проти позову та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування свої позиції представник відповідача заперечив скасування наказу №1/07-11 від 21.03.2023, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження. Зокрема зазначив, що 07.06.2023 до Центрально-західного ТУ АРМА надійшов лист від т.в.о. Голови АРМА Дмитра Жоравовича №6866/1-48-23/7 від 07.06.2023, до якого було додано Наказ АРМА №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11». Разом із тим, представник відповідача зазначив, що оскільки відповідно до положень ст. 78 Закону України «Про державну службу» скасування рішень про накладення дисциплінарних стягнень є виключною компетенцією суду, у відповідача виникли сумніви щодо законності виданого т.в.о. Голови ОСОБА_5 наказу АРМА №136 від 07.06.2023. З огляду на викладене та керуючись положеннями п. 6 ст. 9 Закону України «Про державну службу», відповідачем було направлено лист №01-1/403/01-23 від 12.06.2023 з вимогою підтвердити чи спростувати видання вищевказаного наказу. Представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про державну службу» керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов`язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим. Разом із тим, як зазначив представник відповідача, станом на 19.06.2023 (після сплину 7 днів) підтвердження надання вищевказаного наказу не було отримано, про що було складено Акт про відсутність підтвердження надання Наказу АРМА №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11». Таким чином, наказ від 21.03.2023 №1/07-11, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, на переконання представника відповідача, є чинним.

Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що у зв`язку із тим, що позивачка неодноразово відмовлялась виконувати надані їй безпосереднім керівником доручень 21.04.2023 він звернувся до НАЗК за відповідним роз`ясненням. У роз`ясненні від 23.05.2023 №200-03/11233-23 НАЗК не встановило наявності конфлікту інтересів. Таким чином, на його думку, посилання сторони позивача на наявність у начальника управління ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 конфлікту інтересів вчинення дій та прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів не відповідає дійсності, а позивачкою не надано доказів на підтвердження цього, такі висновки є надуманими та ґрунтуються на припущеннях.

Також, на його думку, є абсурдними посилання позивачки на обізнаність 12.06.2023 відповідача про статус "викривача". Зазначив, що відповідачу стало відомо про набуття позивачкою статусу викривача з пояснень НАЗК №112-02/17828-23 від 09.08.2023 у справі №120/11416/23.

З приводу підстав для притягнення позивача саме до такого виду дисциплінарної відповідальності представник відповідача зазначив, що у зв`язку із невиконанням позивачкою Плану діяльності Центрально-Західного ТУ АРМА, а саме: п. 2 у березні 2023 року, п.1 та п. 2 у квітні 2023 року , п. 1 у травні 2023 - наказом Центрально-Західного МТУ АРМА від 12.06.2023 №46*/06 порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією було визначено ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим у діях завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА ОСОБА_1 встановлено наявність дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень). Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є сформована в установленому порядку дисциплінарна справа.

З огляду на викладене, а також керуючись частиною четвертою статті 66 Закону України «Про державну службу», дисциплінарною комісією було рекомендовано застосувати до завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до п.5 ст. 77 Закону України «Про державну службу» подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що начальник управління ЦЗ ТУ АРМА , враховуючи підтвердження фактів вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, на підставі подання Дисциплінарної комісії прийнято рішення про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді неповної службової відповідності.

Ухвалою суду від 09.10.2023 допущено до участі у засіданні 10.10.2023 представника Національного агентства з запобігання корупції Євтушенко А.С. в режимі відео конференції.

Підготовче засідання 10.10.2023 відкладено на 25.10.2023.

17.10.2023 представником НАЗК подано до суду додаткові пояснення у справі у яких зазначено, що станом на дату подання пояснень від 11.08.2023 моніторинг та контроль за виконанням начальником ЦЗ ТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів не були завершені. Однак, станом на дату подання цих пояснень моніторинг завершено та за його результатами не встановлено фактичних даних які б достеменно свідчили про наявність у ОСОБА_2 негативного ставлення до ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчило б про наявність у нього приватного (немайнового) інтересу , як обов`язкової складової конфлікту інтересів.

В той час звернуто увагу суду на тому, що результати проведеного моніторингу не нівелюють факту набуття позивачкою прав та гарантій викривача.

17.10.2023 представником позивачки подано відповідь на відзив в якій просив суд позов задовольнити зазначивши, що відповідачем жодного доказу щодо правомірності та законності прийнятих рішень не надав.

Представник відповідача 22.10.2023 через Електронний суд подав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що на його думку, посилання позивача у відповіді на відзив про набуття статусу викривача з 22.03.2023 є недостовірною інформацією, що абсолютно не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, представник відповідача також вказав, що згідно з роз`ясненням НАДС від 15.09.2017 №31-р/з «Щодо порядку застосування до державних службовців дисциплінарних стягнень», повноваженнями щодо визначення виду стягнення і врахування, зокрема, обставин, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарний проступок, наділена виключно дисциплінарна комісія відповідно до Закону, який не надає права суб`єкту призначення застосовувати до державного службовця інший вид дисциплінарного стягнення, ніж той, що рекомендований дисциплінарною комісією.

Також, представник відповідача наголосив на тому, що на момент прийняття оскаржуваних наказів не було відомо про наявність у позивачки статусу викривача.

Ухвалою суду від 25.10.2023 частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та зобов`язати на дати суду у строк до 06.11.2023 року:

- належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи ОСОБА_1 щодо здійснення дисциплінарного провадження на підставі наказу №49/06 від 12.06.2023 року;

- належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 .

07.11.2023 на виконання вимог зазначеної вище ухвали представник відповідача надав до суду витребувані докази.

Ухвалою суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2023.

У ході судового розгляду справи представник позивача та позивачка надали свої пояснення по спору, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи надала пояснення стосовно спору, в яких просила прийняти до уваги при вирішенні спору її письмові пояснення.

Надав свої заперечення представник відповідача, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу начальника Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - ЦЗ МТУ АРМА) № 21 від 13.11.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Встановлено, що наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА Серьогіна С.Ю. за №1/07-11 від 21.03.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до Вітов Наталі» до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Втім, не погоджуючись із таким наказом, позивач звернулась до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

Листом за №54/В-35-23/7 від 09.06.2023 АРМА на звернення ОСОБА_1 повідомило, що відповідно до наказу АРМА від 29.03.2023 №83/9-03-ос «Про утворення дисциплінарної комісії» та рішення дисциплінарної комісії у вигляді протоколу засідання в установленому порядку керівнику АРМА було внесено подання дисциплінарної комісії та матеріали дисциплінарної справи, яку сформовано з метою збору інформації про обставини, що стали підставою для порушення згідно з наказом АРМА № 82/9-03-ос дисциплінарного провадження стосовно начальника ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 щодо відомостей, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 22.03.2023.

В даному листі АРМА, окрім іншого, повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із прийняттям ОСОБА_2 рішення: без дотримання процедури здійснення дисциплінарного провадження; визначення в установленому порядку можливого ступеня її вини, характеру і тяжкості можливого вчиненого нею дисциплінарного проступку, дотримання обов`язкових підстав при прийняті рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця; дотримання вимог Закону № 889-VIII при визначенні юридичної кваліфікації виду дисциплінарного проступку, який було застосовано до неї у вигляді наказу ЦЗ МТУ АРМА від 21.03.2023 № 1/07-11 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 », до ОСОБА_2 , начальника ЦЗ МТУ АРМА, було застосовано дисциплінарне стягнення.

Також повідомлено про те, що в ході проведення позапланового внутрішнього аудиту відповідно до наказу АРМА від 27.03.2023 №56 «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту», були встановлені порушення під час видання ЦЗ МТУ АРМА наказу №1/07-11. Таким чином, задля вжиття заходів для припинення неправомірних дій, усунення причин та умов, які сприяли вказаним порушенням, зазначений наказ ЦЗ МТУ № 1/07-11 було скасовано згідно з наказом АРМА від 07.06.2023 №136 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11».

В подальшому, наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА №46/06 від 12.06.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА. Підставою для порушення дисциплінарного провадження зазначено пояснення завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 від 02.06.2023 №03/26-23.

Пунктом 2 зазначеного наказу відсторонено від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА на час здійснення дисциплінарного провадження з 12.06.2023.

Наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА №49/06 від 12.06.2023 «Про утворення дисциплінарної комісії» утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ЦЗ МТУ АРМА для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та затверджено її склад.

За наслідком проведеного службового розслідування, 30.06.2023 дисциплінарною комісією підготовлено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 . Так, в ході дослідження матеріалів, а саме пояснення ОСОБА_1 дисциплінарною комісією встановлено відсутність надання пояснення на питання 1-3, а також заходи зазначені в пунктах 4, 5, 6, 7, 8, 9 (робочі зустрічі) є виключно виконанням доручень т.в.о. Голови АРМА і не стосуються предмету і мети визначеної у Плані (пріоритет та зміст заходу). Робочих зустрічей, що стосуються виконання пункту 1 Плану за квітень та травень 2023 року в жодному з пояснень ОСОБА_1 не зазначено.

В поданні також вказано про наявність обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Як наслідок, керуючись ч. 1 п. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу», дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді «попередження про неповну службову відповідність».

В подальшому, наказом ЦЗ МТУ АРМА №2/07-11 від 17.07.2023 накладено на завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність.

Разом із тим, не погоджуючись із застосування до неї дисциплінарного стягнення, а також вважаючи, що порушення дисциплінарного провадження відбулось в умовах реального конфлікту інтересів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів, а державна служба є одним із різновидів публічної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Статті 1, 2 Закону № 889-VIII містять визначення наступних термінів:

- державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1);

- керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3 частини першої статті 2);

- службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 10 частини першої статті 2).

Відповідно до статті 61 Закону № 889-VIII службова дисципліна державних службовців забезпечується, зокрема, шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку. Керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. Стаття 38 Закону № 889-VIII вказує на те, що поняття «проходження державної служби» охоплює прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, зокрема і питань притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, регламентованих розділом VIII цього Закону.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (статті 65).

Дисциплінарним проступкам відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до статті 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. 4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. 5. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону..

Статтею 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (частина дев`ята).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (частина десята).

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята).

Статтею 73 Закону № 889-VIII визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Стаття 74 Закону № 889-VIII передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (статті 75).

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (стаття 77).

Статтею 77 Закону № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (наказ, розпорядження тощо) зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства України про державну службу слідує, що при притягненні працівника до цього виду відповідальності, суб`єкт призначення повинен навести у відповідному наказі конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Слід конкретизувати, які саме дії в силу своїх посадових обов`язків зобов`язаний був вчинити позивач, проте не вчинив; які саме протиправні дії позивача свідчать про вчинення ним проступку (вчинку), який суперечить покладеним на нього обов`язкам, а також вказати причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) позивача та невиконанням/неналежним виконанням ним своїх обов`язків. Крім того, саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також відсутність (без наведення) обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Суд констатує, що в оскарженому наказі №2/07-11 від 17.07.2023 1 суб`єкт призначення:

- не навів будь-яких конкретних фактів невиконання або неналежного виконання завідуючою сектору менеджменту активів ОСОБА_1 Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА покладених на неї обов`язків;

- не конкретизував, які саме дії в силу своїх посадових обов`язків зобов`язана була вчинити ОСОБА_1 , проте не вчинила (невиконання посадових обов`язків);

- не конкретизував, які саме дії позивачки свідчать про неналежне виконання нею посадових обов`язків та яких саме обов`язків;

- не провів юридичної кваліфікації, а фактично обмежився цитуванням положень закону.

Суд вважає, що ці обставини свідчать про очевидну невідповідність оскарженого наказу таким критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України) як обґрунтованість (з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення) та добросовісність, що, в свою чергу, є достатньою підставою для його скасування.

Вказане також узгоджується із висновками висвітленими у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18 зазначено, що суд погоджується з доводами суду першої й апеляційної інстанцій, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне дати оцінку іншим обставинам цієї справи, що мають значення для оцінки оскарженого рішення.

Як уже було встановлено судом, наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА №46/06 від 12.06.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА. Підставою для порушення дисциплінарного провадження зазначено пояснення завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 від 02.06.2023 №03/26-23.

Як видно зі змісту подання дисциплінарної комісії від 30.06.2023 висновок про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ґрунтується на поясненнях та характеристиці начальника ЦЗ МТУ АРМА Серьогіна С.Ю., поясненнях ОСОБА_1 , а також додаткових поясненнях позивачки, що надані на вимогу дисциплінарної комісії.

Суд проаналізував зміст подання від 30.06.2023 та встановив, що в ході дисциплінарного провадження позивачці дисциплінарною комісією було надіслано лсит з проханням надати до 23.06.2023 письмове пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарної справи за переліком питань, а саме:

1. Під час виконання своїх службових посадових обов`язків якими нормативно-правовими актами та/або документами Ви користуєтесь?

2. Яким чином Ви здійснюєте забезпечення взаємодії із територіальними підрозділами Національної поліції , ДБР, СБУ, НАБУ, прокуратури, місцевими апеляційними судами, суб`єктами, що здійснюють повноваження у сфері держаної реєстрації, органами державної виконавчої служби? Як відбувається забезпечення виконання цих заходів?

3. Яким чином Ви здійснюєте надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги слідчим, детективам, прокурорам та суддям з питань управління активами? Як відбувається забезпечення виконання цих заходів?

4. Надайте будь ласка детальний опис виконання пунктів 1 та 2 Плану діяльності Центрально-західного ТУ АРМА за період з березня по травень 2023 року, із зазначенням дати, змісту заходу, найменування територіального підрозділу, посади та ПІБ особи з якою було проведено захід.

23.06.2023 позивачкою подано на електронну адресу дисциплінарної комісії пояснення щодо зазначених вище питань та зазначила, що нею у період з березня по травень 2023 року проведено низку зустрічей.

В ході дослідження матеріалів справи, а саме пояснення ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність надання пояснення на питання 1-3, а також заходи зазначені в пунктах 4-9 пояснення робочі зустрічі) є виключно виконанням доручень т.в.о. Голови АРМА і не стосуються предмету та мети визначеної у Плані. Робочих зустрічей, що стосуються виконання п. 1 Плану за квітень та травень 2023 в жодному з пояснень ОСОБА_1 не зазначено.

Іншими словами, дисциплінарна комісія проаналізувала пояснення позивачки та дійшла висновку про відсутність відповіді на окремі питання, що і стало підставою для рекомендацій накласти дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Разом з тим, суд зауважує, що дисциплінарною комісією у порушення вимог ст. 73 ЗУ "Про державну службу" не наведено у поданні відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку.

Також, з приводу зазначеної в поданні дисциплінарної комісії від 30.06.2023 інформації про наявність обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність, зокрема, вчинення позивачем дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, дійсно, наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА Серьогіна С.Ю. за №1/07-11 від 21.03.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до Вітов Наталі» до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Втім, не погоджуючись із таким наказом, позивач звернулась до АРМА.

За наслідком розгляду звернення позивача, АРМА листом від 09.06.2023, окрім іншого, повідомило, що в ході проведення позапланового внутрішнього аудиту, відповідно до наказу АРМА від 27.03.2023 №56 «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту», були встановлені порушення під час видання ЦЗ МТУ АРМА наказу №1/07-11 від 21.03.2023.

Також повідомлено, що задля вжиття заходів до припинення неправомірних дій, усунення причин та умов, які сприяли вказаним порушенням зазначений наказ ЦЗ МТУ АРМА №1/07-11 було скасовано згідно з наказом АРМА від 07.06.2023 №136 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11».

Із наведеного вище слідує, що на момент проведення службового розслідування та формування подання дисциплінарної комісії від 04.07.2023, наказ №1/07-11 від 21.03.2023, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, уже був скасований наказом АРМА від 07.06.2023 №136.

Відтак, зазначена в поданні дисциплінарної комісії від 04.07.2023 інформація про вчинення позивачем дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, не відповідає дійсності.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями виключно до суду, адже положення ч. 1 ст. 78 Закону №889-VIII визначають право державного службовця на оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення до суду, а не те, що таке рішення може бути оскаржено виключно до суду.

Суд звертає увагу на те, що положеннями ч. 5 ст. 9 Закону №889-VIII передбачено, що наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

Разом із тим, обґрунтовуючи чинність наказу №1/07-11 від 21.03.2023, представник відповідача зазначив, що 07.06.2023 до ЦЗ МТУ АРМА дійсно надійшов лист від т.в.о. Голови АРМА Дмитра Жоравовича №6866/1-48-23/7 від 07.06.2023 до якого було додано Наказ АРМА №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11».

Разом із тим, представник відповідача зазначив, що оскільки відповідно до положень ст. 78 Закону України «Про державну службу» скасування рішень про накладення дисциплінарних стягнень є виключною компетенцією суду, у нього виникли сумніви щодо законності виданого т.в.о. Голови АРМА Дмитром Жоравовичем наказу АРМА №136 від 07.06.2023.

З огляду на викладене та керуючись положеннями п. 6 ст. 9 Закону №889-VIII, відповідачем було направлено лист №01-1/403/01-23 від 12.06.2023 з вимогою підтвердити чи спростувати надання вищевказаного наказу.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 8 ст. 9 Закону №889-VIII, керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов`язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

Разом із тим, як зазначив представник відповідача, станом на 19.06.2023 (після сплину 7 днів) підтвердження надання вищевказаного наказу не було отримано, про що було складено Акт про відсутність підтвердження надання наказу АРМА №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11». Таким чином, наказ від 21.03.2023 №1/07-11, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, на переконання представника відповідача, є чинним.

Проте, суд не погоджується із такою позицією представника відповідача, адже аналіз положень ч. ч. 5 - 9 ст. 9 Закону №889-VIII вказує на те, що останні спрямовані на убезпечення державного службовця від відповідальності за виконання явно злочинного наказу (розпорядження).

Втім, наказ №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11», на переконання суду, взагалі не потребує подальшого виконання чи/або його письмового підтвердження, адже лише засвідчує факт скасування наказу від 21.03.2023 №1/07-11 керівником вищого рівня.

Суд наголошує, що наказом АРМА №136 від 07.06.2023 саме скасовано наказ від 21.03.2023 №1/07-11, а не зобов`язано начальника ЦЗ МТУ АРМА його скасувати.

Таким чином, у начальника ЦЗ МТУ АРМА були відсутні підстави вимагати письмового підтвердження наказу №136 від 07.06.2023 «Про скасування наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА від 21.03.2023 №1/07-11».

Втім, у випадку його незгоди із таким наказом, останній не був позбавлений можливості оскаржити його в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що наказ ЦЗ МТУ АРМА від 21.03.2023 №1/07-11, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження є чинним, адже він був скасований наказом АРМА №136 від 07.06.2023.

В той час, у поданні від 30.06.2023 зазначено, що за результатами щорічних оцінювань позивачка мала відмінні оцінки.

Відповідне подання в подальшому слугувало підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі наказу №2/07-11 від 17.07.2023 про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення.

Суд наголошує, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

В той час, своєму поданні дисциплінарна комісії жодним чином не обґрунтувала підстави не взяття до уваги чи/або неврахування наявних у позивача заохочень, а також її відмінних результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ЦЗ МТУ АРМА протягом 2020, 2021 та 2022 років.

Суд зауважує, що застосоване дисциплінарне стягнення повинно бути співмірним з виною особи у вчиненні дисциплінарного проступку, позаяк у межах розглядуваного питання відповідачем не доведено підстав для застосування до позивачки саме такого виду дисциплінарної відповідальності як "попередження про неповну службову відповідність".

Суд також критично оцінює посилання представника відповідача на роз`яснення НАДС від 15.09.2017 №31-р/з, як на доказ неможливості ним застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, ані ж той, що визначений в подані дисциплінарної комісії, з огляду на наступне.

Так, положеннями ч. 10 ст. 69 Закону №889-VIII визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону №889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч. 5 ст. 77 Закону №889-VIII).

Із наведеного вище слідує, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. При цьому, дійсно, така пропозиція чи/або подання є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення, в силу вимог ч. 5 ст. 77 Закону №889-VIII.

Також, положеннями статті 75 Закону №889-VIII визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 35 Порядку №1039, комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

В даному ж випадку, позивачка керуючись положеннями ст. ст. 75, 76 Закону №889-VIII, звернулась до начальника ЦЗ МТУ АРМА із клопотанням про надання їй для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи. Однак, позивачці не було надано можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи .

Такі дії відповідача, на думку суду, вказують на недотримання процедури притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, адже не отримавши від позивача жодних пояснень, як того вимагають положення ст. 75 Закону №889-VIII, не надавши на ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення, суб`єктом призначення прийнято наказ про накладення на завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що роз`яснення НАДС від 15.09.2017 №31-р/з щодо порядку застосування до державних службовців дисциплінарних стягнень не є нормативно-правовим актом, та згідно норм ст. 7 КАС України не відноситься до джерел права.

Таким чином, за сукупності усіх вищенаведених обставини, суд приходить до висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за порушення Присяги державного службовця за оспорюваним наказом є протиправним, необґрунтованим, неспівмірним та таким, що порушує права та інтереси позивача, а тому спірний наказ ЦЗ МТУ АРМА №2/07-11 від 17.07.2023 є протиправним і підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо правомірності наказу Центрально-Західного МТУ АРМА від 12.06.2023 №46*/06 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", суд виходить з наступного.

Так, наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА №46/06 від 12.06.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача послався на те, що відповідний наказ був прийнятий начальником ЦЗ МТУ АРМА в умовах реального конфлікту інтересів.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач та її представник зазначили, що наказом начальника Центрально-західного ТУ АРМА ОСОБА_2 за №1/07-11 від 21.03.2023 до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

З метою оскарження рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення та інших, на її думку, протиправних дій начальника Центрально-західного ТУ АРМА ОСОБА_2 вона звернулась до АРМА.

АРМА листом за №54/В-35-23/7 від 09.06.2023 на звернення ОСОБА_1 повідомило що, згідно з наказом АРМА від 29.03.2023 №82/9-03-ос порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 .

За результатами розгляду матеріалів вказаного дисциплінарного провадження:

1) до начальника ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 було застосовано дисциплінарне стягнення;

2) виявлено ознаки можливих адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-7 КУпАП - порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 ;

3) виявлено ознаки можливих адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-7 КУпАП - порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів головним спеціалістом бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_3 ;

4) виявлено ознаки можливих кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтями 182 (порушення недоторканості приватного життя) та 364 (Зловживання владою або службовим становищем) КК України;

5) виявлено ознаки можливого адміністративного правопорушення, передбачених статтею 173-5 КУпАП - вчинення мобінгу (цькування).

Також, для вжиття заходів до припинення неправомірних дій, усунення причин та умов, які сприяли вказаним порушенням наказом АРМА №136 від 07.06.2023 було скасовано наказ начальника ЦЗ МТУ АРМА Серьогіна С.Ю. за №1/07-11 від 21.03.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_4 ».

Позивач та її представник зазначили, що начальник ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 21.04.2023 звернувся до НАЗК щодо наявного конфлікту інтересів при виконанні ним посадових обов`язків стосовно завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 .

НАЗК листом за №200-03/11233-23 від 23.05.2023 роз`яснило ОСОБА_2 , що завідувачем Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 ініційовано дисциплінарне провадження стосовно нього, як керівника ЦЗ МТУ АРМА. Також, НАЗК зазначило, що у разі наявності негативного ставлення до ОСОБА_1 , яка ініціювала стосовно нього ( ОСОБА_2 ) дисциплінарне провадження, вказане може свідчити про наявність у нього ( ОСОБА_2 ) приватного (немайнового) інтересу, який полягатиме у бажані настання для особи негативних наслідків

Крім того, НАЗК також роз`яснило ОСОБА_2 , що у випадку наявності у нього приватного інтересу під час реалізації як керівником ЦЗ МТУ АРМА службових повноважень стосовно ОСОБА_1 у нього ( ОСОБА_2 ) може вбачатись реальний конфлікт інтересів, який підлягатиме врегулюванню у встановленому Законом порядку.

Посилаючись на відповідні обставини позивач та її представник вказують про те, що начальник ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 , в порушення вимог п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив АРМА про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Натомість, як зазначають позивач та її представник, начальник ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 за наявності реального конфлікту інтересів 12.06.2023 видав наказ №46/06 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », відповідно до якого порушено дисциплінарне провадження стосовно завідувача Сектору менеджменту активів ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_1 , на підставі її пояснення.

Надаючи оцінку даним твердженням позивача та її представника, суд враховує, що НАЗК проводився моніторинг та контроль за належним виконанням начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Так, зокрема, в поданих до суду поясненнях НАЗК зазначило, що відповідно до інформації, скерованої АРМА до НАЗК листом від 19.06.2023 №7401/1-31-23/7, ОСОБА_1 повторно зверталася до АРМА (звернення від 14.06.2023) та органів Національної поліції (звернення від 05.06.2023) щодо здійснення ОСОБА_2 заходів тиску (мобінгу) стосовно неї, порушення Закону України «Про державну службу», її трудових прав та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів.

За результатами розгляду НАЗК інформації, зазначеної у вищевказаних листах ОСОБА_1 , останню було поінформовано про розпочатий Національним агентством моніторинг та контроль за належним виконанням начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Представник третьої особи в своїх поясненнях також зазначила, що листом від 06.07.2023 Національне агентство підтвердило набуття ОСОБА_1 статусу викривача, який набуто останньою з дати подання повідомлення до АРМА про вчинення її безпосереднім керівником ОСОБА_2 дій в умовах конфлікту інтересів, а саме з 14.06.2023.

В подальшому, 27.09.2023 представником НАЗК подано додаткові пояснення, в яких остання повідомила, що Національним агентством завершено моніторинг та контроль за виконанням начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів без застосування заходів реагування з боку Національного агентства як спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції у зв`язку з відсутністю виявлених фактів порушень Закону. За результатами проведеного моніторингу, фактичних даних, які б достеменно свідчили про наявність у ОСОБА_2 негативного ставлення до ОСОБА_1 , що, в свою чергу, свідчило б про наявність у нього приватного (немайнового) інтересу, як обов`язкової складової конфлікту інтересів, Національним агентством не встановлено.

Відповідними обставинами, на переконання суду, спростовуються твердження позивача та її представника стосовно того, що дисциплінарне провадження стосовно позивача було порушено начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, адже за результатами моніторингу та контролю за виконанням начальником ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів без застосування заходів реагування з боку НАЗК, як спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції, у зв`язку з відсутністю виявлених фактів порушень Закону.

Також суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що начальник ЦЗ МТУ АРМА ОСОБА_2 був обізнаний про наявність у позивача статусу викривача, з огляду на наступне.

Так, дійсно положеннями ст. 54-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Втім, як слідує із матеріалів справи, статус викривача позивач набула з 14.06.2023, тоді як дисциплінарне провадження стосовно неї було порушено наказом начальника ЦЗ МТУ АРМА №46/06 від 12.06.2023, тобто ще до набуття позивачем відповідного статусу.

Крім того, як зазначила представник третьої особи в своїх поясненнях, факт набуття ОСОБА_1 статусу викривача був підтверджений листом НАЗК від 06.07.2023.

Тобто, про набуття статусу викривача самій ОСОБА_1 стало відомо із листа НАЗК від 06.07.2023.

Таким чином, посилання представника позивача на обізнаність відповідача про наявність у позивача статусу викривача, на переконання суду, є необґрунтованими.

Однак, оцінюючи спірні правовідносини в контексті необхідності захисту прав та законних інтересів позивачки в цілому, суд звертає увагу на тому, що відсутність підстав для притягнення позивачки до відповідальності, тягне за собою і задоволення позовної вимоги про скасування наказу про порушення дисциплінарного провадженні та відсторонення її від виконання посадових обов`язків, як такого, що також порушує права позивача.

Так, згідно частин 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

В Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 (адміністративне провадження №К/9901/11050/20) сформульовано наступний правовий висновок: ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання: бути адекватним фактичним обставинам справи: не суперечити суті позовних вимог, визначених особою. що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законам.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вищезазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивачки оскаржуваний наказ Центрально-Західного МТУ АРМА від 12.06.2023 №46*/06 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №46/06 від 12.06.2023 про порушення дисциплінарного провадження стосовно завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління АРМА ОСОБА_1 та відсторонення її від виконання посадових обов`язків з 12.06.2023.

Визнати протиправним та скасувати наказ Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №2/07-11 від 17.07.2023 про накладення на завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління АРМА ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147, 20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Центрально-західне міжрегіональне територіальне управління України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, код ЄДРПОУ 42639235)

Третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м Київ, бульв. М.Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452)

СуддяКомар Павло Анатолійович