Рішення № 117178175, 21.02.2024, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/205/24

Провадження по справі №2-а/276/6/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції на постанову про накладення адміністративного стягнення

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського 1 батальйону, 3 роти УПП в Житомирській області Крушинського Дмитра Івановича серії ЕНА№1190397 від 04.01.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАп у вигляді штрафу 510 гривень.

В позовній заяві в обґрунтування вимог позивач зазначає, що постановою серії ЕНА № 1190397 від 04.01.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. 04 січня 2024 року о 12:42 годин, він керував транспортним засобом Форд Транзіт, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції з тих причин, що водій керуючи поза населеним пунктом здійснював рух без увімкнутих дхв чи ближнього світла фар, під час зміни напрямку руху, а саме при з`їзді на смугу для гальмування та при подальшому з`їзді до місця зупинки, чим порушив п.9.8 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122 ч. 2 КУпАП, у зв`язку із чим відносно позивача було складено постанову та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивач вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що 04.01.2024 року рухаючись в с. Кочерів, Житомирської області в м. Житомира на автомобілі марки Форд Транзіт на блокпосту був зупинений працівниками поліції, які на його законні вимоги представитись та показати посвідчення відмовились. На зауваження про те, щоб пояснили причину зупинки, останні почали виказувати, що він рухався не з увімкненим світлом фар. На дане звинувачення він відповів, що відповідно до ПДР в населеному пункті не передбачено, щоб вмикати світло фар, а дана норма відноситься поза межами населеного пункту. На ці пояснення працівники поліції повідомили, що блокпост в с. Кочерів знаходиться поза межами населеного пункту. Вважаючи їх дії неправомірними він запропонував, якщо останні не знають де проходять службу, звернути увагу на дорожні знаки, так як саме блокпост знаходиться в межах ділянки с. Кочерів, Житомирської області. Однак працівники поліції повели себе зухвало, не врахували його пояснення та почали вимагати поставити його підпис під незрозумілим документом, на що він відмовився, розуміючи їх неправомірні дії.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 05.02.2024 року в даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача вказує, що зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 04.01.2024о 13:18на автомобільнійдорозі М-06Київ-Чоп85км,керуючи транспортнимзасобом FordTransitномерний знак НОМЕР_1 позанаселеним пунктом,здійснював рух безувімкнених ДХВчи ближньогосвітла,чим порушивп.9.8ПДР,чим скоївадміністративне правопорушення,передбачене ч.2ст.122КУпАП. Дотримано івимоги статті 283 КУпАП,а саме:в оскаржуванійпостанові зазначенотехнічний засіб,яким здійсненовідеозапис,тобто вказано:відео зпортативного відеореєстратора MotorolaVB400-475819.Порушений позивачемпункт 9.8ПДР відноситься дорозділу 9ПДР-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ.В даномурозділі міститься12пунктів,9.1-9.12.У п.9.1ПДР зазначено,що попереджувальнимисигналами є:г)увімкнення ближньогосвітла фару світлупору доби.Пунктом 9.8ПДР передбачено, що «На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар».

Дана вимога не відноситься до жодного з підпунктів визначених у п. 9.8 ПДР, а тому не зазначення його у оскаржуваній постанові не є порушенням. Тому поліцейський дійшов правильного висновку, що диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП має відсилку до пункту 9.8 ПДР України, адже даний пункт встановлює вимогу, за порушення якою настає відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавшифактичніобставинисправи,наякихґрунтується позовназаява,оцінившидоказив їхсукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.77КАСУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність свого рішення з використанням доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення з обґрунтуванням висновків про правомірність своїх дій та порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Згідно ч.3 ст.79КАСУкраїни відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 04.01.2024 року поліцейським 1 батальйону, 3 роти УПП в Житомирській області Крушинським Д.І. винесено постанову серії ЕНА №1190397 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 510 грн, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 04.01.2024 року о 12 год. 42 хв. на М-06 Київ-Чоп 35 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поза населеним пунктом, здійснював рух без увімкнених ДХВ чи ближнього світла.

З вказаною постановою позивач не згоден, так як вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року, Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 9.8 ПДР на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

За змістом вказаного пункту ПДР, на механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар лише поза населеними пунктами.

З наданого позивачем відеозапису встановлено, що поліцейський зупинив ОСОБА_1 в межах населеного пункту Кочерів Житомирського району Житомирської області, про що свідчить встановлений дорожній знак 5.51 "Початок населеного пункту".

Доказів на спростування вищевказаного органом поліції суду не надано.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Проте, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, про правомірність винесення постанови.

За таких обставин, оскільки відповідачем у встановленому порядку не доведено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що постанова, яка є предметом оскарження підлягає до скасування.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставіЗакону України "Про судовий збір"та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення судом питання про розподілу судових витратвідсутні.

На підставіст.19 Конституції України, керуючись ст.ст.7, 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції на постанову про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1190397 від 04.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , Орган що видав 1816 від 05.03.2021.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернста,3; код ЄДРПОУ: 40108646.

Суддя А.М.Збаражський