Рішення № 117169977, 14.02.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/120/24

Провадження № 2/237/482/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.24 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове Мар`їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Служба у справах дітей Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини.

Позивач зазначає, що 09.06.2017р. сторони уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 в шлюбі народилась донька ОСОБА_4 . З грудня 2021р я з ОСОБА_2 з дітьми мешкали у с. Новоселидівка Мар`їнського(Покровського) району Донецької області в зоні проведення АТО. Після початку воєнної агресії з лютого 2022р. у ОСОБА_2 з`явились розлади здоров`я та депресія та вона перестала уділяти сім`ї час, та виконувати обов`язки дружини. Після чого, 19.05.2022р. ОСОБА_2 виїхала з України в Великобританію, та вивезла без згоди батька неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відповідачка відмовляється повертатися в Україну для подальшого сімейного проживання. Томупозивач змушений звернутись до суду, щоб визначити місце проживання малолітніх дітей та розірвати шлюб з відповідачкою.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 09.06.2017 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 246, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Бердянським МВДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 підтверджується, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 підтверджується, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач та відповідач однією сім`єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони по справі є різними людьми. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст.ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім`ї або без адекватних засобів підтримки.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Служба у справах дітей Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини- задовольнити у повному обсязі.

Встановити місцем проживання та подальше самостійне виховання неповнолітнього, в тому числі відібрати дитину у матері з позбавлення материнських прав на ОСОБА_3 06.10.2017р. та ОСОБА_4 14.03.2019р. з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 09.06.2017 року виданим Бердянським МВДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області, актовий запис № 246, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

На підставі ч. 2 ст. 115 СК України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров`ю учасників справи у період воєнного стану.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 14.02.24 року