Ухвала суду № 117169669, 21.02.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18110/17

Провадження №1-в/127/745/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 на цей час відбув три чверті строку призначеного покарання, в установі відбування покарання характеризується позитивно, працевлаштований на виробничій зоні в цеху з фасування вугілля, має одне заохочення та одне стягнення, яке погашене.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання свого підзахисного, зауваживши, що останній довів, що став на шлях виправлення.

Прокурор наголосив на тому, що заміна покарання допускається у тому разі, коли засуджений став на шлях виправлення. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_5 вісім разів був притягнутий до кримінальної відповідальності, при цьому до останнього неодноразово застосовувались заохочувальні норми, зокрема, й умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Разом з тим, засуджений не робить належних для себе висновків та повторно вчиняє кримінальні правопорушення. Зауважив, що засуджений має лише одне заохочення та нетривалий час працює в установі відбування покарання. Вважав клопотання засудженого передчасним, а тому просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов до такого висновку.

З матеріалів особової справи випливає, що ОСОБА_5 29.11.2022 засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною другою статті 289, з урахуванням положень частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі вироку Вінницького апеляційного суду від 28.03.2023 вирок від 29.11.2022 був скасували та ОСОБА_5 призначене остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених зокрема, пунктом 3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 82 КК особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Відповідно до частини третьої зазначеної статті заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

При цьому пунктом 2 частини четвертої статті 82 КК регламентовано, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким настає у разі фактичного відбуття засудженим, не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Зі змісту роз`яснень, наданих у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» убачається, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК).

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 фактично відбув більше половини строку покарання.

Як на підставу для заміни покарання на більш м`яке засуджений ОСОБА_5 у своєму клопотанні послався, зокрема, на те, що він позитивно характеризується в установі відбування покарання. Разом з тим, з матеріалів особової справи випливає, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання зарекомендував себе посередньо. Зокрема, засуджений ОСОБА_5 має лише одне заохочення, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, відвідує заходи виховного характеру, однак не завжди робить для себе належні висновки.

З огляду на викладене, твердження засудженого щодо його позитивної характеристики суд оцінює критично, як такі, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо можливості задоволення клопотання засудженого, суд також враховує інші відомості про особу засудженого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 працевлаштований в майстерні установи на дільниці по фасуванню вугілля. Проте, зі змісту довідки про нарахування ОСОБА_5 заробітної плати випливає, що на зазначеній ділянці засуджений працює протягом нетривалого часу, а саме семи місяців. Натомість, при вирішенні питання, яке розглядає суд, мають бути взяті до уваги відомості щодо поведінки особи протягом усього періоду відбування покарання. Крім того, як зазначив представник установи у судовому засіданні, ОСОБА_5 при виконанні, покладених на нього обов`язків, потребує контролю з боку працівників адміністрації

Відповідно до приписів частини другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різноманітних злочинів проти власності, при цьому звільнявся від відбування покарання з випробувальним терміном, а також умовно-достроково. Незважаючи, на надання можливості виправитись, ОСОБА_5 належних висновків для себе не робить та продовжує свою протиправну поведінку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 не довів суду, що він став на шлях виправлення, а тому суд дійшов до переконання, що правові підстави для задоволення його клопотання відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 371, 537 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2022 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою з дня отримання копії ухвали.

Суддя: