Рішення № 117156792, 21.02.2024, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1611/23

Провадження № 2/242/31/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., за участю секретаря судового засідання Носаль А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій вказав, що 07.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем, за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1045-0249. Згідно з умовами кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 7600,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 19 днів; знижена % ставка - 2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Зазначив, що відповідач в загальній кількості 29 разів оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув у повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав усі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем після спливу строку, встановленого в договорі. Станом на 21.09.2023 року, загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 53 849,55 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 7 468,55 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 46 381,00 грн. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 53849, 55 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Заяви та клопотання сторін.

07.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 в якому зазначено, що усі твердження позивача, які викладені у позові є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях позивача та не доведені документально. Також зазначає, що позивачем не надано належних доказів укладення кредитного договору № 1045-0249 від 07.02.2022 року між позивачем та відповідачем. Інші докази, які долучені до позовної заяви також вважає, що вони є неналежними та не допустимими. Просив відмовити у задоволенні позову позивача у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.01.2024 року справу було передано судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В. Г., згідно до розпорядження № 32 від 27.12.2023 року.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року за клопотанням представника відповідача було витребувано у позивача докази.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Під час розгляду були досліджені письмові докази, відповідно до яких 07.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем, за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1045-0249. Згідно з умовами кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 7600,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 19 днів; знижена % ставка - 2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи кредитний договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті кредитодавця creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов договору №1045-0249 від 07.02.2022 року ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 7600, 00 грн.

Однак, відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув у повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем після спливу строку, встановленого в договорі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зіст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульованоЗаконом України «Про електронну комерцію»таЗаконом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зіст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис»електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис»передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно дост. 1046 Цивільного кодексу Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно дост. 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором встановлювалося два типи періоду заборгованості - активний у період з 07.02.2022 року по 25.02.2022 року, та прострочений у період з 26.02.2022 року по 21.09.2023 року. Станом на 25.09.2023 року заборгованість становить 53849, 55 грн. та складається із: заборгованість за кредитом 7468,55 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 46 381,00 грн..

Разом із тим, суд не погоджується із наданим стороною позивача розрахунком заборгованості з наступних підстав.

Закон України «Про споживче кредитування»визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Цей Закон, крім положень щодо врегулювання простроченої заборгованості, пункту 9 частини третьої статті9, пункту 15 частини першої та частини другої статті12цьогоЗакону, не поширюється на: 1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця; 2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами; 3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів; 4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом; 5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом; 6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення; 8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов`язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Згідно п. 4.8 Кредитного Договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 04.12.2022 року) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику.

Таким чином, нормиЗакону України «Про споживче кредитування»поширюються на укладений між сторонами Договір про відкриття кредитної лінії №1051-5811 від 15.02.2022 року.

Відповідно до статей11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Крім того,статтею 21 ЗУ «Про споживче кредитування»встановлено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, згідно якої споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Проте, законодавцем визначені чіткі особливості щодо розміру відповідальності споживача, яка визначена у п. 2 ст. 21 ЗУ "Про споживче кредитування, а саме: у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, у розмірі 2-3 %, що в результаті становить 46381,00 грн., є несправедливим у розумінністатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить встановленим обмеженням ст. 21 ЗУ Про споживче кредитування" та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу.

З урахуванням наведеного, загальна сума кредиту мала становити 7468,55 грн. (сума кредиту) + 1120, 30 грн. (сума відсотків, яка не перевищує 15 % від суми простроченого платежу) = 8588, 85 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повній мірі не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення боржником фактично отриманої, але не повернутої суми кредитних коштів, а також нарахованими відсотками на загальну суму 8588,85 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Україниу разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 15,9 % від розміру заявлених вимог) підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 341, 40 грн.

Керуючись ст.ст.15, 12,525,526,530,599,610,631,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 133, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1045-0249 від 07.02.2022 року в розмірі 8 588 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 85 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7468 (сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 55 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 1120 (одна тисяча сто двадцять) грн. 30 коп., а також судові витрати у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 21.02.2024 р.

Суддя В.Г. Черков