Рішення № 117148468, 20.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 рокусправа № 380/25409/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії у 2023 році;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з 27.07.2023, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії у 2023 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 27.08.2002 їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно поданої заяви від 01.07.2005 її переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначає, що 27.07.2023 позивач звернулася із заявою до відповідача 1 про призначення пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії у 2023 році. 28.07.2023 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач повторно звернулася із заявою-зверненням від 10.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Листом №22149-23093/В-52/8-1300/23 від 18.08.2023 відповідач 1 повідомив позивача про відсутність підстав для обчислення пенсії з врахуванням середньої заробітної плати, визначеної частиною 2 статті 40 Закону №1058-VI, для призначення пенсії.

Вважаючи відмову у призначенні пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії у 2023 році, протиправною, позивач звернулася за захистом порушених прав до суду.

Ухвалою судді від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.11.2023 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив, в якому зазначено, що позивачу призначено пенсію за віком з 27 серпня 2002 року відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення». З 01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) відповідно до якого, всі пенсії, призначені до цієї дати, були перераховані за нормами статті 43 цього Закону за матеріалами пенсійних справ та додатково наданими документами. Згідно поданої позивачем заяви від 01.07.2005 та додатково наданих документів, їй проведено перерахунок пенсії (перехід з виду на вид), а саме: з пенсії за віком (Закон №1058) на пенсію за віком, у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» з 01 липня 2005 року при загальному стажі роботи 39 років 10 місяців 02 дні, в тому числі стажу державної служби 10 років 00 місяців 27 днів. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становив 80 відсотків. 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148).

Відповідно до Закону №2148 з 1 жовтня 2017 року пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З урахуванням змін, з 01.10.2017 в автоматичному режимі переглянуто матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 та проведено перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії), а саме: з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Відповідно до статті 42 Закону з 01.04.2020 без додаткового звернення особи проведено перерахунок пенсії тим особам, які після призначення (перерахунку) пенсії продовжували працювати та на 1 березня 2020 року набули право на проведення такого перерахунку, а саме: - якщо після призначення (попереднього перерахунку) пенсії особа працювала чи продовжує працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу; - якщо після призначення (попереднього перерахунку) пенсії особа працювала чи продовжує працювати, але має менш ніж 24 місяці страхового стажу, але від дати призначення (попереднього перерахунку) пенсії минуло 2 роки. Враховуючи викладене, позивачу проведено перерахунок пенсії від стажу з 01.04.2020. Відповідно страховий стаж становить 39 років 11 місяців 02 дні (стаж зараховано по 31.08.2005).

27 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії), перехід з пенсії державного службовця на пенсію за віком із застосуванням показника середньої зарплати, яка враховується для обчислення пенсії у 2023 році. Заява позивача про перерахунок пенсії за віком (перехід на інший вид пенсії) за матеріалами пенсійної справи була розглянута відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, оскільки, позивач з 01.10.2017 переведена на пенсію за віком та отримує пенсійну виплату відповідно до Закону №1058-VI, відповідно правових підстав для перерахунку (обчислення) пенсії (вид перерахунку: перехід з виду на вид) із застосуванням середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, визначеної частини 2 статті 40 Закону №1058-VI для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком) немає. З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від відповідача 2 05.12.2023 на адресу суду надійшов відзив, в якому також просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки мало місце призначення одного й того ж виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, тому показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

Вказує, що згідно поданої позивачем заяви від 01.07.2005 та додатково наданих документів, їй проведено перерахунок пенсії (перехід з виду на вид), а саме: з пенсії за віком (Закон №1058) на пенсію за віком, у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» з 01 липня 2005 року. З 01.10.2017 в автоматичному режимі переглянуто матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 та проведено перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії), а саме: з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. При цьому, зідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058 перерахунок пенсії позивача було проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн., із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124), 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251), 1,11 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127), та 1,14 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118), що становить 7405,03 грн. (3764,40 грн. x 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197).

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено і сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 2002 року та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.

На підставі поданої позивачем заяви від 01.07.2005 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

Відповідно до Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, з 1 жовтня 2017 року пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З урахуванням вказаних законодавчих змін, з 01.10.2017 в автоматичному режимі переглянуто матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 та проведено перерахунок пенсії, а саме: переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на більш вигідну пенсію за віком відповідно до Закону №1058. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058 перерахунок пенсії позивача було проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки.

Позивачем 27.07.2023 подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії у 2023 році. Заява позивача за матеріалами пенсійної справи була розглянута відділом перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. За результатами розгляду заяви прийняте рішення №913130137915 від 28.07.2023 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Підстава для відмови переведення заявниці 01.10.2017 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Позивач повторно звернулася із зверненням від 10.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку її пенсії. Листом №22149-23093/В-52/8-1300/23 від 18.08.2023 її повідомлено про відсутність підстав для обчислення пенсії з врахуванням середньої заробітної плати, визначеної частиною 2 статті 40 Закону №1058-VI, для призначення пенсії

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Зі змісту статті 5 Закону №1058-IV слідує, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 4 статті 42 Закону №1058-IV визначено порядок проведення перерахунку пенсій, якщо особа після призначення (перерахунку) пенсії продовжує працювати.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином, показник середньої заробітної плати при перерахунку пенсії, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Тобто, на переконання суду, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-IV.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії в межах Закону №1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким, зокрема, доповнено розділ XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.

Згідно з пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, в тому числі «Про державну службу» розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Так, як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 2002 року та з 01.07.2005 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, на виконання вимог п. 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, з 01.10.2017 в автоматичному режимі переглянуто матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 та проведено перерахунок пенсії, а саме: переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на більш вигідну пенсію за віком відповідно до Закону №1058. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058 та п. 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV перерахунок пенсії позивача було проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки.

Таким чином, в даному випадку, при зверненні позивача 27.07.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV, вона вже отримувала таку пенсію з 01.10.2017.

При цьому, як вже зазначалося судом вище, показник середньої заробітної плати при перерахунку пенсії, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Більше того, суд зауважує, що пенсія державного службовця, яку позивач отримувала до 01.10.2017, є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.

Тобто, позивач з моменту призначення пенсії у 2002 році, фактично отримувала один і той же вид пенсії (за віком), хоча й за нормами інших законів.

Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншими законами, суд приходить висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про відсутність підстав для повторного призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії у 2023 році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 у справі №500/4392/22, які суд враховує при вирішенні даного спору.

При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.03.2018 у справі №521/4655/17, від 29.11.2016 у справі №133/476/15а, від 14.02.2018 у справі №465/5246/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, оскільки такі не є релевантним до обставин цієї справи.

Так, у наведених позивачем справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», відповідно. У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.

Натомість у справі, яка розглядається, установлено, що позивача на момент звернення до пенсійного органу (27.07.2023) щодо призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, вже отримувала таку пенсію з 01.10.2017, більше того, з моменту призначення їй пенсії у 2002 році, зміни виду пенсії не відбулося, позивач як отримувала, так і продовжує отримувати пенсію за віком.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна