Рішення № 117148446, 20.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/25904/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України код ЄДРПОУ 41847154, місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Юрія Ільєнка, 81 (далі відповідач; ДУ «Центр пробації»), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з визначенням йому третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в Кримінально-виконавчій службі України, протягом шести місяців після звільнення його зі служби за станом здоров`я внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, згідно п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з визначенням йому третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в кримінально-виконавчій службі України, протягом шести місяців після звільнення його зі служби за станом здоров`я внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, згідно п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в 70 розмірів прожиткового мінімуму, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Ухвалою від 13.11.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією зазначено конкретну дату з якої позивачу встановлено інвалідність, а саме з 28.03.2023. Однак при визначені такої дати ДУ «Центр пробації» МЮ України при розгляді відповідної заяви позивача взято за основу дату, що зазначена у графі 15 Довідки, тобто 31.08.2023, що і стало підставою для висновку щодо пропущення позивачем шестимісячного строку з дати звільнення до дати встановлення інвалідності на реалізацію права щодо отримання одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці, а саме 10.03.2023, що узгоджується із положеннями пункту 8 Порядку №1317. Вищезазначене підтверджує протиправність рішення відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку із порушенням строків на визначення поліцейському групи інвалідності та є таким, що порушує право останнього на призначення одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що позивач звільнений за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штату, а не через хворобу. Позивач не відноситься до осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а тому у відповідача відсутні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Позивач з 2012 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Наказом ДУ «Центр пробації» від 23.02.2023 №195/к позивача з 28.02.2023 звільнено зі служби за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу).

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 09.02.2023 №14, виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в ДКВС України; позивач непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №000256 від 09.05.2023 позивач втратив професійну працездатність (30%) внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ДКВС України.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки АВ №0033728 від 31.08.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ДКВС України.

13.09.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Листом від 04.10.2023 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки з дати звільнення зі служби до дати проходження МСЕК минуло більше як шість місяців, то підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

За змістом частини першої статті 19 Закону України «Про пробацію» від 05.02.2015 №160-VIII права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

У частині п`ятій статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон України № 580-VIII) одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанова від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону України № 580-VIII, наказом МВС України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За змістом пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, бухгалтерські служби готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником бухгалтерської служби і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, закладу освіти, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

У пункті 2 розділу IV Порядку № 4 встановлено, що висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:

1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

3) у закладів освіти - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 3 розділу IV Порядку № 4 у разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату ОГД.

У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із рапортом від 13.09.2023 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Листом від 04.10.2023 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки з дати звільнення зі служби до дати проходження МСЕК минуло більше як шість місяців, то підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Оцінюючи таку відмову відповідача суд повторно зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як встановив суд, відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки АВ №0033728 від 31.08.2023, виданої Центральною МСЕК МОЗ України, позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ДКВС України» (арк. справи 6).

Суд звертає увагу на те, що у пункті 8 цієї виписки зазначено, що третя група інвалідності встановлена позивачу з 28.03.2023.

Таким чином, застосовуючи правила підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4, суд висновує, що датою встановлення позивачу інвалідності є 28.03.2023, тобто дата, яка зазначена у довідці. Відтак відповідач помилково визначив датою встановлення позивачу інвалідності дату видачі довідки АВ №0033728.

Суд відхиляє з підстав очевидної необґрунтованості покликання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач звільнений у зв`язку із скороченням штату, адже відповідно до долученого до позовної заяви наказу ДУ «Центр пробації» від 23.02.2023 №195/к позивача звільнено зі служби за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу) (арк. справи 10).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в Кримінально-виконавчій службі України.

З метою повного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в Кримінально-виконавчій службі України, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в Кримінально-виконавчій службі України.

Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в Кримінально-виконавчій службі України, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154, місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Юрія Ільєнка, 81) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.