Рішення № 117147560, 21.02.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Справа № 280/1220/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул.Дмитра Апухтіна, буд. 29А; ЄДРПОУ 02909973)

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; код ЄДРПОУ 00015622),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізької обласної прокуратури (далі позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. від 23.01.2024 про стягнення з Запорізької обласної прокуратури виконавчого збору у вищевказаному виконавчому провадженні у сумі 28400,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №73892204 про зобов`язання позивача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього заробітку, що становить 23811,25 грн. У вказаному виконавчому провадженні прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 28400 грн як за примусове виконання рішення немайнового характеру. Водночас, позивач вважає, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги ОСОБА_1 свідчить про її майновий характер, а тому виконавчий збір повинен становити 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); призначено судове засідання на 21.02.2024; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №73892204.

19.02.2024 Міністерство юстиції України подало відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позову заперечує, зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 73892204 з примусового виконання виконавчого листа № 280/7483/20, виданого 27.10.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить без вирахування податків і зборів 23811,25 грн. Вказує, що розмір виконавчого збору згідно положень ч. 2 та 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) визначається, виходячи з характеру вимог, за якими ухвалено судове рішення та яке підлягає виконанню за виконавчим документом. Згідно вимог статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішень немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи. Зазначає, що рішенням у справі № 280/7483/20 суб`єкта владних повноважень лише зобов`язано вчинити певні дії, в тому ним вирішено немайновий спір. Враховуючи наведене, спірною постановою вирішено стягнути з Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір в сумі 28 400 грн, тобто виходячи із чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, як за виконання рішення немайнового характеру. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За наведеного вище, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №280/7483/20, провадження № СН/280/40/22, яке набрало законної сили 05.09.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку в сумі 23811,25 грн.

Зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить без вирахування податків і зборів 23811,25 грн.

Зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні у розмірі 23940,25 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

27.10.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №280/7483/20.

23.01.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73892204 з примусового виконання виконавчого листа №280/7483/20, виданого 27.10.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить без вирахування податків і зборів 23811,25 грн.

Пунктом 3 резолютивної частини вказаної постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, визначеному статтею 27 Закону № 1404-VIII.

Крім того, 23.01.2024 у межах виконавчого провадження ВП №73892204 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. також винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника, Запорізької обласної прокуратури, в розмірі 28400,00 гривень. За змістом постанови вбачається, що виконавчий збір стягнуто у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати як за примусове виконання рішення немайнового характеру з юридичної особи.

Позивач вважає, що у спірному випадку виконавчий збір підлягав стягненню в розмірі 10 відсотків від належної до примусового стягнення суми, а не в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів.

За правилами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За змістом частин другої - четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, з-поміж іншого, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 та від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19.

Як зазначалося вище, спірну постанову винесено державним виконавцем на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 280/7483/20, яким задоволено позовні вимоги, зокрема, щодо зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі 23811,25 грн.

Таким чином, вимоги щодо нарахування та виплати вихідної допомоги є майновими позовними вимогами, оскільки їх об`єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці, відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мав обраховуватися з урахуванням суми вихідної допомоги при звільненні, яку рішенням суду зобов`язано перерахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.09.2022 у справі № 280/9443/21 з аналогічних правовідносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, суд відхиляє посилання відповідача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 826/19730/16, від 13.02.2019 у справі № 295/13991/16-а; від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17; від 13.03.2019 у справі №812/1413/17; від 08.05.2019 у справі № 750/4867/17; від 16.05.2019 у справі № 750/3140/17, з огляду на те, що спірні правовідносини у вказаних справах хоча і стосувалися питання правомірності постановлених державними виконавцями постанов про стягнення виконавчого збору, втім, не є аналогічними до правовідносин у цій справі в аспекті правильності обрахунку його розміру.

Таким чином, оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7483/20 має майновий характер, тому що благо, яке захищене вказаним рішенням, підлягає грошовій оцінці, яка становить 23811,25 грн, суд дійшов висновку, що виконавчий збір підлягав стягненню в розмірі 10% вказаної суми та мав становити 2384,13 грн, а не чотири розміри мінімальної заробітної плати в сумі 28400,00 грн, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 23.01.2024 про стягнення із Запорізької обласної прокуратури виконавчого збору у виконавчому провадженні №73892204 в сумі 28400,00 грн.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Запорізька обласна прокуратура, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул.Дмитра Апухтіна, буд. 29А; ЄДРПОУ 02909973.

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; код ЄДРПОУ 00015622.

Третя особа ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 21.02.2024.

Суддя М.О. Семененко