Рішення № 117146993, 19.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Справа№200/7222/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2023 № 053130011398, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2023 № 053130011398, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у вересні 2023 року він звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.09.2023 № 053130011398 йому було відмовлено у призначенні пенсії. Так, вказаним рішенням відповідач не зарахував певні періоди роботи позивача за Списком № 1 та Списком № 2. На переконання ОСОБА_1 , періоди його роботи належним чином зафіксовані у його трудовій книжці, а тому подання уточнюючих довідок не є необхідним для зарахування періодів до пільгового стажу. Крім того, позивач зазначає, що отримання уточнюючих довідок від роботодавця наразі є неможливим. З огляду на вказане, позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.09.2023 № 053130011398 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів з 20.01.1989 по 15.05.1989 за спеціальністю прибиральник гарячого металу, з 16.05.1989 по 30.03.1991 та з 26.12.1991 по 12.05.1992 за спеціальністю правильник прокату та труб, а також до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів з 18.01.1994 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.10.2005. з 01.11.2005 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 03.06.2011, з 04.06.2011 по 01.08.2018, з 02.08.2018 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021 за спеціальністю газівник.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що за принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах № 053130011398 від 29.09.2023 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач досяг 55 років 0 місяців 2 дні. Страховий стаж становив 36 років 8 місяців 5 днів, а пільговий стаж становив 7 років 10 місяців 0 днів. Відповідно до документів, наданих позивачем, до страхового стажу зараховано усі періоди.

Втім, пільговий стаж позивача зараховано по відомостях, згідно з даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки серед матеріалів електронної пенсійної справи позивача відсутні довідки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920, які приймаються для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення.

На підставі вищенаведеного прийнято рішення про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку із недостатнім пільговим стажем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 18 грудня 2023 року суд задовольнив частково клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Відстрочив позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2023 № 053130011398, зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/7222/23. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дію воєнного стану продовжено та станом на день винесення рішення він діє.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 .

Судом з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 17.07.1985 встановлено, що, зокрема, у період з 20.01.1989 по 15.05.1989 позивач працював за спеціальністю прибиральник гарячого металу, а з 16.05.1989 по 30.03.1991 та з 26.12.1991 по 12.05.1992 за спеціальністю правильник прокату та труб. Вказані професії віднесені до Списку № 1, який затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956.

Крім того, у період з 17.01.1994 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021 позивач працював на посадах, що визначені Списом № 2.

22 вересня 2023 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.09.2023 № 053130011398 йому було відмовлено у призначенні пенсії. Зі змісту рішення вбачається, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач досяг 55 років 0 місяців 2 дні. Страховий стаж становив 36 років 8 місяців 5 днів, а пільговий стаж становив 7 років 10 місяців 0 днів. Відповідно до документів, наданих позивачем, до страхового стажу зараховано усі періоди. Пільговий стаж позивача зараховано по відомостях, згідно з даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки серед матеріалів електронної пенсійної справи позивача відсутні довідки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920, які приймаються для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення. Згідно підтверджених документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особа набуде з 21.09.2025 (після досягнення необхідного віку).

З розрахунку стажу позивача судом встановлено, що до пільгового стажу позивача не зараховані періоди з 20.01.1989 по 15.05.1989, з 16.05.1989 по 30.03.1991, з 26.12.1991 по 12.05.1992, з 18.01.1994 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1997, з 01.11.2005 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 03.06.2011, з 04.06.2011 по 01.08.2018, з 02.08.2018 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021. Втім періоди з 01.01.1998 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.10.2005 зараховано до пільгового стажу за Списком № 2.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив за наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах , що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій та третій цієї статті , а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті розміри пенсій для осіб визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з абзацами 24-26 пункту 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Закону № 1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Враховуючи вимоги пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам після досягнення 55 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з Порядком № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою саме у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до відповідного Списку, чинного на період його роботи, що не заперечувалось відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах, передбаченими Списком № 1 та Списком № 2 підтверджується записами в трудовій книжці.

Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи.

Отже, трудова книжка позивача містить відповідні записи про роботу позивача.

З огляду на вказане, періоди роботи ОСОБА_1 з 20.01.1989 по 15.05.1989, з 16.05.1989 по 30.03.1991 та з 26.12.1991 по 12.05.1992 мають бути зараховані до пільгового стажу за Списком № 1, а періоди з 18.01.1994 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1997, з 01.11.2005 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 03.06.2011, з 04.06.2011 по 01.08.2018, з 02.08.2018 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021 до пільгового стажу за Список № 2.

Втім періоди з 01.01.1998 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.10.2005 вже зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спірне рішення ґрунтується на невірному визначенні пільгового стажу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.09.2023 № 053130011398, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Крім того, в даному випадку належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням періодів роботи з 20.01.1989 по 15.05.1989, з 16.05.1989 по 30.03.1991 та з 26.12.1991 по 12.05.1992 до пільгового стажу за Списком № 1, а також періодів з 18.01.1994 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1997, з 01.11.2005 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 03.06.2011, з 04.06.2011 по 01.08.2018, з 02.08.2018 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021 до пільгового стажу за Списком № 2.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Крім того слід зауважити, що суд розглядає справу в межах позовних вимог, які викладені у прохальній частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 18 грудня 2023 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 800, 00 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Втім, з огляду на те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 273, 60 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2023 № 053130011398, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.09.2023 № 053130011398, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.09.2023 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням періодів роботи з 20.01.1989 по 15.05.1989, з 16.05.1989 по 30.03.1991 та з 26.12.1991 по 12.05.1992 до пільгового стажу за Списком № 1, та періодів з 18.01.1994 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1997, з 01.11.2005 по 20.05.2009, з 21.05.2009 по 03.06.2011, з 04.06.2011 по 01.08.2018, з 02.08.2018 по 28.05.2020, з 07.01.2021 по 31.12.2021 до пільгового стажу за Списком № 2.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 800, 00 грн. (вісімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 273, 60 грн. (двісті сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Повний текст рішення складено 19 лютого 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб