Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34534/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі ТОВ «777 Трейдінг Груп», позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000510/2 від 30.08.2023.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 30.08.2023 з метою митного оформлення товару (автобус VDL Ambassador SB 200 vin- НОМЕР_1 , що був у використанні) декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA205050059059U9, в якій митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару з урахуванням коригування відповідно до пункту 10 статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) на підставі калькуляції, наданої ТзОВ «777 Трейдінг Груп» по витраті на доставку товару на суму 30000,00 грн. Незважаючи на надання повного пакету документів, який виключає будь-які сумніви щодо митної вартості товару, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Волинською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2, визначивши митну вартість за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 МК України декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Щодо зауваження митного органу про те, що власник транспортного засобу, вказаний у свідоцтві про реєстрацію №А53852864 від 16.08.2023, не відповідає продавцю, зазначеному у інвойсі №10230594 від 14.08.2023, то позивач зазначає, що товар поставлявся на умовах EXW NL Zevenbergen, тобто право власності та всі ризики переходять до покупця на території продавця; транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «777 Трейдінг Груп», тому у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.08.2023 зазначено отримувача товару - ТОВ «777 Трейдінг груп», якому надано право на розпорядження транспортним засобом на території Європейського Союзу з метою його вивозу за межі ЄС. Щодо зауважень відповідача про те, що декларантом не надано транспортних (перевізних) документів, надана калькуляція транспортних витрат, проте не надано документів, які б підтверджували суму даних витрат», то позивач зазначає, що митним органом не витребовувались транспортні (перевізні) документи. Позивачем самостійно на адресу митного органу відповідно до частини восьмої статті 55 МК України додатково до наданої до митного оформлення калькуляції витрат на транспортування направлено договір про надання послуг № 21/08 від 21.08.2023 та акт прийому-передачі №31/08 від 31.08.2023 до вказаного вище договору; надані документи підтверджують понесені підприємством витрати на транспортування, при цьому, МК України не визначені вимоги до форми та змісту документів, що підтверджують витрати на транспортування.
Також позивач звертає увагу на те, що у повідомленні митного органу про необхідність надання документів не витребовувались документи зазначені в графі 33 оскаржуваного рішення від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. З урахуванням наведеного позивач зазначає, що не може бути підставою для винесення рішення, неподання документів, які митним органом попередньо не витребовувались.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів. Щодо розбіжності у власнику транспортного засобу, вказаному у свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_3 від 16.08.2023 та невідповідності, зазначеному у інвойсі №10230594 від 14.08.2023, то зазначає, що така розбіжність є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості. Також декларантом було надано лист від 30.08.2023, в якому зазначено, що «витрати по доставці автобуса VDL AMBASSADOR 200, vin - № НОМЕР_1 . Назва маршруту Zevenbergen (Нідерданди) - Ягодин Україна. Відстань 1660. Витрати по доставці автобуса: 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень, з них: витрати на ПМП: 22 000, 00 гривень, дохід та нарахування на дохід водія: 6 200 гривень, інші витрати: 1 800 гривень». Однак упевнитися в достовірності інформації, яка зазначену у такій довідці митний орган не міг тому, що позивач не надав більше ніяких документів, які б підтверджували такі витрати, тобто не зрозуміло чим останній керувався зазначаючи таку інформацію у довідці; також така довідка не містить детальної інформації про витрати транспортно-експедиційних послуг: детальний опис про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту та інше. При цьому, зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що ним самостійно на адресу митного органу додатково до наданої до митного оформлення калькуляції витрат на транспортування направлено договір про надання послуг № 21/08 від 21.08.2023 та акт прийому-передачі № 31/08 від 31.08.2023 до вказаного договору, оскільки транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару були витребувані додатково для підтвердження заявленої ним митної вартості. На вимогу митного органу надати додаткові документи, позивач теж відмовся про, що надіслав лист від 30.08.2023 б/н. Оскільки таких документів не було подано до митного оформлення, відповідно митний орган не міг в повній мірі упевнитися у достовірності проведеної позивачем калькуляції витрат на транспортування та числових значеннях складових митної вартості товарів, адже не було документального підтвердження. З огляду на вищезазначене, встановивши відсутність достатніх відомостей для підтвердження митної вартості, розбіжностей в поданих документах, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як наслідок в митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості за першими (основним) методом, а тому рішення про коригування прийняте у відповідності до митного законодавства. Крім того, зазначає, що позивач згідно частини восьмої статті 55 МК України направив митному органу пояснення щодо розбіжностей, зазначених в рішенні про коригування митної вартості №UA205050/2023/000510/2 від 30.08.2023, та отримав відповідь Волинської митниці № 7.3-15/11739 від 25.09.2023 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості. З урахуванням наведеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205050/2023/000510/2 від 30.08.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
08.08.2023 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №08082023, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити товар 5 транспортних засобів, зокрема VDL Ambassador 200 vin НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в інвойсах, що є невід`ємною частиною контракту (п. 1). Ціна контракту встановлюється в євро. Загальна сума контракту становить 30000,00 євро. Ціна однієї одиниці транспортного засобу 6000,00 євро (п.2). Умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року (п.3). Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку продавця. Форма оплати - передоплата (п. 5) (а.с. 15-19).
На виконання умов вказаного контракту продавцем Womy equipment supply B.V. складено рахунок-фактуру (інвойс) №10230594 від 14.08.2023 на товар - автобус VDL Ambassador 200 vin НОМЕР_1 , вартістю 6000,00 євро, умови поставки EX Works Zevenbergen (Нідерланди) (а.с. 20-21).
30.08.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 40 місць; загальна к-сть стоячих - 43 місця; для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель робочий; об`єм циліндрів двигуна 6693 см. куб.; номер двигуна невизначений; потужність - 160 kw; колісна формула - 4х2; календарний рік виготовлення 2008; модельний рік виготовлення - 2008. Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка «VDL»», декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205050059059U9. Фактурна вартість імпортованого товару становить 6000,00 євро (еквівалентно 237096,00 грн.), митну вартість визначено за основним методом на рівні 267096,00 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 30000,00 грн) (а.с. 77).
До МД додано: контракт від 08.08.2023 №08082023; інвойс від 14.08.2023 №10230594; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № AF01168198 від 16.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2023; свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації №А53852864 від 16.08.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 23.08.2023 №25; калькуляцію транспортних витрат від 30.08.2023; висновок експерта від 30.08.2023 № 568; фото; копію митної декларації країни відправлення №MRN23NLLLDH34A2URWD56 від 16.06.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 90 зворот -91).
Декларант листом від 30.08.2023 повідомив, що додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості надаватись не буде (а.с. 81 зворот).
30.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000510/2 (а.с. 75) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033312 (а.с. 76).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: власник т/з, вказаний у свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 від 16.08.2023 не відповідає продавцю, зазначеному у інвойсі №10230594 від 14.08.2023. Окрім того, декларантом не надано транспортних (перевізних) документів. Надана калькуляція транспортних витрат, проте не надано документів, які б підтверджували суму даних витрат.
У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 4) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що вказано в заяві від 30.08.2023 б/у.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості становить 8800 євро (МД від 10.05.2022 №UA205050/2022/026109) (а.с. 75).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050059144U6 від 30.08.2023 (а.с. 93).
Судом також встановлено, що позивач, в порядку частини восьмої статті 55 МК України звернувся до Волинської митниці з листом (зареєстровано за вх. №28557/7.3/15 від 19.09.2023), в якому просив прийняти рішення про визначення митної вартості товару у відповідності до частини дев`ятої статті 55 МК України за ціною контракту, надавши додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, зокрема, договір про надання послуг №21/08 від 21.08.2023 та акт прийому передачі №31/08 від 31.08.2023 до договору про надання послуг №21/08 від 21.08.2023 (а.с. 34-41).
Листом від 25.09.2023 №7.3-15/11739 відповідач повідомив, що у заяві вх. №28557/7.3/15 від 19.09.2023 вказано, що для підтвердження витрат на транспортування надається договір про надання послуг №01/08 від 01.08.2023 та акт прийому передачі №28/08 від 28.08.2023, у вищевказаних документах, які надані в додатках до заяви, вказаний vin-код товару (XMGDE02FS0H017575), відмінний від vin-коду товару, стосовно якого прийнято рішення про визначення митної вартості від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 (XMGDE02FS0H017175). Враховуючи вищенаведене, рішення про визначення митної вартості від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 не підлягає скасуванню (а.с. 42-44).
В подальшому, позивач в доповнення до листа №28557/7.3/15 від 19.09.2023, у відповідь на лист відповідача від 25.09.2023 №7.3-15/11739, керуючись частиною восьмою статті 55 МК України, направив відповідачу лист, яким повторно надав договір про надання послуг №21/08 від 21.08.2023 та акт прийому передачі №31/08 від 31.08.2023 до договору про надання послуг №21/08 від 21.08.2023, пояснивши, що в супровідному листі (вх. Волинської митниці №28557/7.3/15 від 19.09.2023) товариством допущена описка в номері і даті договору та акту. Також позивач додав лист продавця товару від 30.10.2023, у якому компанія Womy equipment supply B.V. підтвердила оплату згідно договору від 08.08.2023 №08082023, зокрема, за автобуси vin №XMGDE02FS0H017594, vin № НОМЕР_1 (інвойс №10230594) відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №25 від 23.08.2023. З урахуванням наведеного позивач просив прийняти рішення про визнання митної вартості товару у відповідності до частини дев`ятої статті 55 МК України на підставі наданих додаткових документів (а.с. 45-47).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 08.08.2023 №08082023; інвойс від 14.08.2023 №10230594, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 23.08.2023 №25; калькуляцію транспортних витрат від 30.08.2023.
Разом із цими документами було надано також сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № AF01168198 від 16.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2023; свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації №А53852864 від 16.08.2023; висновок експерта від 30.08.2023 № 568; копію митної декларації країни відправлення №MRN23NLLLDH34A2URWD56 від 16.06.2023.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МК Українидокументи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 08.08.2023 №08082023, укладеним між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) (продавець) визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця. Зокрема, контрактом визначено, що його предметом є поставка 5 транспортних засобів (в тому числі VDL Ambassador 200, vin НОМЕР_1 ); загальна сума контракту становить 30000,00 євро, а ціна однієї одиниці транспортного засобу 6000,00 євро. Товар супроводжується технічною документацією на транспортний засіб, тимчасовим транзитним технічним паспортом на транспортний засіб, комерційним інвойсом, та іншими документами за запитом покупця (а.с. 15-19).
Відповідно до інвойсу від 14.08.2023 №10230594 (а.с.20, переклад а.с.21) вартість автобуса VDL Ambassador 200 vin НОМЕР_1 становить 6000,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Тут же є посилання на контракт від 08.08.2023 №08082023.
Ціна товару в інвойсі від 14.08.2023 №10230594 (6000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050059059U9 від 30.08.2023 (графа 22).
До МД надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 23.08.2023 №25 на суму 12000,00 євро (а.с.22). У платіжній інструкції вказано призначення платежу - передоплата за транспортний засіб згідно з контрактом від 08.08.2023 №08082023. Суд враховує, що за умовами контракту від 08.08.2023 №08082023 продавець зобов`язався поставити позивачу 5 транспортних засобів.
Факт здійснення оплати позивачем вартості транспортного засобу VDL Ambassador 200 vin НОМЕР_1 (інвойс №10230594) відповідно до платіжної інструкції від 23.08.2023 №25 також підтверджено листом компанії Womy equipment supply B.V. від 30.10.2023; зі змісту вказаного листа слідує, що відповідно до платіжної інструкції від 23.08.2023 №25 оплата була здійснена за 2 автобуси (а.с.45, переклад а.с.46).
В оскаржуваному рішенні від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 зазначено, що декларантом не надано транспортних (перевізних) документів. Надана калькуляція транспортних витрат, проте не надано документів, які б підтверджували суму даних витрат.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 контракту від 08.08.2023 №08082023 умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.
Як вбачається з інвойсу від 14.08.2023 №10230594 товар поставлявся на умовах поставки EXW Zevenbergen (Нідерланди) відповідно до правил Інкотермс (що і було зазначено у графі 20 МД №23UA205050059059U9 від 30.08.2023). Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (30000,00грн), що не заперечується відповідачем.
На підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до МД №23UA205050059059U9 від 30.08.2023 декларантом було долучено калькуляцію витрат по доставці автобуса VDL Ambassador SB 200 vin НОМЕР_1 від 30.08.2023, відповідно до якої витрати по доставці автобуса за маршрутом Zevenbergen (Нідерланди) Ягодин (Україна), відстань 1660 км, становлять 30000,00 грн, в тому числі: витрати на ПМП 22000,00 грн; дохід та нарахування на дохід водія 6200,00 грн; інші витрати 1800,00 грн. Відповідно до цієї калькуляції страхування за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалось, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводились (а.с. 81).
Суд зазначає, що інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 30.08.2023 дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Також дана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 30000,00 грн. Вказані транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.
Суд, відповідно до приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.МК Українине визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що калькуляція транспортних витрат від 30.08.2023 підтверджує витрати по доставці автобусу за маршрутом Zevenbergen (Нідерланди) Ягодин (Україна), які склали 30000,00 грн., натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що в графі 33 оскаржуваного рішення від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 зазначено про те, що декларанту було запропоновано надати, зокрема, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (а.с. 75). В той же час з дослідженого судом електронного повідомлення про надання додаткових документів (а.с. 90 зворот-91) вбачається, що митний орган такі документи (транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару) взагалі у декларанта не витребовував.
В той же час, суд враховує, що позивач, в порядку частини восьмої статті 55 МК України, звертався до Волинської митниці з листами (а.с. 38-41, 47), в яких просив прийняти рішення про визначення митної вартості товару у відповідності до частини дев`ятої статті 55 МК України за ціною контракту, надавши додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, зокрема, договір про надання послуг №21/08 від 21.08.2023, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , та акт прийому передачі №31/08 від 31.08.2023 до договору про надання послуг №21/08 від 21.08.2023 (а.с. 34-37). Актом прийому передачі №31/08 від 31.08.2023 до договору про надання послуг №21/08 від 21.08.2023 підтверджено, що вартість послуг з транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200 vin НОМЕР_1 від 30.08.2023 власним ходом за маршрутом Zevenbergen (Нідерланди) до пункту його призначення (м. Ковель) становить 31500,00 грн., в тому числі вартість транспортування за межами митної території України 30000,00 грн. Отже, вказані документи додатково підтверджують взаємовідносини позивача з виконавцем послуг (перевізником) та вартість послуг з транспортування товару, яка узгоджується із вартістю, яка зазначена у згаданій калькуляції від 30.08.2023.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості як і самого товару так і включених до митної вартості витрат на транспортування та такі документи містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Щодо зауважень митного органу про те, що власник т/з, вказаний у свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 від 16.08.2023 не відповідає продавцю, зазначеному у інвойсі №10230594 від 14.08.2023, то, на думку суду, така обставина жодним чином не впливає на митну вартість товару.
При цьому, суд зазначає, що з поданих декларантом інших документів (контракту від 08.08.2023 №08082023, інвойсу №10230594 від 14.08.2023, платіжної інструкції в іноземній валюті від 23.08.2023 №25 та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є компанія Womy equipment supply B.V. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Разом з МД №23UA205050059059U9 від 30.08.2023 декларант надав також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2023 та свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації №А53852864 від 16.08.2023.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2023 (а.с. 99-100, переклад 101-102) у графі С.1.1 зазначено саме Womy equipment supply B.V.
У свою чергу, у свідоцтві про допуск транспортного засобу до експлуатації №А53852864 від 16.08.2023 (а.с.48-49, переклад а.с. 50), у графі С1.1 зазначено - ТОВ «777 Трейдінг Груп», а у графі С.4 зазначено не є документом на право власності; строк дії свідоцтва до 06.09.2023 (графа 1 Н).
Враховуючи умови поставки - EXW Zevenbergen (Нідерланди), тобто право власності та всі ризики переходять до покупця на території продавця, тому і в свідоцтві № НОМЕР_2 від 16.08.2023 зазначено - ТОВ «777 Трейдінг Груп», якому надано право на розпорядження транспортним засобом на території Європейського Союзу з метою його вивозу за межі Європейського Союзу.
Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При цьому, суд констатує, що перелік документів, зазначений в електронному повідомленні про надання додаткових документів (а.с. 90 зворот-91), є іншим, ніж той який зазначений в графі 33 оскаржуваного рішення від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2 (а.с. 75) (співпадає лише виписка з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями).
У свою чергу, необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та інвойс.
Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Інші документи, які зазначені в графі 33 оскаржуваного рішення від 30.08.2023 №UA205050/2023/000510/2, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування), то в електронному повідомленні про надання додаткових документів (а.с. 90 зворот-91) такі документи у декларанта взагалі не витребовувалися.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату МД, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2023 № UA205050/2023/000510/2 належить задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 10.11.2023 №341.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.08.2023 № UA205050/2023/000510/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, ідентифікаційний код 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385).
Суддя О. О. Андрусенко
Судове рішення № 117146680, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/34534/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: