Рішення № 117146434, 21.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 лютого 2024 р. Справа № 120/2014/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

до: Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" - ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем 1 рахується податкова заборгованість в сумі 3 719 398, 83 грн. зі сплати земельного податку з юридичних осіб. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати у встановлений Податковим кодексом України (далі - ПК України) строк грошового зобов?язання, визначеного податковими деклараціями з плати за землю від 08.02.2022 року та від 14.02.2023 року. 29.06.2023 року позивачем, відповідно до п. 95. 5 ст. 95 ПК України, прийнято рішення № 94/4-0232 про стягнення коштів ВАТ "Гніванський кар?єр" з рахунків у банках та направлено за адресою боржника. З метою виконання вказаного рішення до установ банків направлено платіжні інструкції (інкасові доручення) №795, №796, №797 та №798, водночас борг залишився не погашеним. З огляду на наведене, позивач, керуючись приписами абз. 1 п. 87.13 ст. 87 ПК України, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у строк, визначений ч. 2 ст. 2892 КАС України.

Судом вжито заходів щодо повідомлення відповідачів засобами телефонного зв`язку про відкриття провадження в даній справі та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяви, про що свідчать матеріали справи.

Проте своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачі не скористались.

Так, гл. 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема, категорії термінових адміністративних справ (ст. ст. 268-289).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-2831, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 2892 КАС України адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідач 1 є платником податків і зборів, передбачених ПК України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" є відповідач 2.

Згідно довідки про суму боргу станом на 19.02.2024 року та інтегрованої картки платника за відповідачем 1 рахується податкова заборгованість в сумі 3 719 398, 83 грн. зі сплати земельного податку з юридичних осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем 1 заборгованості позивачем 04.04.2023 року винесено податкову вимогу № 0000152-1302-0232, яка отримана відповідачем 1, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішенням позивача про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 94/4-0232 від 29.06.2023 року відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Вказане рішення отримано відповідачем 1 10.07.2023 року.

Позивач вважає, що оскільки за відповідачем 1 обліковується податковий борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду відповідача 2 за межі України.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Приписами ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідно до п. 14.1.137 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

П. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями пп. 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з п. 87.13 ст. 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

- інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;

- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:

- інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;

- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

П. 87.14 ст. 87 ПК України встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Згідно ч. 1 ст. 2892 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Системний аналіз положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п. 87.13 ст. 87 ПК України та ч. 1 ст.2892 КАС України доводить, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем 04.04.2023 року винесено податкову вимогу № 0000152-1302-0232 на суму 3 929 924, 40 грн., яка 10.04.2023 року отримана відповідачем 1, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішенням позивача № 94/4-0232 від 29.06.2023 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Вказане рішення отримано відповідачем 1 10.07.2023 року.

Відповідно до рішення від 29.06.2023 року позивачем до установ банків направлено платіжні інструкції від 31.07.2023 року №795, №796, №797 та №798 на погашення податкової заборгованості відповідача 1.

Проте, станом на день звернення до суду з даною позовною заявою та станом на день винесення рішення суду у даній справі борг у сумі 3 719 398, 83 грн. відповідачем 1 не погашений.

Відтак, відповідачем 1 не виконано своїх грошових зобов`язань, що призвело до виникнення податкового боргу на суму боргу в 3 719 398, 83 грн.

Таким чином, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відповідача 2, слугуватиме забезпечувальним заходом виконання рішення керівника контролюючого органу від 29.06.2023 року про стягнення суми податкового боргу .

Суд також зауважує, що діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за наявності факту невиконання зобов`язань, при цьому не має значення причини такого невиконання (або це зумовлене об`єктивними причинами, або ж боржник має свідомий умисел ухилення від виконання грошового зобов`язання). Також законодавство не вимагає доказів того, що відносно такого боржника застосовані усі заходи примусового стягнення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Обмежень для застосування такого заходу, у вигляді зобов`язань держави щодо повернення відповідачу 1 помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму податкового боргу, судом не встановлено.

Право на звернення до суду щодо тимчасового обмеження відповідача 2 у праві виїзду за межі України передбачене п. 87. 13 ст. 87 ПК України, тому, за наявності податкового боргу у сумі 3 719 398, 83 грн., суд вбачає обґрунтованими підстави для застосування такого заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Підстави для вирішення питання щодо стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 2892, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" та ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - керівника Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар`єр" (код ЄДРПОУ 00292385), що має податковий борг на загальну суму 3 719 398, 83 грн.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані сторонами до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач 1: Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310)

Відповідач 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.02.2024 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна