Ухвала суду № 117146005, 16.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5578/24

Провадження № 1-кс/761/4221/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001180 від 30.08.2022,

ВСТАНОВИВ:

Детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за за № 42022000000001180 від 30.08.2022 року.

Клопотання обгрунтовано тим, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001180 від 30.08.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Згідно клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 01.07.2022 по 01.03.2023 ОСОБА_8 , діючи в складі організованої групи, до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також залучивши до протиправної діяльності ОСОБА_5 , діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи вебсайт з доменним ім`ям viploto.club, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX, вчиняли злочин у сфері господарської діяльності, виражений в організації та проведенні азартних ігор в мережі Інтернет на вебсайті без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону.

В клопотанні детектива міститься опис обставин вчинення злочину кожною особою з організованої групи та зазначено, що злочинні дії ОСОБА_5 полягали у пособництві членам організованої групи у вчиненні злочину шляхом вчинення наступних дій: здійсненні перереєстрації домену viploto.club із використанням наданих ОСОБА_8 даних (логіну та паролю до адміністративної панелі вебсайтом); внесенні змін до дизайну вебсайту viploto.club, які полягали у додаванні тексту на вказаній веб-сторінці, додаванні посилання на номери в телеграм-каналі та додаванні кнопки зворотного зв`язку із номерами мобільних телефонів, які були надані ОСОБА_8 , що надало змогу забезпечити процес проведення азартних ігор в мережі Інтернет, забезпечити можливість спілкування операторів із гравцями, поповнювати ігрові рахунки (баланси) гравцями, отримувати виграші.

13 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Згідно клопотання, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки зібрані на теперішній час докази у кримінальному провадженні об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою досягнення імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

З метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні та просив визначити заставу в розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка на думку прокурора зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Підозрюваний та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави, захисник надав слідчому судді письмові заперечення на клопотання та просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001180 від 30.08.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

13 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, зокрема: протоколом від 31.08.2021 огляду; висновком експертів № 126/22 за результатами проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 06.10.2022; протоколом від 22.11.2022 огляду ресурсу GetContact; - протоколом від 08.12.2022 про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_5 ; протоколом від 19.12.2022 за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину; протоколом від 05.09.2022 огляду веб-сайту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ); відповіддю КРАІЛ від 20.07.2023; протоколом від 14.03.2023 допиту свідка ОСОБА_11 ;протоколом від 15.03.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; протоколами від 15.03.2023 та 27.09.2023 допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом від 15.03.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 ; протоколами від 15.03.2023 огляду інформації, що міститься на вилученому під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ноутбуці Macbook Air; протоколом від 17.03.2023 огляду речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом від 29.06.2023 допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом від 25.07.2023 допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом від 24.11.2023 допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом від 06.12.2023 допиту свідка ОСОБА_15 , а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред`явленої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

При цьому, з приводу тверджень сторони захисту щодо відсутності в органу досудового розслідування доказів того, що ОСОБА_5 знайомий з іншими фігурантами у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюванного ОСОБА_5 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків.

Вказані ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та прокурор в судовому засіданні просили визначити підозрюваному заставу у розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує ризики, зазначені у клопотанні слідчого, а саме: ризик того, що підозрюваний може вчинити спроби щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Визначена застава, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є завідомо непомірною для підозрюваного, прокурором не доведено виключних обставин для застосування даного розміру застави, в той час як майновий стан підозрюваного може призвести до неможливості виконання застави.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, зокрема, що він є фізичною особою підприємцем, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та вважає доцільним визначити останньому заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.178, 182, 183 КПК України.

Такий розмір застави, в даному випадку є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Однак, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання підозрюваного носити електронний зсіб контролю, оскільки прокурором не обгрунтовано необхідності покладення на підозрюваного даного обов`язку.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання частково.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 12 квітня 2024 року включно.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, її захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено та складено о 16:00 год. 20.02.2024 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_16