Ухвала суду № 117142186, 20.02.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"20" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5276/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, буд. 199) про стягнення 5751318,69 грн. за участю представників:

позивача - Корж А.О.;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення 5751318,69 грн., з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3502974,96 грн., пеня у розмірі 947303,13 грн., 3% річних у розмірі 310284,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 990756,00 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №195 УП від 21.12.2018 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2024 о 12:00.

03.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №128), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

08.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №456), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 відкладено підготовче засідання на 30.01.2024 об 11:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

26.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. №2425).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 враховуючи поважність причин пропуску позивачем процесуального строку, з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, клопотання про поновлення процесуального строку задоволено, процесуальний строк поновлено та долучено письмові докази до матеріалів справи на підставі статті 42, 119, 183, 232, 233 ГПК України. Разом з тим, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 20.02.2024 об 11:30 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.

Позивач у судове засідання з`явився та повідомив суд про предмет позову, правові та фактичні підстави позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Втім, матеріали справи свідчать, що про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цих кодексом.

Одним із завдань підготовчого провадження, які окреслено у статті 177 ГПК України, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що Верховний Суд ухвалою від 09.08.2023 передав справу №911/1359/22 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 (позиції щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП № 332).

Так, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП (регулятор) прийняв постанову від 25.02.2022 №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватися, у тому числі пп.16 п.1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Верховний Суд в ухвалі від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 вказав, що положення постанови НКРЕКП № 332 (пп.16 п.1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК та ГК, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП № 332, як підзаконним актом.

Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2023 у справі №911/1359/22 прийнято до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, справу призначено до розгляду.

Таким чином, на даний час є спір щодо обов`язковості положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, що призводить до різної судової практики з відповідного питання. При цьому суд зазначає, що правовідносини у даній справі №922/5276/23 та у справі №911/1359/22, яка переглядається у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині стягнення пені і застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, є подібними.

У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При цьому статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з усталенню практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії") принцип правової певності є основним елементом верховенства права. Серед іншого, принцип правової певності передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно зі статтею 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі з власної ініціативи у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування, беручи до уваги відсутність заперечень позивача проти зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №922/5276/23 до закінчення розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Керуючись ст.ст. 12, 42, 228, 229, 232-235, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі зупинити до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Учасникам справи повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядкустатей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 21.02.2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова