Рішення № 117142165, 12.02.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024м. ХарківСправа № 922/5112/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 39 956,20 грн, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - адвоката Меркулової Н.А.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач), в якій просить суд з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог:

1. Розірвати Договір оренди № 4983 від 22 липня 2009 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) та Фізичною особою підприємцем Сидоровим Сергієм Олександровичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення підвалу № 14 площею 41,8 кв.м, 49/100 часток приміщення № 20 площею 3,4 кв.м та 31/100 частка приміщень № 10, 11, 16 площею 5,6 кв.м загальною площею 50,8 кв.м в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_2 " протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 39 956,20 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 31 005,45 грн та пеня у сумі 8 950,75 грн за Договором оренди № 4983 від 22 липня 2009 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4983 від 22.07.2009 щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5112/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 січня 2024 року о 10:20. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 08.01.2024 про відкладення підготовчого засідання у справі на 29.01.2024 о 09:45 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

25.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру майнових позовних вимог, яку зареєстровано 26.01.2024 за вх.№2361, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 39 956,20 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 31 005,45 грн та пеня у сумі 8 950,75 грн за договором оренди № 4983 від 22 липня 2009 року.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 29.01.2024 про прийняття до розгляду заяви позивача від 25.01.2024, яку зареєстровано 26.01.2024 за вх.№ 2361, про зменшення розміру майнових позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 39 956,20 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 31 005,45 грн та пеня у сумі 8 950,75 грн за договором оренди № 4983 від 22 липня 2009 року, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.02.2024 об 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2024 просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дату час та місце цього засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 29.01.2024 в порядку статей 120-121 ГПК України, яку надіслано за останньою відомою суду адресою місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яка вказана у позовній заяві позивачем та відомості, про яку містилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Втім відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600246423927) вказана ухвала суду не була вручена та 06.02.2024 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Також суд звертає увагу, що згідно отриманої судом відповіді №351449 від 06.12.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Сидорова Сергія Олександровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинена за власним рішенням 12.06.2023, номер запису 2004710060006074540.

Відповідно до відповіді №351449 від 06.12.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач був зареєстрований за адресою місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно отриманої судом відповіді №351436 від 06.12.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача неможливо.

Відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ураховуючи відсутність достовірних відомостей щодо адреси місце проживання (перебування) відповідача судом було вирішено відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик у судове засідання відповідача, про що постановлено в ухвалі від 11.12.2023 про відкриття провадження у цій справі.

На виконання ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у цій справі на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оголошення про виклик відповідача у судове засідання на 08.01.2024 о 10:20.

Також, про відкладення підготовчого засідання на 29.01.2024 о 09:45 та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.02.2024 об 11:00 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оголошення про виклик відповідача у зазначені судові засідання.

Крім того, копію ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у цій справі було надіслано відповідачу за вказаною вище адресою. Втім вказана ухвала суду не отримана та 19.12.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Аналогічну правову позицію викладено зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого ч. 8 ст. 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

В ухвалі суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у цій справі встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У поштовому повідомленні про повернення ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі, яку надіслано відповідачу на останню відому суду адресу, проставлено відмітку про повернення ухвали суду 19.12.2023.

Отож, обрахунок строку для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву починається з 20.12.2023, а завершується 03.01.2024.

Ураховуючи те, що відповідач відзив на позов до суду не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд також зазначає, що ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно пунктів 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зазначити, що згідно рішення ЄСПЛ у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідач не з`явився у судові засідання, поважних причин для відкладення розгляду справи ним не наведено, про нове місце реєстрації не повідомив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 22.07.2009 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем Сидоровим Сергієм Олександровичем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4983 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору у редакції Додаткової угоди №9 від 30.04.2019 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу № 14 площею 41,8 м2, 49/100 часток приміщення № 20 площею 3,4 м2 та 31/100 частка приміщень № 10, 11, 16 площею 5,6 м2 загальною площею 50,8 м2 в житловому будинку (технічні паспорта: від 30.01.2019, інвентаризаційна справа N32786; від 27.03.2019, інвентаризаційна справа №0031/19; від 04.04.2019, інвентаризаційна справа №2019/Р), (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 19/2, літ. "А-3" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".

Даний договір оренди укладено на підставі розпоряджень управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 928 від 08.07.2009р. "Про переукладання договору оренди № 4608 від 14.08.2002р. на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м.Харків, вул. Дмитрівська, літ. "А-3"" та № 1121 від 19.08.2009 "Про внесення змін до розпорядження УКМтаП №928 від 08.07.2009р. "Про переукладання договору оренди № 4608 від 14.08.2002р. на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 19/2, літ. "А-3"".

Згідно з п. 1.2. договору у редакції Додаткової угоди №9 від 30.04.2019 майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб`єкта малого підприємництва, який провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів).

Згідно з п. 3.2. договору у редакції Додаткової угоди №9 від 30.04.2019 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) / Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/.

Базова орендна плата становить 1 210,43 грн. (одна тисяча двісті десять гривень 43 копійки) без ПДВ за січень 2019. Ставка орендної плати становить 15% (п`ятнадцять відсотків) за рік.

Згідно з п. 3.5. договору орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.4. договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Згідно з п. 3.10. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно з п. 2.1. договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2019 відповідач прийняв майно.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно з п. 10.1. договору у редакції Додаткової угоди № 10 від 30.04.2020 цей договір діє з 22.06.2020 до 22.05.2023.

Відповідно до п. 10.5. договору у редакції Додаткової угоди № 9 від 30.04.2019 у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Позивач стверджує, що після закінчення строку договору (22.05.2023) від відповідача не надходило заяви про припинення або зміну договору, а тому на думку позивача цей договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Втім судом установлено, що за умовами п. 10.6. договору у редакції Додаткової угоди № 9 від 30.04.2019 сторони погодили, що договір оренди припиняється не лише внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а і внаслідок припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Отож припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є самостійною підставою для припинення дії договору та не потребує обов`язку орендаря повідомляти орендодавця про припинення цього договору внаслідок припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, на відміну від обов`язку орендаря повідомляти орендодавця про припинення цього Договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Згідно зі ст. 58, 59 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відтак, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.

Відповідно до відповіді №351418 від 06.12.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Сидорова Сергія Олександровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинена за власним рішенням 12.06.2023, номер запису 2004710060006074540.

Ураховуючи вищенаведене судом установлено, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність 12.06.2023, а відтак відповідно до умов п. 10.6. договору у редакції Додаткової угоди №9 від 30.042019 договір припинив свою дію 12.06.2023.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконував обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором з орендної плати з урахуванням заяви про зменшення розміру майнових вимог у сумі 31 005,45 грн за період з грудня 2021 р. по грудень 2023 р. та заявлено до стягнення пеню у сумі 8 950,75 грн, яку нараховано за період з січня 2022 р. по грудень 2023 р.

Відповідач, у встановлений судом строк відзив до суду не надав, заборгованість не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором у сумі 31 005,45 грн та пені у сумі 8 950,75 грн розрахованої станом на 16 січня 2024 р., суд зазначає наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна, який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати за період з грудня 2021 р. по червень 2023 р, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19 649,23 грн зі сплати орендної плати.

Як убачається із матеріалів справи, згідно наданого разрахунку позивачем нараховано пеню у розмірі 4 074,75 грн за період прострочення з 21.01.2022 по 16.01.2024, що відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору та є арифметично правильною.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснюватись свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене судом установлено, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність 12.06.2023, а відтак відповідно до умов п. 10.6. договору у редакції Додаткової угоди №9 від 30.04.2019 договір припинив свою дію 12.06.2023, а тому нарахування позивачем орендної плати у сумі 11 356,22 грн за період з липня 2023 р. по грудень 2023 р. та пені у сумі 4 876,00 грн за період з 21.08.2023 по 16.01.2024 є безпідставним.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати та пені підлягають задоволенню частково у розмірі 23 723,98 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у сумі 19 649,23 грн за період з грудня 2021 р. по червень 2023 р. та пеня у сумі 4 074,75 грн за період прострочення з 21.01.2022 по 16.01.2024.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення орендної плати у сумі 11 356,22 грн, яка нарахована після припинення договору оренди та пені у сумі 4 876,00 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставним пред`явленням до стягнення.

Щодо позовних вимог про розірвання договору у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати орендної плати, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

З положень ст. 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 статті 631 ЦК України врегульовує, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Тобто, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19.

Ураховуючи те, що на час звернення до суду з цим позовом 03.12.2023 договір оренди № 4983 від 22.07.2009 припинив свою дію (12.06.2023), позовна вимога позивача щодо розірвання договору оренди № 4983 від 22.07.2009 не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про звільнення та повернення майна, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 4.14. договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 2.1. договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.

Як установлено судом вище, договір оренди припинено 12.06.2023, проте відповідач майно позивачу не повернув, а відтак позовні вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_1 звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлове приміщення підвалу № 14 площею 41,8 кв.м, 49/100 часток приміщення № 20 площею 3,4 кв.м та 31/100 частка приміщень №10, 11, 16 площею 5,6 кв.м загальною площею 50,8 кв.м в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_2 " протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено частково, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 3 422,10 грн покладаються на відповідача, а решта суми судового збору у сумі 3 019,50 грн покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 50, 317, 319, 391, 509, 525, 526, 611, 628, 629, 631, 651, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. 188, 283 Господарського кодексу України, ст. 17, 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) 23 723,98 грн, з яких: заборгованість у сумі 19 649,23 грн та пеня у сумі 4 074,75 грн за Договором оренди № 4983 від 22 липня 2009 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний номер 14095412) нежитлове приміщення підвалу № 14 площею 41,8 кв.м, 49/100 часток приміщення № 20 площею 3,4 кв.м та 31/100 частка приміщень №10, 11, 16 площею 5,6 кв.м загальною площею 50,8 кв.м в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_2 " протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

В іншій частині позову Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 11 356,22 грн та пені у сумі 4876,00 грн, та розірвання договору оренди № 4983 від 22 липня 2009 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою підприємцем Сидоровим Сергієм Олександровичем відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 3 422,10 грн покласти на відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) судовий збір у сумі 3 422,10 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "21" лютого 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова