Рішення № 117128550, 20.02.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/2305/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, головний державний виконавець Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воронецька Катерина Олексіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., головний державний виконавець Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воронецька К.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначає, що 29.08.2020 року між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір № 0474-0954.

Однак 01.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №3815, відповідно до якого пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 0474-0954 від 29.08.2020 року та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 31 150 грн.

На підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса головним державнимвиконавцем Острозькоговідділу державноївиконавчої службиу Рівненськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїВоронецькою К.О.05.08.2021року відкритовиконавче провадженняз примусовоговиконання вищевказаноговиконавчого напису№3815,вчиненого 01.06.2021р.про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості закредитним договорому вищевказаномурозмірі.

Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог законодавства, оскільки нотаріусом не було дотримано процедури вчинення виконавчого напису. На час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до неї, а тому вважає, що виконавчий напис не підлягає примусовому виконанню.

Вказує, що відповідно до п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, яким і керувався нотаріус при вчиненні виконавчого напису, що вбачається із його змісту, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Зазначає, що за змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вказує, що у відповідності до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при винесенні виконавчого напису не переконався у безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника, що підтверджуються формальними ознаками - наданням стягувачем документів згідно Переліку, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса. Вказує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно Переліку є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання нотаріусу відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.

Зазначає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вказує, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Посилаючись на те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні та достатні докази безспірності заборгованості за кредитним договором, на адресу ОСОБА_1 не надходили вимоги про погашення заборгованості із зазначенням деталізованої суми боргу, вважає виконавчий напис № 3815 від 01.06.2021р. таким, що вчинений з порушенням нотаріусом процедури його вчинення.

Посилаючись на те, що, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, просила позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, пояснень із своїми запереченнями щодо суті позовних вимог суду не надав. На адресу суду повернувся поштовий конверт з повідомленням про вручення із зазначенням про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - головний державнийвиконавець Острозькоговідділу державноївиконавчої службиу Рівненськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїВоронецька К.О.в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, пояснень із своїми запереченнями щодо суті позовних вимог суду не надала.

Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи та в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.08.2020р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір «Стандарт» №0474-0954, предметом якого було отримання ОСОБА_1 кредиту у сумі 10 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28 % від суми кредиту, що становить 2800 грн., та кінцевим строком повернення через 14 календарних днів - 11.09.2020 року.

З виконавчого напису від 01.06.2021р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., який зареєстрований в реєстрі за №3815, вбачається, що нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором № 0474-0954 від 29.08.2020 року, укладеним між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 , та стягнути заборгованість за вищевказаним кредитним договором за період з 12.09.2020р. по 12.05.2021р. в розмірі 30 800 грн., яка складається з : 10000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20800 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, окрім того нотаріус також пропонує стягнути витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 350 грн.

Згідно постанови головного державноговиконавця Острозькоговідділу державноївиконавчої службиу Рівненськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїВоронецької К.О.на підставі вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса 05.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66381322 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»заборгованості в розмірі 31 150 грн.

Згідно ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно до п.19 ч.1 ст.34Закону України«Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 (далі - Перелік), яким і керувався приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису, що вбачається з його змісту, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017р. визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

За змістом ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України та ст.ст.50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Частиною 4 статті 263ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Як вбачаєтьсяз правовоговисновку постановиВерховного СудуУкраїни від05липня 2017року усправі №6-887цс17, на сьогоднічинне законодавствоУкраїни незобов`язуєнотаріуса викликатипозичальника із`ясовуватинаявність чивідсутність йогозаперечень противимог позикодавця.Проте,право позичальникана захистйого інтересівзабезпечується шляхомнаправлення йомуповідомлення прозаборгованість танеобхідність їїпогашення.Однак,враховуючи те,що нотаріальнепровадження єбезспірним,для забезпеченнятакої безспірностінотаріусові бажаноз`ясуватиу позичальниканаявність запереченьщодо вчиненнявиконавчого написуабо сплатиним боргу. Таке повідомлення передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас ч.3 ст.83ЦПК України визначено, що відповідач та треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач та треті особи не надали суду будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені у позовній заяві, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у виконавчому написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після того як йому стало відомо про наявність виконавчого провадження та стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив існування боргу у розмірі, зазначеному у виконавчому написі, вказуючи при цьому, що заборгованість яка зазначена у виконавчому написі не є безспірною. Крім того вказав, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства та порядку. Відтак вищевказане є підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.1 Переліку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути на свою користь витрати, понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн., понесені нею при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-268, 354 ЦПК України, ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місце знаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, індекс 01133), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (місце знаходження: м.Київ, проспект Григоренка, 15, прим. 3, індекс 02068), головний державний виконавець Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воронецька Катерина Олексіївна (місце знаходження: м.Острог, проспект Незалежності, буд. 9, індекс 35800), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 01 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №3815, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0474-0954 від 29.08.2020 року та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 31 150 грн.

Стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2024 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.