Рішення № 11712260, 28.09.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №2- 2494/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

28 вересня 2010 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Деркач Н.М.

при секретарі Хуторній Ж.І.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю пр. відповідача Дерія А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.09.2010 р. звернувся до суду із позовом до ВАТ «АрселорМітал Кривий Ріг про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він працював на шахті «Північна» РУ ім.. Кірова в період з 19.01.1976 року по 31.07.1981 рік дільничним геологом, з 16.07.1984 року по 27.02.1985 рік старшим геологом шахти № 1 ім. Артема РУ ім.. Кірова, з 01.09.1988 року по 30.04.2001 рік дільничним геологом шахти ім.. Кірова, геологом шахти ім.. Артема РУ ім.. Кірова, з 01.05.2001 року та по 28.04.2007 рік підземним геологом шахти ім.. Артема, начальником геологічного бюро ШУ ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів склав 24 роки 7 місяців. Протягом зазначеного періоду він підпадав під шкідливу дію пилу, що перевищувала ГДК через недосконалість робочих місць.

02.04.2010 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини у нього було виявлено професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії) ЛН першого степеню. За цим фактом професійного захворювання було проведено розслідування професійного захворювання, про що 15.06.2010 року був складений акт за № 31.

За висновком МСЄК від 30.07.2010 року позивачу було встановлено безстроково з 26.07.2010 року 15% втрати професійної працездатності.

Позивач вважає, що саме з вини підприємства - відповідача, він втратив значний відсоток професійної працездатності, являється інвалідом. По причині вищезазначеного змушений переносити фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються у наступному: його турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, важкість за грудиною, сухий приступоподібний кашель, головний біль, запаморочення, що вимушує його постійно звертатись до лікарні та постійно приймати дорогокоштовні ліки. Незважаючи на лікування, стан його здоровя не покращується, а тільки погіршується, а все це примушує його прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Причинену моральну шкоду він оцінює в сумі 140000 гривень та просить стягнути цю суму з відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити, та стягнути з відповідача на його користь 140000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача - Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» позов не визнав та пояснив суду, що позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинен був знати про шкідливі Фактори та умови праці, за це він мав певні пільги, а саме йому надавалося харчування, засоби індивідуального захисту.

Також зазначив, що підприємство вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей, не надано доказів про перенесення позивачем моральних страждань та переживань, позивач не обґрунтував розмір моральних страждань та переживань.

Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно в Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату Працездатності. Саме такою особою і є позивач. Відповідно до Порядку встановлення Медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконання трудових обов'язків , встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивач суду не представив. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті отримання профзахворювання. Також позивач не надав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, а також - про зміну образу і якості життя в зв'язку з професійними захворюваннями.

Згідно ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові перекладено із роботодавця на страховика. Вони сплачують певну суму страхових внесків і не несуть матеріальних затрат у разі нещасного випадку, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Таким чином. ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши позивача та представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін в життєвих стосунках.

Згідно запису в трудовій книжці позивача встановлено, що ОСОБА_1 працював в період з 19.01.1976 року та по 31.07.1981 рік дільничним геологом, з 16.07.1984 року та по 27.02.1985 рік старшим геологом шахти № 1 ім. Артема РУ ім.. Кірова, з 01.09.1988 року та по 30.04.2001 рік дільничним геологом шахти ім.. Кірова, геолог шахти ім.. Артема РУ ім.. Кірова, з 01.05.2001 року та по 28.04.2007 рік підземним геологом шахти ім.. Артема, начальником геологічного бюро ШУ ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів склав 24 роки 7 місяці ( а.с. 4-11).

Відповідно до складеного Акт розслідування професійного захворювання № 31 від 15.06.2010 р. було встановлено, що причиною професійного захворювання є пил, що перебільшував ГДК. Також були зазначені виробничі фактори, що призвели до захворювання: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу) складала: середній показник 2,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 (SіО2 від 10 до 70%) , що саме порушує вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України, (а.с. 14)

За висновком МСЕК від 30.07.2010 р. позивачеві встановлено безстроково 15% - професійної втрати працездатності.

Відповідно наданих суду виписних епікризів, позивач ОСОБА_1 в результаті отримання професійних захворювань неодноразово знаходився на лікуванні в 2 - й міській лікарні (неврологічне відділення) та в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини міста Кривого Рогу, де тривалий час перебував на стаціонарному лікування і проходив амбулаторне лікування. Відповідно до медичних документів лікарем рекомендовано: спостереження у терапевта; медикаментозне лікування; щорічне стаціонарне лікування; оздоровлення в санаторії - профілакторії; санаторно - курортне лікування ( а.с. 22).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням. Винним в отриманні позивачем профзахворювань є підприємство - відповідач.

В результаті ОСОБА_1 втратив працездатність в розмірі 15% безстроково, постійно проходить стаціонарно лікування, переносить фізичний біль і моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідкам профзахворювань порушено звичайний для нього спосіб життя, вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить мораль страждання та переживання.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду.

Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники пилу, як одного із шкідливих факторів, що с причиною профзахворювання позивача, перевищували гранично - допустимі концентрати, причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання, і які не оспорило підприємство-відповідач.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».

Ст. 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Ст. 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоровю заподіяному при виконанні трудових обовязків не мають строку позовної давності.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить із суми яку визначив позивач, тобто - 140000 грн. Також, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаних профзахворювань, тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін життєвих зв'язків, а саме 15 % втрати професійної працездатності безстроково, вказані зміни потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також вину підприємства в отриманні професійних захворювань позивача.

Зважаючи на вищевикладене, а також ступінь втрати професійної працездатності позивача - 15% безстроково, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання позивачеві ОСОБА_1 слід призначити у розмірі 13000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які він зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивача у справі звільнено від державного мита.

Керуючись ст. 4,12,13 Закону України "Про охорону праці", ст. 237-1 КЗпП України, рішеннями Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп /2004 р..№ 20-рп/2008 від П8.10.2008 р.. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03,1995 року (з доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року), ст. 10, 1 1, 27, 60. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», що розташовано по вул. Орджонікідзе, 1 в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає по АДРЕСА_1 - 13000 гривень \ тринадцять тисяч грн.\ в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», що розташовано по вул. Орджонікідзе, 1 в м. Кривому Розі на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави (УДКУ у м. Кривому Розі код ЕДРПОУ 24230992 р/р 31218259700020 Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код платежу 22050001) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 10 днів після його оголошення рішення.

Суддя: Деркач Н. М.