Рішення № 117113949, 20.02.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2024 року Справа № 280/10204/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Компанія "Серіол-Плюс" (вул. Незалежної України, буд. 88, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 30599933) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Компанія "Серіол-Плюс" (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу від 14.11.2023 року № ПШ 009995

Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Мотивуючи вимоги позову представник позивача зазначав, що отримання тимчасового реєстраційного талона є правом, а не обов`язком особи, що передала в користування транспортний засіб чи отримала транспортний засіб у користування. Відсутність тимчасового талону на транспортний засіб, при наявності технічного паспорту, договорів оренди, не є порушенням положень діючого законодавства. Таким чином, в діях позивача відсутні порушення, а спірна постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

13.02.2024 за вх.№7203 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначено, що перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері забезпечення вантажів, а саме: відсутній тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб DAF. номерний знак НОМЕР_1 . чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ст. 60 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній тимчасовий реєстраційний талон транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до договору оренди майна № 110 від 31.01.2022 укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Серіол-Плюс» (орендар) орендодавець надає на замовлення орендаря в тимчасове платне користування («Оренда») сідловий тягач DAF, номерний знак НОМЕР_1 , спеціалізований напівпричіп номерний знак НОМЕР_2 . Зазначено, що строк оренди починається 31 січня 2022 року та закінчується 31 січня 2027 року. Копія вказаного договору оренди була надана позивачем до суду. Проте, не надано доказів надання вказаного договору безпосередньо під час перевірки. Зважаючи на зазначене, Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009995 від 14.11.2023 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 10.10.2023 службовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 440 км +33ам, а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь, перевірено транспортний засіб DAF (сідловий тягач), номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого, згідно з посвідченням водія, перебував ОСОБА_2 .

Власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , що не є спірним у справі.

За результатами зазначеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 004824 від 10.10.2023 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушенняст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихст.48 цього Закону, а саме: відсутній тимчасовий реєстраційний талон транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_1 , оформлений на ТОВ «ПК «СЕРІОЛ-ПЛЮС».

В графі "Пояснення водія про причини порушень" Акту перевірки вказано: водій від підпису та пояснень відмовився.

14.11.2023 відповідачем прийнято постанову №ПШ 009995 про застосування до ТОВ «ПК «СЕРІОЛ-ПЛЮС» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 цього Положення визначено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюєЗакон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ(далі - Закон від 05.04.2001 №2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок № 1567).

Згідно зст.5 Закону від 05.04.2001 №2344-ІІІосновним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно дост.6 Закону від 05.04.2001 №2344-ІІІдержавний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п. 13 Порядку № 1567).

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 26-27 Порядку № 1567).

Порядок прийняття оскаржуваної постанови не є спірними у справі.

Згідно з положеннямист.34 Закону від 05.04.2001 №2344-IIIавтомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 №2344-IIIвстановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Формулювання "інші документи, передбачені законодавством" передбачає необхідність звернення до інших нормативно-правових актів, якими регулюються ті чи інші суспільні відносини в сфері перевезень, для визначення необхідних для здійснення внутрішніх вантажних перевезень документів.

Відтак, перелік документів, наведений уст.48 Закону від 05.04.2001 №2344-III, не є вичерпним.

Крім того, відповідно до ч.2ст.49 Закону від 05.04.2001 №2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Таким чином, положеннями спеціальногозаконупокладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водіяпред`явлення для перевірки відповідних документів.

В свою чергу,ст.60 Закону від 05.04.2001 №2344-IIIпередбачено засади відповідальності автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарських штрафів до таких осіб.

У відповідності до положень пп. "а", "б" пп.2.1п.2 Правил дорожнього руху України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно з пп.2 п.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно до абз.4 п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388(далі - Порядок № 1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тобто, з буквального змісту вказаної норми Порядку №1388 слідує, що тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням власника транспортного засобу надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування, - за зверненням власника транспортного засобу.

Положеннями п.6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів (далі ТЗ), оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379(далі -Інструкція №379) визначено, що за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи, зразок якоїнаведено в додатку 14 до цієїІнструкції, про надання права керування цим ТЗ іншій фізичнійособі (заумовипред`явлення документів, що посвідчують особу власниката цюособу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційнийталонна термін,зазначений у заяві.При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ(технічногопаспорта)серії___ N ___".

Заява подається власником ТЗ особисто або уповноваженою ним особою.

При цьому, за правилами п.6.3 Інструкції 379, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

Наведені норми законодавства дають підстави вважати, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, власник або орендар має звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Суд враховує, висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16, де зазначено, що попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".

Суд зауважує, щоІнструкція №379є підзаконним актом і лише встановлює порядок реалізації власником транспортного засобу, який передав право користування і (або) розпорядження ним іншій особі, права на оформлення тимчасового реєстраційного талону.

З матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , станом на час проведення перевірки був переданий власником ОСОБА_1 позивачеві в користування на умовах договору найму (оренди) транспортних засобів.

При проведенні перевірки посадовим особам відповідача надавалися свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також відповідний договір найму (оренди) транспортних засобів від 31.01.2022, яким підтверджено правомірність користування ТОВ ТОВ «ПК «СЕРІОЛ-ПЛЮС» таким транспортним засобом.

За наведеного, суд вважає, що за наявності чинного документа, який підтверджував право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, позивач не може нести відповідальність за небажання оформлення тимчасового реєстраційного талона на такий транспортний засіб, яке в силу положень чинного законодавства, може видаватися також і за зверненням власника транспортного засобу.

На переконання суду, сама по собі необхідність звернення про отримання тимчасового реєстраційного талону, встановленаЗаконом України "Про автомобільний транспорт", не спростовує дійсність інших документів, що підтверджують законність підстав використання транспортного засобу.

Суд зазначає, що ненадання водієм в ході рейдової перевірки тимчасового реєстраційного талону не свідчить про відсутність факту передачі транспортного засобу від власника іншій особі чи про незаконність такої передачі, а також не спростовує відомостей про особу автомобільного перевізника, зазначених у товарно-транспортній накладній.

При цьому, відповідно доп.2.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно, фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття права користування транспортним засобом.

Оформлення ж тимчасового реєстраційного талону не є єдиним належним і допустимим доказом передання транспортного засобу.

Тому, в даному випадку застосування до позивача штрафних санкцій є непропорційним, оскільки не відповідає меті, яка полягає в установленні справедливого балансу між захистом демократичного суспільства, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого.

Відповідно до ч.1, 2ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимогст.139 КАС України.

Керуючись статтями241-246,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Компанія "Серіол-Плюс" (вул. Незалежної України, буд. 88, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 30599933) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.11.2023 №ПШ 009995.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Компанія "Серіол-Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьДержавної служби України з безпеки на транспорті судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.02.2024.

Суддя А.В. Сіпака