Ухвала суду № 117108819, 19.02.2024, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/407/22

Провадження № 1-кп/526/16/2024

У Х В А Л А

19 лютого 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022200540000021 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пожня, Великописарівського р-ну, Сумської обл., громадянка України, проживає по АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

в провадженні Гадяцького районного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Зважаючи на невиправдану процесуальну поведінку сторони захисту в процесі судового розгляду даного кримінального провадження, суд вважає необхідним засудити таку поведінку та винести ухвалу про зловживання правами стороною захисту, виходячи з наступних фактів.

23 березня 2022 року до провадження Гадяцького районного суду за визначеною Верховним Судом підсудністю від Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

4 квітня 2022 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про проведення підготовчого судового засідання та наступних судових засідань в режимі відеоконференції, надавши копію ордеру та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Слід зауважити, що оригінал ордера та копія належним чином засвідченого свідоцтва на час постановлення цієї ухвали до суду не надано.

Після проведеного першого судового засідання 14 квітня 2022 року судом була узгоджена дата з адвокатом ОСОБА_4 на 23 травня 2022 року, однак останній та обвинувачена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, адвокат направив до суду заяву про перенесення судового розгляду у зв`язку з його зайнятість в іншому судовому засіданні в Сумському апеляційному суді, однак підтверджуючих документів до суду не надав.

У призначене судове засідання на 26 червня 2022 року адвокат ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, адвокат вранці 26.06.2022 направив до суду заяву про перенесення судового розгляду у зв`язку з його зайнятість в іншому судовому засіданні в Краснопільському районному суді, однак підтверджуючих документів до суду не надав.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 липня 2022 року адвокат ОСОБА_4 , після надання прокурором письмових доказів, заявив відвід головуючій у справі.

Ухвалою від 28 жовтня 2022 року заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючої залишено без задоволення.

У судове засідання, призначене на 28 листопада адвокат ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, адвокат перед початком судового розгляду 28.11.22 направив до суду заяву про перенесення судового розгляду у зв`язку з його зайнятість в іншому судовому засіданні в Охтирському міськрайонному суді, однак підтверджуючих документів про його участь у кримінальному провадженні до суду не надав.

Судом було накладено грошове стягнення на обвинувачену та піддано примусовому приводу.

Судове засідання за участю захисника та обвинуваченої ОСОБА_5 відбулося лише 16 січня 2023 року. Також відбулися судові засідання в режимі відеоконференції, призначені в подальшому на 7 березня та 5 травня 2023 року.

5 травня 2023 року адвокатом ОСОБА_4 повторно заявлено відвід головуючій у справі.

Ухвалою від 29 травня 2023 року заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючої залишено без задоволення.

12 червня 2023 року адвокату та обвинуваченій ОСОБА_5 у встановленому законом порядку було направлено виклик до суду на 16 жовтня 2023 року. Суд вважає, що дата судового засідання була визначена завчасно для всіх учасників справи, однак 16.10.23 в день судового засідання від адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про перенесення судового розгляду у зв`язку з його зайнятість в іншому судовому засіданні в Котелевському районному суді.

Справа призначена до розгляду на 19 лютого 2024 року, однак в судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 повторно заявив відвід головуючій, що визнано як зловживання правом на відвід. Після проголошення ухвали адвокат ОСОБА_4 став заявляти клопотання, спрямовані на затягування розгляду по справі, зокрема заявив про необхідність підготовки обвинуваченої до надання показів протягом одного місяця в зв`язку з чим просив оголосити перерву на місяць та надати доступ до електронної справи, яка на його думку була безпідставно не надана судом та його до цього часу не було підключено до електронної справи.

З приводу останнього суд зауважує, що ні ОСОБА_5 , ні адвокат ОСОБА_4 не зверталися до суду з відповідними заявами та не надали суду своїх ідентифікаційних кодів та електронних адрес, за якими їх можливо було б під`єднати до підсистеми «електронний суд». Суд також вказує, що наведена інформація містить персональні дані, які суд може використовувати лише за згодою особи. Тому подібні заяви розцінюються судом як дії, що спрямовані на затягування розгляду справи.

Щодо підготовки для надання показів обвинуваченої строком в один місяць, суд звертає увагу адвоката ОСОБА_4 на положення ч.1 ст. 322 КПК України, за якими судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Таким чином учасники процесу мають бути готовими до надання показів та судових дебатів від першого судового засідання за виключенням випадків, передбачених ч.2 вказаної статті, які у даному кримінальному провадженні відсутні. Суд також вважає, що вказані дії сторони захисту спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції.

За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду та затягування розгляду справи з метою спливу процесуальних строків та уникнення відповідальності.

Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у п.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно із ч.2 ст.44 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ст.42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Норми КПК не містять правового регулювання питання зловживання процесуальними правами, однак така заборона є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права, тому зловживання процесуальними правами - це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з противоправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що виразилося у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Зважаючи, що ОСОБА_5 безпосередньо не зверталася до суду з заявою про розгляд кримінального провадження за її участю в режимі відеоконференції, а постійно виходила на зв`язок з судом через засоби зв`язку захисника, суд приходить до висновку про необхідність її безпосереднього допиту в приміщенні зали суду, оскільки адвокат жодного разу не дав можливості висловитись обвинуваченій та відповісти на запитання суду. На всі поставлені обвинуваченій запитання відповідав безпосередньо адвокат ОСОБА_4 замість ОСОБА_5 , а на прямі вимоги суду надати особисто відповідь, ОСОБА_5 під тиском та під диктовку повторювала слова захисника. Така поведінка сторони захисту може свідчити про використання своїх прав всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, тому суд вважає, що з метою забезпечення права обвинуваченої доступу до правосуддя, необхідно зобов`язати сторону обвинувачення забезпечити її явку безпосередньо в судове засідання для її допиту. При цьому суд також враховує значну віддаленість місця проживання обвинуваченої від місця знаходження суду.

Керуючись ст. 1, 7, 332, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

- визнати заявлені у судовому засіданні 19 лютого 2024 року клопотання захисника ОСОБА_4 як такі, що свідчать про зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Зобов`язати сторону обвинувачення доставити обвинувачену ОСОБА_5 в наступне судове засідання, яке відбудеться 23 лютого 2024 лютого о 10 год. 30 хв. в приміщенні Гадяцького районного суду з метою забезпечення доступу до правосуддя обвинуваченої, принципу диспозитивності та безпосередньої участі обвинуваченої в судовому процесі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 20 лютого о 10 год.30 хв.

Головуюча: ОСОБА_1