Рішення № 117106593, 07.02.2024, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4656/23

Провадження № 2/175/1156/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"07" лютого 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гула А.Р.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Ващенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «МІСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «МІСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди. Згідно позовних вимог позивач просить стягнути з Комунального підприємства «МІСТ» на її користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі за виконання обов`язків за ведення військового обліку у розмірі 59 835 гривень 57 копійок та компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату у розмірі 2499 гривень 35 копійок, що виникло через незаконне, на думку позивача, зменшення оплати праці. Також, стягнути з Комунального підприємства «МІСТ» на її користь відшкодування моральної шкоди 5000 гривень. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення відповідно до позову. Представник відповідача КП «МІСТ» адвокат Ващенко О.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема посилаючись на письмовий відзив від 02 жовтня 2023 року наявний в матеріалах справи. Вислухавши пояснення сторін по справі, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, судом встановлено наступне. З 05 січня 2022 року на підставі наказу №1-к позивач по справі ОСОБА_1 обіймає посаду юрисконсульта Комунального підприємства «МІСТ». Наказом директора Комунального підприємства «МІСТ» №04 від 06 січня 2022 року ОСОБА_1 , юрисконсульта, визначено відповідальною особою за ведення військового обліку з доплатою 50% посадового окладу. Відповідно до наказу № 55/2-к від 01 квітня 2022 року позивачу по справі встановлено режим неповного робочого дня з 8:00 до 12:00 години дня. Позивач зазначає, що не зважаючи на режим неповного робочого часу обсяг виконуваної нею роботи з ведення військового обліку не змінився. З квітня 2022 відповідачем по справі КП «МІСТ» було зменшено доплату за ведення війського обліку, про що, як зазначає позивач ОСОБА_1 її ніяк не попередили. Статтею 103 КзпП України, передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2352-IX, який діє з 19липня 2022року, повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ст. 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Позивач вважає, що зазначені дії роботодавця порушують її права на оплату праці та підлягають поновленню шляхом стягнення утвореної заборгованості із заробітної плати в розмірі 59 835 гривень 57 копійок за період часу з квітня 2022 року по серпень 2023 року, а також стягненню компенсації відповідно до положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», загальна сума якої складає 2 499 гривень 35 копійок. Разом з тим, ОСОБА_1 стверджує, що у зв`язку із неотриманням в повному обсязі заробітної плати, зокрема доплати за ведення військового обліку вона була змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, відчувала моральні страждання, втратила нормальні життєві зв`язки, економила на предметах необхідності, що призвело до значних душевних переживань. Відповідно, їй була завдана шкода обумовлена моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення законного права на отримання заробітної плати в повному обсязі, ігноруванням її прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів, а тому просить суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди 5000 гривень. Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду без обмежень у будь-яких строках. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, який набрав чинності з 24 березня 2022 року, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України, а також статтями 32, 103 Кодексу законів про працю України. Цей Закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (пункт 3 Прикінцевих положень Закону України № 2136-ІХ). У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 22 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. За частиною другою статті 3 Закону України № 2136-ІХ у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Відповідач, у своєму відзиві, як доказ підтвердження повідомлення позивача про зміну оплати праці посилався на наказ № 55/2-к від 01 квітня 2022 року, яким, юрисконсульту, ОСОБА_1 , встановлено режим неповного робочого дня з 8:00 до 12:00 години, зазначивши про розмір оплати праці пропорційно відпрацьованому часу. Згідно ст. 56 КЗпП України, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу. Судом встановлено, що на копії наказу № 55/2-к від 01 квітня 2022 року наявний підпис про ознайомлення ОСОБА_1 , крім того, сама позивач у своєму позові посилалась на наказ про зміну режиму робочого часу від квітня 2022 року, що підтверджує обізнаність позивача про встановлення роботодавцем відповідних змін. Щодо тверджень позивача, що зміни умов оплати праці роботодавцем були встановленні в квітні 2022 року набагато раніше, за набрання законної чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2352-IX, суд зазначає наступне. Законом№ 2136-ІХ від 15 березня 2022 року, врегульовано особливості переведення та зміни істотних умов праці в ситуації воєнного часу, відповідно до яких норми передбачені ст. 32КЗпПта іншими законами України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. Відповідний закон набрав чинності 24 березня 2022 року. Суд звертає увагу на те, що статтею 32КЗпПістотними умовами праці визначені: пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів, найменування посад, а також систему та розмірів оплати праці. Відповідно, суд приходить до висновку, що на момент зміни Комунальним підприємством «МІСТ» умов режиму робочого часу, а також оплати праці позивача ОСОБА_1 (квітень 2022 року), вже діяла та була застосована норма Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року, яким було встановлено інші умови повідомлення працівників про зміну умов праці. Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що Закон пов`язує виникнення права на відшкодування моральної шкоди з випадками порушення прав особи. В даній справі позивачка не довела незаконність дій відповідача, які спричинили моральну шкоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «МІСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 43, 44 Конституції України, ст.ст. 32, 56 103, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 16, 22, ЦК України, суд, -,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «МІСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди, відмовити. Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 12.02.2024.

Суддя О. М. Білоусова