Рішення № 117104134, 19.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/19014/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 26 138,84 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 26 138,84 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2023 року відкрито провадження у справі № 910/19014/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Окрім того, суд, враховуючи, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов`язки потерпілої особи - ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність його залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Крім того, ухвалою суду від 18 грудня 2023 року було визначено строк: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; третій особі строк для подання пояснень по суті спору - протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 18 грудня 2023 року була направлена та доставлена до електронного кабінету Компанії 19 грудня 2023 (19 година 23 хвилини), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Проте Компанія в установлений строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку з цим копія ухвали суду від 18 грудня 2023 року була направлена на останню відому адресу зареєстрованого місця проживання третьої особи: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вулиця Пушкіна, 76, 10.

Поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було вручено 26 грудня 2023 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600071077818.

Однак, у встановлений ухвалою від 18 грудня 2023 року строк третя особа письмових пояснень не подала, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направляла.

4 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати з доказами направлення копій його позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року по Південному мосту в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Peugeot Partner", державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Chevrolet Aveo", державний номерний знак: НОМЕР_2 , у порушення пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом "Peugeot Partner", державний номерний знак: НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Зазначені обставини були встановлені постановою Дарницького районного суду міста Києва від 5 лютого 2021 року в справі № 753/1000/21, якою водія автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Peugeot Partner", державний номерний знак: НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 15 грудня 2020 року № FА-00124388. Копія цього правочину також наявна в матеріалах справи.

У зв`язку з наведеними обставинами власник застрахованого транспортного засобу звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування від 28 грудня 2020 року № 30628/11/2020/96.

31 грудня 2020 року проведено огляд застрахованого транспортного засобу, що підтверджується відповідним актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість), копія якого міститься в матеріалах справи.

18 cічня 2021 року складено ремонтну калькуляцію № 30698_11 пошкодженого транспортного засобу страхувальника, відповідно до якої вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,7) становить 26 138,84 грн.

Судом також встановлено, що позивачем було складено страховий акт від 19 січня 2021 року № 01632/11/921 (належна копія зазначеного документа наявна в матеріалах справи) на вказану суму страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування в розмірі 26 138,84 грн була перерахована позивачем на рахунок власника застрахованого транспортного засобу, - ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 20 січня 2021 року № 153923.

Також вказана фізична особа у своїй заяві від 28 грудня 2020 року № 30628/11/2020/96 підтвердила передачу позивачу свого права вимоги до страхової компанії, яка є страховиком винної у ДТП особи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Товариство, здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.

Суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого ТЗ.

Отже, до позивача у зв`язку зі здійсненою страховою виплатою за вищеописаною ДТП перейшло право вимоги на суму відшкодування в загальному розмірі 26 138,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номерний знак: НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серії ЕР № 200296904 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн).

За таких обставин Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номерний знак: НОМЕР_2 , на момент ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою від цієї ж дати вих. № 00711/9221 про виплату страхового відшкодування на суму 26 138,84 грн.

Проте листом від 24 лютого 2021 року вих. № 518 Компанія повідомила позивача, що у неї відсутні підстави для виплати спірного страхового відшкодування Товариству в порядку регресу, оскільки відповідач на підставі відповідної заяви ОСОБА_1 виплатив останньому 29 січня 2021 року суму страхового відшкодування по спірному страховому випадку в розмірі 27 604,77 грн.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".

Враховуючи вищезазначені обставини справи, умови полісу серії ЕР № 200296904, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням вказаної ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП. Також Компанія не спростувала й розраховану позивачем суму страхового відшкодування.

Беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем на користь страхувальника страхового відшкодування у розмірі 26 138,84 грн, а також враховуючи встановлений полісом серії ЕР № 200296904 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 130 000,00 грн та франшизи - 0,00 грн, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 26 138,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач суму страхового відшкодування у розмірі 26 138,84 грн на користь позивача не сплатив з посиланням на те, що Компанія суму страхованого відшкодування у повному обсязі виплатила власнику застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Тобто, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 4 червня 2020 року в справі № 910/1755/19.

Як вже зазначалося судом, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 від 28 грудня 2020 року № 30628/11/2020/96, в якій вказана фізична особа вказала про передачу позивачу своїх прав вимоги до Компанії, як страховика винної у ДТП особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що правові підстави для виплати Компанією спірної суми страхового відшкодування ОСОБА_1 були відсутні.

Разом із цим, відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що до своєї відповіді на претензію відповідач не додав жодних доказів на підтвердження факту виплати Компанією вказаній фізичній особі суми страхового відшкодування у розмірі 27 604,77 грн, як і доказів звернення ОСОБА_1 до страховика винної в ДТП особи про виплату на його користь страхового відшкодування. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.

Також під час розгляду даної справи ні відповідач, ні третя особа не подали жодних доказів чи обґрунтованих заперечень на спростування заявлених Товариством позовних вимог.

Оскільки заявлена до стягнення сума відшкодування у розмірі 26 138,84 грн підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо її несплати, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог Товариства до Компанії щодо стягнення вказаної суми грошових коштів.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 26 138,84 грн є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6, літера "В"; ідентифікаційний код 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) 26 138 (двадцять шість тисяч сто тридцять вісім) грн 84 коп. основної заборгованості, а також 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання: 19 лютого 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко