Рішення № 117104054, 19.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/17323/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 25 999,06 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 25 999,06 грн., з яких: 17 917,64 грн. страхового відшкодування, 3406,81 грн. пені, 865,94 грн. 3% річних, 3808,67 грн. інфляційних втрат на підставі Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. ст. 625, 993, 1166, 1188 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання ухвали.

28.11.2023 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.10.2021 року о 12 год. 00 хв. у м. Запоріжжі, на з`їзді з Преображенського мосту Т-0806. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Geely Maple SL д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним. не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Орджонікідзевського районного суд м. Запоріжжя від 5 січня 2022 року у справі № 335/11132/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.08.2022 року у справі № 335/11132/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП. залишити без змін.

Автомобіль Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № ЕА-00080817 від 23.12.2019 року.

Розмір матеріального збитку, визначеного згідно Калькуляції № 2851601 від 13.10.2021 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу т/з складає 25647,05 грн.

На підставі страхового акту № 29023/01/921 від 18.10.2021 року та згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № ЕА- 00080817 від 23.12.2019 року, позивач здійснив страхову виплату в розмірі 20 517,64 грн (80% від розрахованої суми збитку згідно з п. 13.10.2.2 Договору страхування), що підтверджується платіжною інструкцією № 220729 від 20.10.2021.

Автомобіль Geely Maple SL, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП був застрахований в «СК «ЕТАЛОН» за полісом ОСЦПВ серії АР № 005291361, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Відповідно до полісу франшиза становить: 2 600,00 грн., ліміт за шкоду майну становить: 130000,00 грн.

14.12.2021 року відповідачу була направлена заява про виплату страхового відшкодування вих.№ 05647/9221, яку відповідно до повідомлення про вручення відповідач отримав 17.12.2021 року.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

За умовами полісу серії АР № 005291361 передбачено франшизу у розмірі 2600,00 грн.

Отже, враховуючи визначені полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР №005291361 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати заявлені ним у позовній заяві.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідач не заперечив обставини, викладені у позовній заяві, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували його обов`язок здійснити виплати страхового відшкодування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 17 917,64 грн. (20 517, 64 грн. - 2600,00 грн. = 17 917, 64 грн) слід задовольнити.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3406,81 грн.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно приписів п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки відповідачем не було виплачено страхове відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є обґрунтованими.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який є вірним та відповідає вимогам закону.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 865,94 грн. 3% річних та 3808,67 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд; код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 65; код 30115243) 17 917 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 64 коп. страхового відшкодування, 3406 (три тисячі чотириста шість) грн. 81 пені, 865 (вісімсот шістдесят п`ять) грн. 94 коп. 3% річних, 3808 (три тисячі вісімсот вісім) грн. 67 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна