Рішення № 117103959, 20.02.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1077/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА",

відповідач ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ,

про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаному працівнику в сумі 20 922, 39 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1. ПАТ "Укрнафта" звернулось з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаному працівнику в сумі 20 922, 39 грн.

2. Вирішення процесуальних питань.

2.1. Склад суду.

Для розгляду цієї справи було визначено суддю ОСОБА_2 (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області за приписами ст. 32 ГПК України здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи і визначено для розгляду справи суддю ОСОБА_1 (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023).

Суд згідно з ухвалою від 25.12.2023 прийняв справу до розгляду, почав розгляд справи спочатку.

2.2. Форма судочинства.

Суд згідно з ухвалою від 11.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 29.11.2023 (вх.№ 13555/23 від 29.11.2023).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не відшкодував позивачу витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку за період перебування військовозобов`язаного ОСОБА_3 на навчальних зборах. Свою позицію обґрунтовує приписами ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", Інструкцією "Про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.03.2007 № 80 (далі - Інструкція).

3.2. Відзив на позовну заяву від 15.12.2023 (вх.№18088/23 від 15.12.2023).

Проти позову заперечує. Вказує, що відповідно до п. 6 постанови КМУ від 23.11.2006 №1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" (далі - постанова КМУ від 23.11.2006 №1644) видатки, пов`язані з виконанням цієї постанови у 2006 та наступних роках, здійснюються у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті. Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. У зв`язку із наведеним вважає, що роботодавець ОСОБА_3 мав право на отримання відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати за весь період проходження зборів за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони у межах наявного у той час бюджетного періоду, який закінчився 31.12.2021.

3.3. Відповідь на відзив від 19.12.2023 №01/01/18/05/01-01/04/132 (вх.№18236/23 від 19.12.2023).

Вказує, що відповідно до вимог Інструкції листом від 21.12.2021 та повторно 25.10.2022 звертався до відповідача з вимогою про відшкодування вказаних витрат. Ці звернення відповідач отримав, що підтверджується поштовими відправленнями. Тому вважає, що дотримався встановленого порядку та механізму реалізації права для отримання компенсації. В п. 5 постанови КМУ від 23.11.2006 №1644 регламентовано, що видатки, пов`язані з виконанням постанови у 2006 та наступних роках, здійснюються у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті. Вважає, що жодними нормами законодавства не встановлено обмеження терміну звернення підприємств з вимогою щодо відшкодування таких витрат.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив керівника позивача, що військовозобов`язаного ОСОБА_3 з 29.07.2021 призвано на навчальні збори на 15 днів. Вказав, що відповідно до ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" військовозобов`язаного необхідно увільнити від виконання обов`язків на період проходження зборів, видати заробітну плату по день вибуття з роботи.

Згідно з наказом від 26.07.2021 №1249-к працівника позивача - провідного інженера ОСОБА_3 у зв`язку із проходженням зборів (служби) увільнено від роботи з 29.07.2021 до 12.08.2021. Крім того, відповідно до п.12 Інструкції зобов`язано Департамент інтегрованого керування родовищами подати до військового комісаріату відомості про середню заробітну плату вказаного працівника .

4.2. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2021 №4/236 ОСОБА_3 дійсно був призваний на навчальні збори в/ч НОМЕР_1 в період з 29.07.2021 до 12.08.2021.

4.3. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з листом від 21.12.2021 №01/0113/050402/02/3786 про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою середнього заробітку ОСОБА_3 . До вказаного листа позивач долучив рахунок на оплату, відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаному, призваному на збори, та довідку про середню заробітну плату.

Відповідно до поданої довідки середньо денна (середньо годинна) заробітна плата ОСОБА_3 становить 193, 33 грн, яка розрахована із середньої заробітної плати з травня до червеня 2021 р. із суми 54 654, 92 грн за 281, 25 календарних днів (годин) у розрахунковому періоді.

Крім того, позивач надав відомість, в якій вказано суму витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах з 29.07.2021 до 12.08.2021, а саме - 20 922, 39 грн, у тому числі ЄСВ у розмірі 3 772, 89 грн.

4.4. Позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування вказаних витрат згідно з листом від 25.10.2022 №01/0113/05/04-02/2456).

4.5. 14.09.2023 позивач надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію №01/01/18/05/01-02/02/86 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 20 9222, 39 грн.

4.6. Вказане відшкодування позивач не отримав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

5.2. В ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов`язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.

Згідно з ч. 11 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" за призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

За приписами ч. 13 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

5.3. В п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006 №1644 (у редакції, чинні на час призову працівника) було передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до абз. 1 п. 7 Інструкції за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах.

Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний (п. 8 Інструкції).

Згідно з п.11 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.

В п. 12 Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою.

Відповідно до п. 13 Інструкції середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Суд встановив, що позивач виконав вимоги вищенаведених норм щодо надання відповідних документів на відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою військовозобов`язаному працівнику ОСОБА_3 середньої заробітної плати за період його знаходження на навчальних зборах з 29.07.2023 до 12.08.2021 на суму 20 9222, 39 грн. Однак відшкодування цих витрат не відбулось.

5.4. За приписами п. 10 Положення "Про військові комісаріати", затвердженого постановою КМУ від 03.06.2013 №389 (у редакції, чинній на час призову працівника), обласні військові комісаріати здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

5.5. В абз. 1 ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку" № 3553 від 28.05.2020 установлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються. Вказаний Закон набрав чинності 23.04.2021.

Тому відповідач на цей час є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов`язаному працівнику середньої заробітної плати, який проходив військові збори.

5.6. Щодо заперечень відповідача про те, що позивач мав право на відшкодування витрат у бюджетний період, який закінчився 31.12.2021, суд зазначає таке.

Законодавством не передбачено, що право на відшкодування вказаних витрат припиняється із закінченням бюджетного періоду.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).

За приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів не може виправдовувати бездіяльність з невиконання зобов`язання, передбаченого Законом; відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Наведені висновки щодо застосування норм права, які регулюють спірні правоввідносини, викладені в постанові КГС ВС від 22.05.2018 у справі №908/3349/16, в постанові ВГСУ від 16.11.2017 у справі № 908/3502/16. Суд враховує їх відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

6. Висновок суду.

6.1. З урахуванням викладеного суд висновує про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 20 922, 39 грн витрат, пов`язаних з виплатою середньої заробітної плати військовозобов`язаному працівнику ОСОБА_3 , призваному на навчальні збори з 29.07.2021 до 12.08.2021

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.11.2023 №68611УГ23.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача .

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Довженка, 21 м. Івано-Франківськ, 76026, ідентифікаційний код 07742609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" (пров. Несторівський, буд. 3-5 м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) 20 922, 39 грн (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні тридцять дев`ять копійок) витрат, пов`язаних з виплатою середньої заробітної плати військовозобов`язаному працівнику ОСОБА_3 , призваному на навчальні збори з 29.07.2021 до 12.08.2021, а також судовий збір в розмірі 2 684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2024.

Суддя ОСОБА_1