Ухвала суду № 117102323, 20.02.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12008/20

Провадження № 1-кс/686/1613/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні №62019240000000387 від 16.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування даного клопотання слідчий зазначає, що упродовж 2016-2018 років службові особи Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вчинили службову недбалість, а саме неналежне виконання службовими особами своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, зокрема останні занизили суму нарахованого єдиного внеску на суму1542780 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, які відбували покарання у вказаній установі та були залучені до праці, чим спричинили тяжкі наслідки.

Так, згідно з актом №0065/22-01-13-03/08564788 від 04.02.2019 про результати планової виїзної перевірки Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, що проведена ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у період з 01.10.2016 по 30.09.2018 ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 1542 780,69 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції Закону України №1492-VІІІ від 07.09.2016, який набув чинності 08.10.2016), засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Також, згідно з ч. 1 ст. 118 КВК України (в редакції Закону України №2475-VІІІ від 03.07.2018, який набув чинності 28.08.2018), засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КВК України (в редакції Закону України №1492-VІІІ від 07.09.2016, який набув чинності 08.10.2016), засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015, який набув чинності 01.01.2016), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону (в редакції Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015, який набув чинності 01.01.2016), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених упунктах 1(крімабзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України"Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч. 5 ст. 8 вказаного Закону України (в редакції Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015, який набув чинності 01.01.2016), єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Також, відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів №393 від 28.03.2016, що набув чинності 17.05.2016, та змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів №813 від 07.09.2016, що набув чинності 18.10.2016), для платників, визначених підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів №469 від 04.05.2018, що набув чинності 26.06.2016), для платників, визначених підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Як встановлено в ході досудового розслідування, засуджені, які утримувались у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та відбували покарання у виді позбавлення волі, у період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року залучались колонією до праці, що підтверджується первинними документами, на підставі яких здійснювався облік їх праці.

Проте, як встановлено, всупереч вимог ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції Закону України №1492-VІІІ від 07.09.2016, який набув чинності 08.10.2016, та в редакції Закону України №2475-VІІІ від 03.07.2018, який набув чинності 28.08.2018), ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не з усіма засудженими, які залучались до праці, були укладені трудові договори (строкові трудові договори) або договори цивільно-правового характеру або такі договори буди укладені не за весь період, коли особа фактично залучалась до праці (у період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року). Також, як встановлено, засуджені залучались до праці неповний робочий місяць.

Таким чином, у кримінальному провадженні існує необхідність у встановлені чи підтверджуються висновки акту №0065/22-01-13-03/08564788 від 04.02.2019 про результати планової виїзної перевірки Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, зокрема щодо порушення установою п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого у період з 01.10.2016 по 30.09.2018 занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 1542 780,69 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, за умови укладення, всупереч вимог ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції Закону України №1492-VІІІ від 07.09.2016, який набув чинності 08.10.2016, та в редакції Закону України №2475-VІІІ від 03.07.2018, який набув чинності 28.08.2018), трудових договорів (строкових трудових договорів) або договорів цивільно-правового характеру не з усіма засудженими, які залучались до праці, або укладення таких договорів не за весь період, коли особа залучалась до праці, проте за фактичного залучення таких засуджених до праці.

Так, з цією метою необхідно дослідити, не виключено що і експертним шляхом, інформацію, яка наявна у щомісячній податковій звітності ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2016 року ІІІ квартал 2018 року, що була подана до ІНФОРМАЦІЯ_6 і на даний час перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучення оригіналів зазначеної щомісячної податкової звітності.

З метою встановлення зазначених та інших обставин у кримінальному провадженні, необхідності дослідження щомісячної податкової звітності ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2016 року ІІІ квартал 2018 року, за необхідності призначені по ній судово-економічної експертизи, і яків подальшому можуть мати важливе доказове значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадження та притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої Законом, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначених фактів, для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до документів, а саме щомісячної податкової звітності ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2016 року ІІІ квартал 2018 року, що була подана до ІНФОРМАЦІЯ_6 і на даний час перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , з можливістю її вилучення в оригіналах.

Враховуючи неможливість іншими способами встановити інформацію щодо обставин, які передбачається довести за допомогою цих документів,виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до вказаних документів з можливістю здійснити їх вилучення, з метою забезпечення можливості здійснювати в подальшому досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте у клопотанні слідчого міститься прохання про проведення розгляду даного клопотання без його участі.

В судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 чіткої позиції з приводу клопотання не висловила.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).

Статтею 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

При цьому, обов`язок доведення обґрунтованості клопотання КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Як передбачено ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно із ч. 5 ст.110 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий навів підстави, передбачені ч. 2, 5 ст. 163 КПК України, зокрема, що речі та документи, доступ до яких просить надати слідчий, в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, є всі підстави для надання дозволу на тимчасовий доступ до документів.

Водночас з урахуванням обставин кримінального провадження і відповідно до його кваліфікації слідчий суддя вважає за необхідне конкретизувати перелік речей та документів до яких слід надати тимчасовий доступ.

Керуючись ст.ст.163, 164 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 задовольнити.

Надати дозвіл старшому слідчому першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , іншим слідчим, які входять до складу слідчої групи даного підрозділу: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 )), а саме щомісячної податкової звітності Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2016 року ІІІ квартал 2018 року, що була подана до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з можливістю її вилучення

Службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ), забезпечити тимчасовий доступ до вищезазначених документів та надати можливість їх вилучити.

Ухвала діє по 09 квітня 2024 року.

Відповідно до ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя