Рішення № 117100447, 20.02.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4971/23

Провадження № 2/484/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Шаповалова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області, про надання додаткового строку на звернення із заявою про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

13.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бельці, Республіка Молдова, вказуючи, що після смерті, останньої відкрилась спадщина на майно, що належало померлій. 13 липня 2017 року ОСОБА_2 посвідчила заповіт на її ім`я у приватного нотаріуса. Однак, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний строк вона не звернулася, оскільки у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України була змушена поїхати за межі України. Повернутися до України вона змігла лише 26 липня 2023 року та одразу звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено у зв`язку із пропуском встановленого законом строку. Намагалася подати заяву, однак її не відпускали з роботи та повернутися до України також не було можливості, що призвело до несвоєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного просить надати їй додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини строком в три місяця, так як вважає, що пропустила такий строк з поважної причини.

Представник позивача, ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити та справу слухати без її участі та участі позивача

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що позивач обґрунтовує свій позов тим, що в березні 2022 року виїхала за межі України, але ця обставина, на думку представника відповідача, не обґрунтовує неможливість звернутися до консульської установи в країні перебування із заявою про прийняття спадщини. Просила справу розглядати без її участі.

На підставі частини другоїстатті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 червня 2005 року, виданого державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, ОСОБА_4 , право власності на квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , належить ОСОБА_2 (а.с.7)

Згідно заповіту від 13 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського округу Миколаївської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно, після своєї смерті, ОСОБА_1 . (а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бельці, Республіка Молдова померла ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09.12.2022 року. (а.с.5)

З копії спадкової справи №88/2023, наданої приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Мовчаном А.С., вбачається, що 01.08.2023 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 , яка була зареєстрована за № 264. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, від 06 вересня 2023 року, наданої приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Мовчан А.С., у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.

У позовній заяві позивач вказувала, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний строк вона не звернулася, оскільки у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України була змушена виїхати за кордон. Звернулася до нотаріуса лише після повернення на територію України. Після смерті ОСОБА_2 вона не змогла оформити спадщину у зв`язку з тим, що її не відпускали з роботи, а також повернутися до України не було можливості, що призвело до несвоєчасного подання нею заяви про прийняття спадщини.

Дані твердження позивача заслуговують на увагу виходячи з наступного.

З листа головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 14.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в`їхала на територію України 26.07.2023 року.(а.с.10)

Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ст. 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями частини 1статті 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставіст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з вимогамист. 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, поважними причинами визнають: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо

Згідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідност. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Частина 1ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 12-120 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,статей7, 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок про те, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України тацього Кодексу(далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексуУкраїни (ч. 2 ст. 4ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в ст. 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК Українита інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України тазаконом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. 1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України);

- законодавець як у ст. 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

- пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить ст. 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

При цьому, суд враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі(SERKOV v. UKRAINE)«Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства зважливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі (CASEOFNOVIKv.UKRAINE)«Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey) «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України).

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, саме внаслідок яких остання була змушена виїхати за межі України, організовувати свою життєдіяльність, коли всі зв`язки та процеси порушені, адаптуватися до нових умов, організовувати умови для збереження свого життя та здоров`я.

Отже, всі зазначені обставини у сукупності, на думку суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об`єктивні істотні труднощі, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса або консульської установи чи дипломатичного представництва України із заявою про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки спадщина від померлої ОСОБА_2 ніким не прийнята, в матеріалах справи відсутні докази про наявність інших спадкоємців, які претендують на спадщину, заяв про відмову від спадщини позивач не подавала, спадщина не визнана судом від умерлої, наявний тільки заповіт на ім`я позивачки, а тому остання в інший спосіб, крім як звернутися з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст.3,12,13,81,259,263,264,265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк в три місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бельці, Республіка Молдова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Первомайським РВ УДМС України в Миколаївській області від 01 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Первомайська міська рада Миколаївської області, місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 3 в м. Первомайськ, Миколаївської області, ЄДРПОУ - 35926170.

Відповідно до п. 14Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 рокудо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко