Ухвала суду № 117091307, 20.02.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/251/24

Номер провадження 1-кп/298/7/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140160000020 від 22 січня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорноголова, Ужгородського (Великоберезнянського) району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Згідно обвинувального акту, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України - службова недбалості, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам.

Відповідно до обвинувального акту, встановлено що державне підприємство «Великоберезнянське лісомисливське господарство» (далі по тексту - Підприємство) створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 № 57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях». Належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Основними напрямками діяльності Підприємства є: проведення заходів з відновлення лісів, підвищення продуктивності, створення насаджень; поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів; охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно чинного законодавства; здійснення протипожежних заходів, охорона лісонасаджень та пожеж; захист лісів від хвороб та шкідників; облік і використання лісових ресурсів; проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках призначених до рубки; проведення рубок з додержанням діючих настанов та правил, тощо.

Підприємство є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

Наказом директора Підприємства від 23.05.2016 №31 к ОСОБА_5 призначено на посаду майстра лісу Білоберезівського лісництва Підприємства.

У разі незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, заподіяного підприємству та його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до посадової інструкції майстра лісу Білоберезівського лісництва Підприємства, з якою ОСОБА_6 ознайомлений під розпис, майстер лісу наділений наступними повноваженнями та зобов`язаннями, зокрема:

- здійснювати безпосередню охорону лісу ввіреного йому майна в

- закріпленому за ним обході;

- добре знати свій обхід і його межі, а в обході - дороги, водойми, ставки, кринички, межі та межові знаки, квартальні просіки та візири, ділянки де ведеться господарська діяльність;

- при виявлення лісопорушення складати акти про лісопорушення та діяти відповідно до вимог Положення про державну лісову охорону, інших нормативних і інструктивних матеріалів при виявленні лісопорушення;

- терміново направляти помічнику лісничого, лісничому лісництва, керівнику лісгоспу складені по обходу акти про виявленні різного характеру порушення для реагування у встановленому порядку та вжиття заходів по притягненню винних до відповідальності;

- перевіряти документи на право проведення різних видів рубок лісу, побічного користування, що здійснюються на ввіреному йому обході. Здійснювати постійний контроль за діяльністю лісокористувачів на території обходу;

- затримувати в лісі або на лісових шляхах у встановленому порядку незаконно добутий лісопорушниками матеріал;

- відшкодовувати в установленому порядку шкоду, нанесену лісу та лісовому господарству через халатність та бездіяльність, невиконання своїх посадових обов`язків;

- за неналежне виконання чи невиконання своїх обов`язків, а також бездіяльність у прийнятті рішень, що належить до компетенцій майстра лісу він несе відповідальність, передбачену чинним законодавством;

- несе повну матеріальну відповідальність у встановленому порядку за збереження ввіреного під охорону ресурсу, майна, інвентарю, несвоєчасне виявлення або не виявлення лісопорушень іншими лісокористувачами, невжиття заходів відповідно до компетенції, необхідних для виявлення лісопорушників;

- несе відповідальність у встановленому порядку за несвоєчасне інформування безпосереднього керівництва про стан лісового обходу, споруд, лісової інфраструктури, меж обходу, межових і охоронних знаків, стан лісокористування, тощо.

Відповідно до положень ст. 89 Лісового кодексу України, охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Відповідно до статті 90 Кодексу основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - Правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, тобто державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Відповідно до положень статей 1, 4, 5, 6, 7 та додатків Положення про державну лісову охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, основними завданнями держлісоохорони є: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороби, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

До посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, згідно з додатком.

Держлісоохорона під час організації заходів, спрямованих на усунення порушень лісового законодавства та законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, взаємодіє з правоохоронними органами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та їх об`єднаннями.

Посадові особи держлісоохорони відповідно до покладених на неї завдань мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу, а також зупиняти на території мисливських угідь транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд знарядь полювання, добутої продукції; зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, встановленому законодавством, і використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням, написом та емблемою; доставляти особу, яка порушила лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до органів Національної поліції або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; вилучати в установленому законом порядку у громадян і юридичних осіб які порушили лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, документи на право використання лісових ресурсів та на право полювання, добуті деревину та інші продукти лісу, незаконно добуті мисливські тварини і продукцію, що з них вироблена, та знаряддя правопорушень; надсилати у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які порушили лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними лісового законодавства або законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; безперешкодно відвідувати територію і приміщення юридичних осіб, які провадять діяльність, пов`язану з добуванням, зберіганням або переробленням деревини та інших продуктів лісу, з метою здійснення нагляду за законністю їх використання; визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому або мисливському господарству, та шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; анулювати дозволи або інші документи на право використання лісових ресурсів у разі порушення лісового законодавства, а також використання ресурсів державного мисливського фонду в разі порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; приймати рішення про обмеження або заборону господарської та іншої діяльності; подавати позови до суду про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва або збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, а також повернення самовільно або тимчасово зайнятих лісових ділянок, мисливських угідь, строк користування якими закінчився; вносити пропозиції відповідним органам виконавчої влади щодо заборони відвідування лісів населенням і в`їзду до них транспортних засобів та заборони полювання у період високої пожежної небезпеки; видавати обов`язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до п.36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно заповідного фонду загальнодержавного значення віднесено до документів дозвільного характеру.

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою КМУ від 23.05.2007 №761, передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягаю збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п. 2 Порядку).

Під час досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду майстра лісу Білоберезівського лісництва Підприємства, уповноважений на виконання адміністративно-господарських, будучи матеріально-відповідальною, службовою особою та працівником правоохоронного органу, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч.2 ст.19 Конституції України, будучи зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 14.06.2019 на підставі наказу директора Підприємства від 14.06.2019 № 19-к складено акт прийому-передачі обходу (об`їзду) лісових ділянок обходів № 8, 10 Білоберезівського лісництва , згідно якого майстер лісу ОСОБА_7 здав, а майстер лісу обходу ОСОБА_5 прийняв під охорону обходи (об`їзди) № 8, 10, які складаються із кварталів № 40,41,43. У подальшому, ОСОБА_5 , будучи майстром лісу Білоберезівського лісництва, ніс відповідальність за вказані прийняті ним квартали лісництва.

03.12.2019 Наказом директора Підприємства №94 «Про реорганізацію лісових обходів Білоберезівського лісництва» майстру лісу ОСОБА_5 передано обхід №7 із кварталами 40,41,42,45,46.

В ході досудового розслідування проведено огляд територій кварталу 40 виділу 13 Білоберезівського лісництва, в ході якого виявлено пні 20 самовільно зрубаних дерев.

Таким чином, майстер лісу Білоберезівського лісництва Підприємства ОСОБА_5 , будучи матеріально-відповідальною, службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання свої службових обов`язків, у зимовий період 2019-2020 року та весняний період 2020 року (з 01.12.2019 по 31.05.2020), перебуваючи на своєму робочому місці на території Білоберезівського лісництва державного підприємства «Велокоберезнянське лісомисливське господарство», достовірно знаючи свої службові права обов`язки та маючи об`єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, у порушення зокрема, здійснення охорони лісу від незаконних рубок дерев, незаконного пошкодження дерев до ступеня припинення росту, складання протоколів про порушення лісового законодавства, затримання у встановленому законом порядку осіб, винних у вчиненні лісопорушень, огляд місць рубань, тощо, в порушення вимог статей 19, 86, 89, 90, 105 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року № 976 та посадової інструкції майстра лісу Білоберезівського лісництва Підприємства не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 40 виділу 13 Білоберезівського лісництва Підприємства та їх фіксування, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, незаконної рубки дерев, не вжив заходів щодо виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт незаконної рубки дерев на ввірені йому території лісу, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 40 виділу 13 Білоберезівського лісництва Підприємства.

Внаслідок неналежного виконання майстром лісу Білоберезівського лісництва державного підприємства «Велокоберезнянське лісомисливське господарство» ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, у період з 01.12.2019 по 31.05.2020 невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 40 виділу 13 Білоберезівського лісництва проведено незаконну рубку 20 дерева, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Чорноголівської сільської ради правонаступник якої Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (Код 04351179, с. Дубриничі, вул. Центральна,44а Ужгородського району Закарпатська область) шкоду в розмірі 205 643, 46 грн. (двісті п`ять тисяч шістсот сорок три гривні сорок шість копійок), що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Захисник під час судового засідання заявив клопотання як від обвинуваченого, так і від себе про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбаченихст. 49 КК України. п.1 ч.2ст.284 КПК України.

Суд, заслухавши думку сторін провадження - прокурора, обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення цього клопотання, дійшов таких висновків.

Пунктом 1 ч. 2ст. 284 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Водночас ч. 4ст. 286 КПК Українивстановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченоїст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК Українипевний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК Українистроків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4ст. 49 КК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі чинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності заст. 49 КК Україниє лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція ч.1 ст.367 КК Українипередбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні з 01.12.1019 по 31.05.2020 року кримінального правопорушення, віднесеного до нетяжкого злочину, згідно з ч. 4ст. 12 КК України, а тому строк давності, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК Українистановить три роки.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1ст. 49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК Україниперебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК Україниперебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3ст. 49 КК Україниє безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінніст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Українита закривши стосовно нього кримінальне провадження за ч. 1ст. 367 КК України.

В постанові Верховного Суду у справі № 203/241/17 від 12 вересня 2022 року викладено наступний висновок: якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

У справі витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, складають 39909,38 грн.

Оскільки судом обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закривається, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів (доказів останнього суду не надано), тому відповідно до приписів ч. 2 ст.122, ст.124КПК України витрати на проведення судових інженерно-екологічних експертиз в розмірі 39909,38 грн. не підлягають стягненню з нього та покладаються на державу.

З огляду на викладене та керуючись ст.49, ч. 1 ст.367 КК України, ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ст.314,369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 367 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2024 року № 62024140160000020 стосовно ОСОБА_5 за ч.1 ст.367КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності - закрити.

Процесуальні витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 39 909,38 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена сторонами кримінального провадження до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення вищевказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням мають можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Учасники судового провадженнямають право отримати в суді копію ухвали.

Головуючий ОСОБА_1