Постанова № 117088235, 20.02.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 лютого 2024 року м. Шаргород

Справа № 152/257/24

Провадження № 3/152/113/24

Суддя Шаргородського

районного суду

Вінницької області Славінська Н.Л.,

з участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеньківка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03.11.2022 року органом 0518, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зі слів: з неповною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером,

- за ч.1 ст.173-2 КпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив адміністративнеправопорушення,передбачене ч.1ст.173-2 КпАП України, а саме: 01.01.2024 року приблизно о 13 годині в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , зокрема, ображав нецензурними словами, висловлював погрози, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено с.Пеньківка Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області.

Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ч.1 ст.276 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

ОСОБА_3 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.

В суді ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні адміністративного правопорушення при вище наведених обставинах визнав та пояснив, що 01.01.2024 року впродовж дня з дружиною ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. В ході цього між ними приблизно о 13 годині виникла суперечка, в ході якої він ображав дружину нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. У вчиненому він розкаюється та запевняє суд, що не вчинятиме правопорушень в подальшому.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Крім визнання вини ОСОБА_1 його винуватість доведена також матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №424239 від 01.01.2024 року (а.с.1), оскільки протокол містить відомості, передбачені ст.256 КУпАП, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколу, яким останній скористався та надав пояснення на окремому аркуші (а.с.2); рапортом чергового ВП №2 Жмеринського РВП від 01.01.2024 року про надходження повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства щодо неї ОСОБА_1 (а.с.4); письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 , з якого вбачається, що вона та ОСОБА_1 01.01.2024 року вживали спиртні напої та о 13 годині між нею та чоловіком виникла сварка, в ході якої останній ображав її нецензурними словами, погрожував розправою, у зв`язку із чим вона злякалася та викликала поліцію (а.с.3).

Сукупність зазначених вище доказів підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Проаналізовані судом докази, які є послідовними та не суперечать один одному, дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином,проаналізувавши наданіпояснення,дослідивши матеріалисправи проадміністративне правопорушення,в діях ОСОБА_1 вбачаю склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП України, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (образи, погрози), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Такий висновок узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується судом при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів».

Відповідно доп.п.3,14ч.1ст.1ЗУ «Прозапобігання тапротидію домашньомунасильству», домашнєнасильство діяння (діїабо бездіяльність)фізичного,сексуального,психологічного абоекономічного насильства,що вчиняютьсяв сім`їчи вмежах місцяпроживання абоміж родичами,або міжколишнім читеперішнім подружжям,або міжіншими особами,які спільнопроживають (проживали)однією сім`єю,але неперебувають (неперебували)у родиннихвідносинах чиу шлюбіміж собою,незалежно відтого,чи проживає(проживала)особа,яка вчиниладомашнє насильство,у томусамому місці,що йпостраждала особа,а такожпогрози вчиненнятаких діянь;психологічне насильство формадомашнього насильства,що включаєсловесні образи,погрози,у томучислі щодотретіх осіб,приниження,переслідування,залякування,інші діяння,спрямовані наобмеження волевиявленняособи,контроль урепродуктивній сфері,якщо такідії абобездіяльність викликалиу постраждалоїособи побоюванняза своюбезпеку чибезпеку третіхосіб,спричинили емоційнуневпевненість,нездатність захиститисебе абозавдали шкодипсихічному здоров`юособи.

Пунктом 1 ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на подружжя.

Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, вважаю його щире розкаяння, згідно з п.1 ст.34 КУпАП.

У зв`язку із наведеним вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284, 287, 294, 307 КУпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.173-2 КУпАП України і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170 (ста сімдесяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Постанова суддіу справіпро адміністративнеправопорушення можебути оскарженаособою,яку притягнутодо адміністративноївідповідальності,її законнимпредставником,захисником,потерпілим,його представникомпротягом десятиднів здня їївинесення доВінницького апеляційногосуду.

Суддя: