Постанова № 11708592, 05.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05.10.2010 р. № 2-а- 7886/10/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції Жовтневого району м. Харкова щодо самостійного визнання угод укладених між позивачем та його контрагентами недійсними (нікчемними).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до акту перевірки порушення податкового законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від 16.01.2009 року № НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією Жовтневого району м. Харкова встановлені порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відсутність у нього необхідних умов для результатів господарської, економічної діяльності, відсутність об'єктів оподаткування, а також недійсність даних, відображених у деклараціях про доходи суб'єкта підприємницької діяльності та деклараціях з податку на додану вартість (фактично було зроблено висновок про нікчемність господарських угод з підстав, що викладені у Акті).

Позивач дії державної податкової інспекції Жовтневого району м. Харкова щодо складання акту перевірки та визнання нікчемними укладених за його участю господарських угод вважає незаконними, такими, що порушують його законні права та інтереси, завдають істотної шкоди діловій репутації та здійснюють перешкоди для здійснення позивачем законної підприємницької діяльності.

Позивач, представник позивача та представник відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідач, Державна податкова інспекція Жовтневого району м. Харкова, подав до суду заперечення, з якого вбачається наступне:

В ході перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено, що основними постачальниками товару та наданих послуг були ПП "Промбудтехніка - 2", ТПК "Абсолют", ТОВ ТПК "КІР", ТОВ ТБК "Призма", які знаходяться на обліку у Державній податковій інспекції Комінтернівського району м. Харкова.

Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у позивача відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного договорами з контрагентами на поставку товарів та надання послуг, який повинен здійснюватись протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для виконання укладених угод. Позивач в перевіряємому періоді не використовував найм робочої сили, складських приміщень не орендував, транспортних засобів у власності не має.

Недодержання вимог ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, п.1 ст.216, 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з зазначеним у акті перевірки постачальниками та покупцями є нікчемними.

Відповідно до баз даних державної податкової служби, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме підприємствами: ПП "Промбудтехніка - 2" (код за ЄДРПОУ 34332140), ТОВ ТПК "Абсолют" (код ЄДРПОУ 35700211), ТОВ ТПК "КІР" (код ЄДРПОУ 35970130), ТОВ ТБК "Призма" (код ЄДРПОУ 35700206).

Таким чином, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова встановила відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, та оподаткованого доходу, що визначається ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 зі змінами та доповненнями дані, відображені у деклараціях про доходи суб'єкта підприємницької діяльності - платника, за перевіряємий період - не є дійсними.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова просила відмовити у задоволені позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова на підставі направлень від 18.12.2008 року № 688 та від 08.01.2009 року № 4 проводилася планова виїзна перевірка з питань дотримання приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року згідно Плану-графіку документальних перевірок на 2008 рік, про що свідчить акт від 16.01.2009 року № НОМЕР_1.

Перевіркою були встановлені:

- порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з зазначеним у акті перевірки постачальниками та покупцями, та "Правил перевезення вантажів", зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998 року №128/2568 зі змінами та доповненнями;

- відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР та оподаткованого податку, який визначається ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 зі змінами та доповненнями. Дані відображені у деклараціях про доходи суб'єкта підприємницької діяльності - платника за перевіряємий період - не є дійсними;

- відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність та об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- співробітниками Державної податкової інспекції Московського району м. Харкова 23.04.2009 року проводилась планова перевірка підприємства ТОВ АКБ "Стелс", за результатами якої було складено акт від 23.04.2009 року № 2083/18/31236203. Такий акт складено на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова приватного підприємця ОСОБА_1 від 16.01.2009 року № НОМЕР_1, згідно з висновками якого встановлюється нікчемність угод, що були укладені між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ АКБ "Стелс". За результатами акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення, згідно з якими податковий орган самостійно визначив для ТОВ АКБ "Стелс" суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 9 750,00 грн. (а.с.12 том 1);

- з 24.02.2010 року по 17.03.2010 року працівниками Державної податкової інспекції Комінтернівського району м. Харкова була проведена планова перевірка підприємства ТОВ "Укрспецпроект", за результатами якої було складено акт № 668/23-206/32562952 від 22.03.2010 року. Цей акт складено на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова приватного підприємця ОСОБА_1 від 16.01.2009 року № НОМЕР_1, згідно з висновками якого встановлюється нікчемність угод, що були укладені між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Укрспецпроект". На підставі зазначеного вище акту та з посиланням на нього були прийняті податкові повідомлення-рішення, одним з яких (№ 0000192320/0) ТОВ "Укрспецпроект" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 84 260,08 грн., з них 56 173,39 грн. - основний платіж та застосовані штрафні санкції у розмірі 28 086,69 грн., а іншим (№ 0000202320/0) було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 124 562,86 грн., з них 83 041,91 грн. - основний платіж та застосовані штрафні санкції у розмірі 41 520,95 грн. (а.с.13 том 1);

- з 06.02.2009 року по 25.02.2009 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було проведено планову перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за результатами якої були донараховані податкові зобов'язання у сумі 16 152,50 грн. Підставами такого донарахування стали висновки, викладені в акті перевірки приватного підприємця ОСОБА_1, за яким була встановлена нікчемність угод, що були укладені між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (а.с.46 том 1).

Слід відмітити, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із функцій Державної податкової інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій є подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом досліджені копії первинних бухгалтерських документів по контрагентам за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а саме:

- копії актів виконаних робіт (послуг);

- копії доручень;

- копії податкових накладених;

- копії видаткових накладних;

- копії прибуткових касових ордерів;

- копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

З Висновку експертного дослідження економіста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса від 07.07.2009 року № 5324 вбачається, що 17.06.2009 року надійшов лист Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про надання висновку спеціаліста з наступних питань:

- чи підтверджуються документально висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 16.01.2009 року за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року щодо відсутності об'єкту оподаткування у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податку на додану вартість за період з 01.10.1997 року по 30.09.2008 року;

- чи підтверджується документально структура валових доходів та валових витрат по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, встановлених актом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 16.01.2009 року за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року. Чи відповідають встановлені в ході дослідження показники деклараціям про доходи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за вказаний період;

- чи підтверджується документально структура податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлених актом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 16.01.2009 року за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року. Чи відповідають встановлені в ході дослідження показники деклараціям по податку на додану вартість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за вказаний період.

З заключної частини Висновку спеціаліста - економіста вбачається:

- в обсязі наданих документів, висновки акту документальної перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 16.01.2009 року за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року щодо відсутності об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з контрагентами у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року - документально не підтверджуються;

- зазначені в деклараціях про доходи фізичних осіб Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року валові доходи та валові витрати відповідають первинним бухгалтерським документам та даним бухгалтерського обліку;

- зазначені в деклараціях з податку на додану вартість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року податкові зобов'язання та податковий кредит відповідають податковим накладним та даним бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені в акті перевірки вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не відповідають наступним нормативним актам:

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерський облік, тому формує витрати за переліком ст.5 "Валові витрати" і відповідно до ст.8 "Амортизація" вказаного Закону (334/94-ВР) з деякими особливостями.

Положення ст.5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями, які відповідають переліку ст.5, за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до ст.8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком згідно ст.1 Закону України "Про підприємництво" (698-12). Тобто виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Згідно з Порядком ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.10.2003 року за № 988/8309, встановлено:

- платники податку можуть вести в реєстрі документів записи, які проводяться в довільній формі;

- фактично понесені витрати, які включаються до складу податкового кредиту, повинні бути підтверджені платниками податку документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарними накладними, іншими розрахунковими документами або договорами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Таким чином, на підставі викладеного, в п.2.15 акту перевірки не міститься посилань на законодавчі та нормативні документи про вимоги щодо документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця (перевізника), а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів та інше стосовно фізичних осіб - підприємців. Тому п.2.15 акту перевірки протирічить обліковим документам Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та нормам діючого законодавства.

Згідно з розділом 1У Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах П та Ш цього Декрету.

Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

При цьому у вищезгаданій статті Господарського кодексу України не зазначено, що для здійснення господарської діяльності необхідно обов'язкове використання усіх певних ресурсів, перелічених в п.2.15 акту Державної податкової інспекції, а саме: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

Згідно Листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 17.03.1998 року № 15-03/29-192, оптова торгівля - це сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв'язки на умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами - виробниками і споживачами, так і зв'язки між ними через торгівельних посередників.

В акті державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова не зазначено якими законодавчими та нормативними актами України передбачено, що без наявності трудових ресурсів, транспортного та торгівельного обладнання Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не може здійснювати підприємницьку діяльність в якості посередника.

Згідно ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Для всіх учасників транспортного процесу, призначеним для оприбуткування товару, є товарно-транспортна накладна та накладна постачальника. Тому Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має право оприбуткувати товар на підставі звичайної (товарної) накладної постачальника відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Слід зазначити, що в акті перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.01.2009 року № НОМЕР_1 містяться суперечності, а саме: у п.1 висновку акту встановлені порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з зазначеним у акті перевірки постачальниками та покупцями, та "Правил перевезення вантажів", зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998 року №128/2568 зі змінами та доповненнями.

Зазначені у висновку акту "Правила перевезення вантажів" в тексті акту перевірки жодного разу не згадуються.

Тому висновки в частині порушення "Правил перевезення вантажів" документально не підтверджені.

Податкові накладні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в матеріалах справи свідчать про взаємовідносини з контрагентами.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не передбачено обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами - постачальниками. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Слід зазначити, що первинні бухгалтерські документи в матеріалах справи відображають фінансово-господарську діяльність по контрагентам в повному обсязі.

Закони України "Про Державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" не надає право податковим органам визнавати недійсними документи бухгалтерського обліку та податкові накладні. Таке виключне право чинним законодавством України надане лише суду.

Зазначені в деклараціях про доходи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року валові доходи та валові витрати відповідають первинним бухгалтерським документам та даним бухгалтерського обліку.

Зазначені в деклараціях з податку на додану вартість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09. 2008 року податкові зобов'язання та податковий кредит відповідають податковим накладним та даним бухгалтерського та податкового обліку.

В акті Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.01.2009 року № НОМЕР_1 не має посилань на акти зустрічних перевірок щодо встановлення фактів документального непідтвердження проведених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 фінансово-господарських операцій по контрагентам та на судові рішення щодо визнання недійсними відповідних первинних бухгалтерських документів та податкових накладних Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Таким чином, висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.01.2009 року № НОМЕР_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року щодо відсутності об'єкту оподаткування у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року - документально не підтверджені.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК Господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно з пунктом 20 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 зазначено, що потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати, якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині.

Таким чином, аналізуючи викладе, суд дійшов висновку, що застосування п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за наявності підстав, є не тільки правом, а й обовязком господарського суду. Узагальнення цієї позиції міститься в Розясненнях Президії Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», відповідно до п. 2 яких якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись розділом 1У Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п.11 ч.1 ст.10, п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.1 Закону України "Про підприємництво", ст.3 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 203, 204, 215, 526, 627, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 8, 17, 19, 50, 94, 161-167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо самостійного визнання угод недійсними (нікчемними), які укладені між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та його контрагентами згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.01.2009 року № НОМЕР_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Супрун Ю.О.