Постанова № 11708304, 05.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-6478/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Овчаренка В.Ю.,

представників відповідачів:

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції - Пусана Є.В.,

Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області - Віхоть Н.В.,

прокурора - Савченка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській областіпро стягнення суми бюджетного відшкодування та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю"(надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області , якою просив стягнути заборгованість із бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року в сумі 1 814 660 грн. та зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", а також стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати в сумі 1703 грн. 40 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року провадження у даній справі було відкрито.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду в касаційному порядку касаційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування постанови Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року у справі № 3/105 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 року у справі № 22а-2070/07.

31 серпня 2010 року Вищим адміністративним судом винесено ухвалу за результатами розгляду касаційної скарги Кременчуцької ОДПІ у справі № 3/105 (№ 22-а-2070/07), якою касаційну скаргу залишено без задоволення, на підставі чого відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року провадження у справі № 2а-6478/09 поновлено.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року, поданої до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області 25.10.2006 року, бюджетному відшкодуванню підлягала сума податку на додану вартість у розмірі 2 926 871 грн., у тому числі за вересень 2006 року в сумі 1 814 660 грн. Відповідачем з 12.02.2007 року по 14.02.2007 року здійснено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року, за наслідками якої було складено акт № 48/23-312/00152299 від 14.02.2007 року, в якому було зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в розмірі 850 859 грн. 00 коп. та за вересень 2006 року в розмірі 1 814 660 грн. 00 коп. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року, яким було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за серпень 2006 року на 850 859 грн. 00 коп. та за вересень 2006 року на 1 814 660 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано нечинним та скасовано постановою Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 року. Разом з тим, незважаючи на звернення позивача до відповідача з вимогою про виплату йому суми податку на додану вартість, яка залишилася невідшкодованою, зокрема, за вересень 2006 року в розмірі 1 814 660 грн. 00 коп., Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області не вжито заходів до перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача, тому згідно пп. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях проти позову посилався на те, що позивачем було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що згідно зі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Крім того, зазначав, що позивачем у червні 2007 року у справі № 3/105 про оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року, яка розглядалася в Господарському суді Полтавської області, було подано заяву про часткову відмову від позову в частині зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчук висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", яка була прийнята судом, що було відображено в постанові Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року, на підставі чого, на думку відповідача, провадження у справі у цій частині на підставі п.2 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України закрито.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судовому засіданні проти позову в частині зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість таке відшкодування здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Тому задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2006 року та щодо зобов'язання податкового органу направити висновок про суму відшкодування може призвести до подвійного відшкодування позивачу податку на додану вартість за вересень 2006 року. Також заперечувала проти позовної вимоги щодо стягнення з державного бюджету на користь позивача судових витрат в сумі 1703 грн. 40 коп. заперечував, зазначивши, що виключно Законом України "Про державний бюджет" визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, а зазначеним Законом не передбачено загальнодержавні видатки на покриття судових витрат за рішенням суду. В іншій частині позовних вимог покладалася на розсуд суду і просила винести рішення на підставі наявних у справі документів.

Прокурор, який вступив у справу згідно заяви від 24.10.2008 року № 05/1-1153вих08 відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту інтересів держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, у судовому засіданні поклався на розсуд суду і просив винести рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127008) з 22.07.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 24093479 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим Державною податковою адміністрацією у м. Кременчук Полтавської області 22.07.1997 року.

Зазначеним суб'єктом господарювання було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року (отримано ДПІ 20.10.2006 р.), в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 926 871 грн., у тому числі за вересень 2006 року в розмірі 1 814 660 грн., яку заявлено до відшкодування.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області з 01.11.2006 року по 22.11.2006 року було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року, за результатами якої було складено довідку № 640/23-312/00152299 від 22.11.2006 року, висновками якої підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року.

З 12.02.2007 року по 14.02.2007 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року, за результатами якої складено акт № 48/23-312/00152299 від 14.02.2007 року. За висновками перевірки встановлено завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за серпень 2006 року у розмірі 850 859 грн. 00 коп. та за вересень 2006 року у розмірі 1 814 660 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за серпень 2006 року на 850 859 грн. 00 коп. та за вересень 2006 року на 1 814 660 грн. 00 коп.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року податкове повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року визнано нечинним та скасовано.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 року постанову Господарського суду Полтавської області залишено без змін. Ухвала з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2010 року постанову Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 року залишено без змін.

Таким чином, судом надано правову оцінку винесеному Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області податкового повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року та встановлено неправомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2006 року на 850 859 грн. 00 коп. та за вересень 2006 року на 1 814 660 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

27.03.2008 року за вих. № 0119/679 позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції та до Управління Державного казначейства у м. Кременчук було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 1 814 660 грн. 00 коп.

У відповіді № 10950/10/23-315 від 05.05.2008 року на вимогу від 27.03.2008 року Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області вказано, що по декларації позивача з ПДВ за вересень 2006 року невідшкодованою є сума ПДВ в розмірі 1814 660 грн., з приводу якої триває судове оскарження.

Управління Державного казначейства у м. Кременчук у відповіді № 06-33/636 від 11.04.2008 року на вимогу позивача повідомило, що в Управлінні невиконаних висновків по відшкодуванню податку на додану вартість по ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” не рахується.

З огляду на те, що ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” не було відшкодовано суму ПДВ згідно поданої податкової декларації за вересень 2006 року в розмірі 1814 660 грн., товариство звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон “Про ПДВ”) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, тому вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність порушеного права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п 7.7 ст. 7 вказаного Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем відповідно до вимог пп. п.п. 7.7.3 п 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 1814 660 грн.

Висновки акту невиїзної позапланової документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року від 14.02.2007 року № 48/23-312/00152299 були спростовані постановою Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2010 року, якою визнано нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2006 року в сумі 850859 грн. та за вересень 2006 року в сумі 1814 660 грн.

Отже, заявлена позивачем до відшкодування у вересні 2006 році сума ПДВ в розмірі 1814 660 грн. є підтвердженою.

Відповідно до листа Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 29.09.2010 року вих. № 38202/10/10 (надійшов до суду 30.09.2010 року) станом на 24.09.2010 року залишок невідшкодованої позивачу суми ПДВ за вересень 2006 року становить 1814 660 грн., що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Враховуючи те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Закону України “Про ПДВ” заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податковій декларації за вересень 2006 року, суд приходить до висновку про наявність порушення права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року.

Доводи відповідача щодо пропущеня відповідачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд до уваги не бере з огляду на наступне.

Як встановлено судом, за результатами проведеної з 12 лютого 2007 року по 14 лютого 2007 року позапланової документальної перевірки позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року, на підставі якого позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року на 1 814 660 грн. 00 коп., яке було скасовоно постановою Господарського суду Полтавської області від 19 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2007 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості із бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року 18 вересня 2008 року.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 01.12.2006 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) було встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

З огляду на викладене, річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивачем не порушено.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить із наступного.

Позивач в прохальній частині позовної заяви одним із способів захисту (відновлення) порушеного права обрав зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Порядок взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики (далі Порядок) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 р. за № 971/9570).

Пунктами 5, 6 Порядку встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п. 7 Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області та підтверджено поясненнями представників сторін в судовому засіданні станом на момент розгляду справи реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету та висновки про відшкодування суми бюджетної заборгованості в розмірі 1814 660 грн. не складено та не направлено до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області для бюджетного відшкодування позивачу ПДВ за вересень 2006 року.

Суд погоджується з доводами відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області щодо заперечень про зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року.

Адже, відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість таке відшкодування здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду, тому у разі задоволення судом позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2006 року та щодо зобов'язання податкового органу направити висновок про суму відшкодування може мати місце подвійне відшкодування позивачу податку на додану вартість за вересень 2006 року.

З аналізу норм Порядку відшкодування податку на додану вартість вбачається, що надання висновку про суму відшкодування податку на додану вартість розраховне на безспірність правовідносин щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що один із обраних позивачем способів захисту (відновлення) порушеного права шляхом зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" є таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року у зв'язку з тим, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило надання висновків розраховано на відсутність спору.

Також у судовому засіданні представник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області посилався на те, що позовна вимога щодо зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не підлягає задоволенню, оскільки позивач подав заяву про часткову відмову від позову у червні 2007 року у справі № 3/105 про оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000092302/0/32 від 19.02.2007 року в частині відмови саме від вищезазначеної вимоги, яка була прийнята судом, що було відображено в постанові Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року, і таким чином мало місце закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог.

Зазначені доводи суд до уваги не бере з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, під час розгляду справи № 3/105 Господарським судом Полтавської області заява Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про часткову відмову від позову в процесуальному порядку розглянута не була, ця заява була лише прийнята судом і розцінена як уточнення позовних вимог, а тому ухвала про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог не постановлялася, що відображено в постанові Господарського суду Полтавської області від 19.06.2007 року.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області надати до Управління Державного казначейства у м. Кременчуці висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року є стягнення заборгованості із зазначеного відшкодування в сумі 1 814 660 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.7.1., 7.7.3, 7.7.5, п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, п. 5-7 Порядку взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, статтями 2, 94, 157, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31111030700008, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» (символ звітності банку 030), одержувач: УДК у місті Кременчук, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698778, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (ЄДРПОУ 00152299, р/р № 26007331500068 в АБ "Східно-Європейський банк", МФО 331650 ) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року в сумі 1 814 660 грн. (один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч шістьсот шістдесят гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько