Постанова № 11707979, 16.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2010 року Справа № 2а-4432/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:Власова М.Л. (довіреність № 10/08 від 10.08.2010),

відповідача:Жадана О.О. (довіреність № 1403/10 від 08.02.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000092301/1 від 14.05.2010 та № 0000102301/1 від 14.05.2010, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000092301/1 від 14.05.2010 та № 0000102301/1 від 14.05.2010.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

ПП «Лиснафтотрейд» (код ЄДРПОУ 35988237) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 190488 від 16.09.2008. позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний номер платника ПДВ - 359882312094), номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 100141763 від 29.09.2008.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП «Лиснафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт № 94/23-35988237 від 01.03.2010.

На підставі акту перевірки № 94/23-35988237 від 01.03.2010 відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000092301/0 про сплату 203560,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46301,70 грн., застосованих за порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000102301/0 про сплату 162848,00 грн. з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 81424,00 грн., застосованих за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 18.03.2010 звернувся до ДПІ у м. Лисичанську з первинною скаргою, на яку відповіді не отримав.

21.05.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати відповідь на первинну скаргу, у звязку з чим, 26.05.2010 ПП «Лиснафтотрейд» отримало відповідь на первинну скаргу з рішенням від 14.05.2010 про результати розгляду первинної скарги. Цим рішенням відповідач у задоволенні скарги відмовив.

14.05.2010відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000092301/1 на суму 249861,70 грн. та № 0000102301/1 на суму 244272,00 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден та вважає їх необґрунтованими, неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Дотримання умов договору № ДГ-0000002 від 15.01.2009 на поставку продукції та фактичне його виконання підтверджено первинними бухгалтерськими документами накладними, підписаними уповноваженими представниками постачальника та покупця, підписи яких скріплено мокрими печатками юридичних осіб. Всі видаткові накладні містять обовязкові реквізити, такі як: зазначені реквізити постачальника та покупця, відомості про найменування документа, дату і місце складення, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст і обсяг господарської операції, одиниці виміру, відомості про вантажоодержувача, номер довіреності на підставі якої здійснювався відпуск товару, ПІБ відповідальних осіб. Підписанням зазначених накладних на поставлений товар, уповноважені особи ПП «Лиснафтотрейд» і ТОВ «Укрпромгруп» підтвердили факт приймання-передавання товару.

Обовязок поставити товар згідно договору брав на себе постачальник - ТОВ «Укрпромгруп». Чинне законодавство не містить імперативних вимог щодо обовязку покупця складати товарно-транспортну накладну. Позивач не може відповідати за зобовязання ТОВ «Укрпромгруп», тому факт не складення та ненадання ТОВ товарно-транспортних накладних не свідчить про наявність злочинного умислу з боку позивача.

Також, на думку позивача, відповідачем безпідставно та необґрунтовано зроблено в акті перевірки висновок про те, що договір № ДГ-0000002 від 15.01.2009 є нікчемним за законом. До акту перевірки не додано документів, які б свідчили про наявність у ПП «Лиснафтотрейд» мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні цього договору.

Посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Укрпромгруп» платником ПДВ анульовано актом № 241 від 03.08.2009 також є необґрунтованими, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 у справі № 2а-24842/09/1270 цей акт визнано нечинним та скасовано. Постанова суду набрала законної сили.

На підставі викладеного позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську № 0000092301/1 від 14.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 203560,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 46301,70 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську № 0000102301/1 від 14.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 162848,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 81424,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав відзив на адміністративний позов (а.с.123-135 том 1), у якому зазначив, що ПП «Лиснафтотрейд» до перевірки не надано документів які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, не надано актів приймання-передачі товарів, товаротранспортних накладних, також не встановлено транспортних засобів, які перевозили ТМЦ. У відповідності до вимог діючого законодавства, сертифікати та посвідчення якості отриманого товару у ПП «Лиснафтотрейд» відсутні. Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Укрпромгруп» відсутні трудові ресурси, за допомогою яких було б можливо здійснити приймання продукції від постачальника та відвантаження її покупцю. Первинні документи, які ПП «Лиснафтотрейд» отримало від ТОВ «Укрпромгруп», не містять даних про витрати на транспортування товару, які неодмінно повинні проводитись при виконанні угоди поставки товару.

Також, ТОВ «Укрпромгруп» не має виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Проведеною перевіркою не виявлено фактичного та реального відвантаження товарів від ТОВ «Укрпромгруп» ПП «Лиснафтотрейд».

Крім того, відповідач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення контрагентом - ТОВ «Укрпромгруп», своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угод, укладених з ПП «Лиснафтотрейд» по вищевказаному договору і має протиправний характер. Угода, укладена між ТОВ «Укрпромгруп» та ПП «Лиснафтотрейд», має протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесені до складу валових витрат, витрати пов'язані з придбанням нафтопродуктів та запчастин по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦКУ є нікчемним.

Надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Лиснафтотрейд» (код ЄДРПОУ 35988237) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 190488 від 16.09.2008 (а.с.92, 93 том 1).

Позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний номер платника ПДВ - 359882312094), номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 100141763 від 29.09.2008 (а.с.94 том 1).

Фахівцями ДПІ в м. Лисичанську, згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України від 4.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в України», на підставі направлень від 08.02.2010 № 61 та від 19.02.2010 № 76, проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Лиснафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт № 94/23-35988237 від 01.03.2010 (а.с.11-42 том 1).

Як зазначено в акті перевірки, проведеною перевіркою встановлено наступні порушення з боку ПП «Лиснафтотрейд»:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про прибуток підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 203560,00 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2009 року у сумі 16842,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 22213,00 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 164505,00 грн.

У п.3.1.2 акту перевірки (а.с.14 том 1) зазначено, що порушення виникли у звязку з тим, що ПП «Лиснафтотрейд» зависило валові витрати на 814239,00 грн. за період з 01.10.2008 по 31.12.2008 за рахунок відображення у податковому обліку операцій по виконанню нікчемного договору договір укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» № 2 від 15.01.2009 на постачання товару.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162848,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 року у сумі 4543,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 8930,00 грн., за червень 2009 року у сумі 17771,00 грн., за липень 2009 року у сумі 42187,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 37385,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 52032,00 грн.

У п.3.2.2 акту перевірки (а.с.27 том 1) зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з 01.10.2008 по 31.12.2009 встановлено його завищення у сумі 162848,00 грн. за рахунок відображення у податковому обліку операцій по виконанню нікчемного договору - договір укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» № 2 від 15.01.2009 на постачання товару.

- п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, ст.8, п.9.12 ст.9, ст.16, абз.«а» п.17.2 ст.17, абз.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущені порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання, своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у вересні 2009 року у сумі 23,82 грн.

Акт перевірки № 94/23-35988237 від 01.03.2010 підписано директором та головним бухгалтером ПП «Лиснафтотрейд» із запереченнями.

Відповідно до п.п.«б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

На підставі акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000092301/0 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 249861,7 грн., з яких: за основним платежем 203560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46301,7 грн. (а.с.59 том 1).

Також, податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000102301/0 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 244272,00 грн., з яких: за основним платежем 162848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81424,00 грн. (а.с.60 том 1).

Не погодившись із зазначеними повідомленнями-рішеннями, 18.03.2010 позивач звернувся зі скаргою до відповідача.

ДПІ в м. Лисичанську Луганської області 14.05.2010 прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0000092301/0, № 0000102301/0 від 10.03.2010, а скаргу ПП «Лиснафтотрейд» без задоволення.

За результатами розгляду скарги, відповідачем 14.05.2010 повідомленням-рішеннями № 0000102301/1 визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 244272,00 грн., з яких: за основним платежем 162848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81424,00 грн. (а.с.115 том 1) та повідомленням-рішенням № 0000092301/1 визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 249861,7 грн., з яких: за основним платежем 203560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46301,7 грн. (а.с.114 том 1).

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності визнання ДПІ в м. Лисичанську Луганської області договору, укладеного між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» №ДГ-0000002 від 15.01.2009 на постачання товару нікчемним та підстави прийняття відповідачем податкових повідомлень рішень. Суми, зазначені у податкових повідомленнях рішеннях позивачем не оскаржуються.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем договір, укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» № ДГ-0000002 від 15.01.2009 на постачання товару, визнано нікчемним та зроблено висновок, що затрати на підприємницьку діяльність, здійснену з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та до складу валових витрат відповідно до п.п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

ДПІ в м. Лисичанську Луганської області прийшло такого висновку, з огляду на те, що: умови постачання товару у договорі не визначені, перевезення товару не підтверджено товарно-транспортними накладними, не складалися акти приймання-передавання товарно-матеріальних цінностей між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп», перевіркою не встановлені транспортні засоби, якими здійснено перевезення, позивач та ТОВ «Укрпромгруп» відсутні необхідні умови для здійснення таких господарських операцій.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та наданих на них заперечень, суд виходить з такого.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 ЦК України визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У судовому засіданні встановлено, що між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» 15.01.2009 укладено договір № ДГ-0000002 на поставку продукції (а.с.88-89 том 1).

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, факт виконання умов договору, а саме - поставки нафтопродуктів та оплати за поставлений товар підтверджується такими первинними документами: податковими накладеними, підписаними директором ТОВ «Укрпромгруп» ОСОБА_3, та видатковими накладними, які підписані директором ТОВ «Укрпромгруп» ОСОБА_3 та директором ПП «Лиснафтотрейд» ОСОБА_4 Ці первинні бухгалтерські документи містять всі необхідні реквізити, тому, на думку представника позивача, є належним підтвердженням здійснених господарських операцій за договором від 15.01.2009 (а.с.26-56 том 2).

У подальшому ПП «Лиснафтотрейд» включило до складу валових витрат суми витрат за договором № ДГ-0000002 на поставку продукції та до складу податкового кредиту.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що директор ТОВ «Укрпромгруп» ОСОБА_3 договір про поставку продукції з ПП «Лиснафтотрейд» не укладав, поставку товару не здійснював, податкових та видаткових накладних за цим договором не підписував, на його підприємстві відсутні транспортні засоби для перевезення нафтопродуктів та особи, які здійснювали перевезення та відвантаження цих нафтопродуктів. Також, ОСОБА_3 повідомив слідчому, що він взагалі не чув про ПП «Лиснафтотрейд» та його директора ОСОБА_4. Ці факти підтверджено поясненнями ОСОБА_3 (а.с.16-17 том 2) та протоколом допиту його у якості свідка (а.с.10-15 том 2).

Також, у судовому засіданні представником відповідача долучено до матеріалів справи копію постанови про порушення кримінальної справи від 30.06.2010 за фактом зловживання посадовими особами ПП «Лиснафтотрейд» службовим становищем та вчинення фінансових операцій з грошовими коштами та іншим майном, здобутим злочинним шляхом, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.364 КК України, ч.1 ст.209 КК України (а.с.23-24 том 2) та копію постанови про порушення кримінальної справи від 08.07.2010 стосовно директора ПП «Лиснафтотрейд» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що скоєно за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України (а.с.9).

У межах кримінальної справи, слідчим винесено постанову про призначення почеркознавчої експертизи, на розсуд експерта поставлені такі питання: ким виконано підпис від імені ОСОБА_3, самим ОСОБА_3 чи іншою особою у додатковій угоді № 1 від 01.08.2009 до договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 та податкових накладних.

Згідно висновку експерта від 26.07.2010 № 1937/275 підписи від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді № 1 від 01.08.2009 до договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 та податкових накладних виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.60-63).

Таким чином, пояснення ОСОБА_3 викладені у протоколі допиту також підтверджено висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи.

Цими доказами спростовуються пояснення свідка ОСОБА_4, якого було допитано у судовому засіданні, та який повідомив суду, що договір між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп», податкові накладні ОСОБА_3 підписував у його присутності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПП «Лиснафтотрейд» включило до складу валових витрат суми витрат за договором № ДГ-0000002 на поставку продукції та до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які підписано не директором ТОВ «Укрпромгруп», а іншою особою.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обовязкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Враховуючи викладене, а також те, що у судовому засіданні було встановлено, що первинні документи податкові та видаткові накладні підписано не посадовою особою ТОВ «Укрпромгруп», зазначеною у цих документах, на думку суду, позивач не мав права включати ці суми до валових витрат та податкового кредиту, оскільки це прямо суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що позивач мав пересвідчитися, що податкові накладні складені та підписані належним чином, оскільки ці документи мають важливе значення, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту та формування податку на прибуток підприємств, на їх підставі відбувається відшкодування державою ПДВ, що ним у даному випадку не виконано, внаслідок чого позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток підприємств вказано відомості, які належним чином не підтверджені.

Також, суд зазначає, що позивачем ні в ході проведеної перевірки, ні у судовому засіданні не надано інших документів, які б підтверджували факт поставки ТОВ «Укрпромгруп» товарів до ПП «Лиснафтотрейд», зокрема, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, акти приймання-передавання, сертифікати якості на поставлений товар.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що діюче законодавство не містить імперативних вимог щодо складення товарно-транспортних накладних, з огляду на таке.

У відповідностей з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 N 363 (зареєстровано в Мін'юсті України 20.02.1998 за № 128/2568, зі змінами та доповненнями) (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи, для виконання розрахунків між перевізниками та замовниками автомобільного транспорту та для первинного обліку об'ємів перевезених вантажів І транспортної роботи автомобільного транспорту. При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п.11.1 п.11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення

вантажів.

Також, суд зазначає, що транспортування нафтопродуктів відповідно до п.4.2.2. «Транспортування і приймання нафтопродуктів» Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122, від складів підприємств постачальників до складів споживачів провадиться транспортними засобами (залізничним, водним, автомобільним та нафтопродуктопровідним). Приймання нафтопродуктів на склади споживачів здійснюється згідно з розділом 4.1.3 цієї Інструкції.

Перевезення нафтопродуктів автотранспортом оформлюється товарно-транспортною накладною відповідно до діючої Інструкції. У товарно-транспортній накладній в обов'язковому порядку вказуються найменування нафтопродуктів, густина, температура, об'єм та загальна маса нафтопродуктів. До накладної на замовлення покупця додається паспорт якості нафтопродукту. Нафтопродукти, що надійшли до підприємства-споживача транзитом, приймаються ними від органів транспорту в порядку, встановленому статутами і правилами транспортних організацій. При надходженні на підприємство нафтопродуктів матеріально відповідальні особи зобов'язані: перевірити відповідність нафтопродуктів, що надійшли, за кількістю, видами і марками супровідним документам постачальника-відправника; забезпечити повний злив нафтопродуктів, а після закінчення зливу оглянути транспортні резервуари (цистерни) з метою перевірки повноти зливу; своєчасно оприбуткувати нафтопродукти, що надійшли. Оприбуткування фактично одержаних нафтопродуктів проводиться на підставі супровідних документів постачальників з оформленням приймального акта за типовою формою N М-7 первинної облікової документації Комстату України.

Крім того слід зазначити, що нафтопродукти, а саме: бензин та дизельне паливо відносяться до 3 класу небезпечних вантажів - речовини, матеріали, вироби, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин: клас 3 - легкозаймисті рідини.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні від 25.02.2009 № 207 визначено перелік додаткових документів, необхідних для перевезення небезпечних вантажів.

Так, під час перевезення небезпечних вантажів, у водіїв мають бути такі документи:

-свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; -ДПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; -інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;

-узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією. Підрозділи Державтоінспекції МВС України ведуть електронний облік (базу) виданих узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, ДПНВ -свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів та базових, укомплектованих та доукомплектованих транспортних засобів.

З відповіді управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 14.07.2010 № 11/5-3818 наданої на запит ДПІ у м. Лисичанську (а.с.18 том 2) вбачається, що ні ТОВ «Укрпромгруп», ні ПП «Лиснафтотрейд» не отримувало узгодження маршруту перевезення небезпечного вантажу та свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечного вантажу 3 класу.

Суд також зазначає, що, як вбачається з тексту акта перевірки ПП «Лиснафтотрейд», в ході проведеної перевірки не встановлено якими саме транспортними засобами здійснено перевезення нафтопродуктів. Тобто, проведеною перевіркою взагалі не виявлено фактичного та реального перевезення та відвантаження товарів від ТОВ «Укрпромгруп» ПП «Лиснафтотрейд».

Враховуючи вищевикладене, у судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Укрпромгруп» не виконувалися суттєві умови договору № ДГ-0000002 від 15.01.2009 на поставку продукції, тому відповідачем обґрунтовано визнано цей договір нікчемним.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 14.05.2010 № 0000092301/1 та № 0000102301/1 є обґрунтованими та такими, що прийняті у відповідності з нормами діючого законодавства, тому суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.09.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.09.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000092301/1 від 14.05.2010 та № 0000102301/1 від 14.05.2010, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 21 вересня 2010 року.

Суддя К.О. Пляшкова