Рішення № 117078674, 19.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 рокуСправа №160/33021/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у складі Регіонального управління "Схід" Сил ТрО ЗС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

18.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 у складі Регіонального управління " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил ТрО ЗС України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не розгляді рапорту позивача від 21.10.2023 року, згідно заяви представника позивача від 15.11.2023 року, щодо направлення позивача на медичний огляд військово- лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я, та зобов`язати відповідача розглянути рапорт позивача від 21.10.2023 року, та направити позивача ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я.

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не забезпеченні грошовим забезпеченням за жовтень, листопад місяці 2023 року, та зобов`язати відповідача забезпечити позивача ОСОБА_1 грошовим забезпеченням за жовтень, листопад місяці 2023 року

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не наданні позивачу статусу учасника бойових дій, та зобов`язати відповідача подати на розгляд комісії довідку за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 код СДРПОУ НОМЕР_4 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не розгляді рапорту позивача від 21.10.2023 року, згідно заяви представника позивача від 15.11.2023 року, щодо звільненні позивача з військової служби на підставі п.п.г, п.2, ч.4, ст..26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» через такі сімейні обставини та або інші поважні причини, а саме перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, та зобов`язати відповідача розглянути рапорт позивача від 21.10.2023 року, та звільнити позивача ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п.г, п.2, ч.4, ст..26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» через такі сімейні обставини та або інші поважні причини, а саме перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в нього наявні підстави для звільнення з військової служби у Збройних сил України відповідно до п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» оскільки на його утриманні перебуває три і більше дітей віком до 18 років. Позивач вказує, що він неодноразово звертався до командування частини з проханням звільнити його, проте станом на дату подання вказаного позову його не звільнено зі служби. Окрім того, позивач зазначає, що звертався з рапортом про звільнення зі служби за станом здоров`я та направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, проте відповіді не отримав. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.01.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що військовослужбовцем ОСОБА_1 не подано рапорт на звільнення до командування ВЧ НОМЕР_1 , а також до військової частини не подані документи які підтверджують право ОСОБА_1 звільнитися з військової служби, які повинні бути відповідним чином завірені. Згідно медичної характеристики, ОСОБА_1 звертався до медичної служби, де йому була надана кваліфікована допомога після чого військовослужбовця було направлено до спеціалізованих медичних установ. Солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був скерований медичною службою в/ч НОМЕР_1 на консультацію терапевта до в/ч НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ) для визначення доцільності стаціонарного лікування.

20.10.2023р. пройшов повторний огляд вищевказаного спеціаліста. Встановлений діагноз. Рекомендовано дієтичне харчування та лікування пігулками. Рекомендацій щодо скерування військовослужбовця ОСОБА_1 на проходження ВЛК не отримано. Також зазначає, що у разі скарг на погіршення стану здоров`я, військовослужбовці скеровуються медичною службою військової частини не на проходження ВЛК для визначення ступеню придатності, а на консультацію до відповідного спеціаліста, який приймає рішення щодо необхідності подальшого лікування і, у разі, якщо дана хвороба є такою, що підпадає під Розклад хвороб Наказу №402 МО, відповідний спеціаліст у консультативному висновку рекомендує направити даного військовослужбовця на проходження ВЛК для визначення ступеню придатності до подальшого проходження служби.

Також звертає увагу суду на те, що рапорти на які посилається ОСОБА_1 в позовній заяві, є фальшуванням фактичних обставин та намагання ввести в оману суд. На зазначених рапортах повинна бути відмітка про вручення або прийняття рапорту ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно даних групи персоналу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 до командування батальйону з рапортами не звертався, у військову частину рапорти військовослужбовця по пошті не надходили. Також доводимо до відома, що військовослужбовець ОСОБА_1 21.10.2023 року самовільно залишив місце служби.

В зв`язку з чим, була складена довідка №190/сзч від 22.10.23р. про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_1 та було проведено службове розслідування за вказаним фактом. На підставі висновків службового розслідування належні документи стосовно ОСОБА_1 направлені до правоохоронних органів в зв`язку з скоєнням ним кримінального правопорушення вчиненого в умовах воєнного стану або бойовій обстановці. На сьогоднішній день місцезнаходження ОСОБА_1 не відомо.

Враховуючи вищевикладене, військовослужбовець ОСОБА_1 звільнений з займаних посад та зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №126-РС від 19.11.2023 року.

Відповідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №332 від 22.10.2023 року, солдат ОСОБА_1 , кулеметник 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, з 22 жовтня 2023 року знятий з всіх видів забезпечення.

Ухвалою суду від 18.01.2024р. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у складі Регіонального управління " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил ТрО ЗС України вдруге надати суду наступну інформацію та докази: чи було виплачено грошове забезпечення за жовтень та листопад 2023р. та у якому розмірі; чи готувалися документи і довідки за формою згідно додатку 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 для надання позивачу статусу учасника бойових дій, якщо ні, то зазначити причини; копії наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 332 від 22.10.2023р., довідка №190/сзч від 22.10.2023р. та всі наявні документи щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 , наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №126-РС від 19.11.2023р. (в разі наявності); надати інформацію щодо номерів засобів зв`язку Військової частин НОМЕР_1 ; надати доказів надіслання (надання) відзиву позивачу.

23.01.2024р. від представника відповідача надійшло до суду доповнення до відзиву на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2024р.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , з 15.08.2023р. перебував на військовій службі у військовій частини НОМЕР_6 , що підтверджується довідкою від 28.08.2023р. за № 3761.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_7 позивач проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 відповідно до наказу від 28.09.2023р. №304.

21.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира 2 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 з проханням надати направлення на проходження медичного огляду військово- лікарською комісією з метою встановлення придатності до військової служби за станом здоров`я. Доказів отримання (направлення) відповідачем даного рапорту матеріали справи не містять.

21.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира 2 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 з проханням про звільнення його з військової служби у запас за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років. Доказів отримання (направлення) відповідачем даного рапорту матеріали справи не містять.

Згідно виписного епікризу до медичної карти стаціонарного хворого № 16036 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 02.10.2023р. по 11.10.2023р.

Згідно посвідчення НОМЕР_8 ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати) мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

15.11.2003р. представник позивача ОСОБА_3 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я та звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. До даної заяви надано докази її направлення Регіональному управління "Схід" Сил ТрО ЗС України Укрпоштою.

Вирішуючи спір по суті, суд, по перше, вважає за необхідне встановити чи була дотримана позивачем, як військовослужбовцем, процедура звернення до відповідача з питання направлення його на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я та звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Статтею 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з пунктом 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Пунктом 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:

2) під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

- у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

- у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно за всіма підставами - командувачами видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_9 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, керівником служби персоналу Міністерства оборони України, начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

- у військових званнях до бригадного генерала (коммодора) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Міністром оборони України;

- у військових званнях генерала (адмірала) та прирівняному до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року №680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військовому званні - Президентом України.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Згідно з пунктами 241, 242 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Згідно з пунктом 5 Переліку документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (додаток 19) при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" та визначено підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, для звільнення з військової служби повинні звернутися до безпосереднього свого командира з рапортом та документами, які підтверджують підстави звільнення, при цьому в рапорті повинно бути зазначено підстави звільнення з військової служби, волевиявлення військовослужбовця щодо проходження/не проходження військової служби, а також зазначено територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було надано до суду два рапорти, датовані 21.10.2023р., які адресовані командиру 2 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 , при цьому вищенаведені рапорти не містять відмітки про отримання їх одержувачем.

Щодо стосується звернення представника позивача ОСОБА_3 до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою від 15.11.2023р., суд звертає увагу на те, що воно було подано в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Вищенаведена заява від 15.11.2023р. була отримана адресатом 05.12.2023р., тоді як з позовом до суду позивач звернувся - 13.12.2023р. (згідно відмітки на конверті), тобто в строк, менший аніж законодавством визначений строк для надання відповіді на звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян».

З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку, що позивач звертаючись з двома рапортами від 21.10.2023р. порушив процедуру звернення, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 , відтак позовні вимоги в частині:

визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не розгляді рапорту позивача від 21.10.2023 року, згідно заяви представника позивача від 15.11.2023 року, щодо направлення позивача на медичний огляд військово- лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я, та зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 21.10.2023 року, та направити позивача ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров`я.

визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не розгляді рапорту позивача від 21.10.2023 року, згідно заяви представника позивача від 15.11.2023 року, щодо звільнення позивача з військової служби на підставі п.п.г, п.2, ч.4, ст..26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» через такі сімейні обставини та або інші поважні причини, а саме перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років та зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 21.10.2023 року, та звільнити позивача ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п.г, п.2, ч.4, ст..26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» через такі сімейні обставини та або інші поважні причини, а саме перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не забезпеченні грошовим забезпеченням за жовтень, листопад місяці 2023 року та зобов`язання відповідача забезпечити ОСОБА_1 грошовим забезпеченням за жовтень, листопад місяці 2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі по тексту Порядок № 260) грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Що стосується питання виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, суд зазначає, що відповідно до п. 15 Розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2023р. за №332 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

З огляду на наведені обставини, відповідачем правомірно було призупинено виплату грошового забезпечення з 22.10.2023р., однак до винесення вищенаведеного наказу грошове забезпечення повинно було виплачуватися, відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити ОСОБА_1 грошовим забезпеченням за жовтень, листопад місяці 2023 року підлягають частковому задоволення, а саме в частині зобов`язання відповідача забезпечити ОСОБА_1 грошовим забезпеченням за період з 01.10.2023р. по 21.10.2023р. включно за виключенням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не наданні позивачу статусу учасника бойових дій та зобов`язання відповідача подати на розгляд комісії довідку за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, суд зазначає про таке.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував про те, що позивач звертався з відповідними документами з проханням надання йому статусу учасника бойових дій, а також доказів про відмову в наданні такого статусу з огляду на що, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленої позовної вимоги та про відмову в її задоволенні.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2,9,77,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 у складі Регіонального управління " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил ТрО ЗС України (м. Харків, 61052, і.к. 26630715) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , 228 -го окремого батальйону сил територіальної оборони України, 127-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч НОМЕР_2 ) кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у м. Харків, у складі Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил ТрО ЗС України (в/ч НОМЕР_3 ), яка полягає у не забезпеченні грошовим забезпеченням ОСОБА_1 у період з 01.10.2023р. по 21.10.2023р. включно за виключенням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у складі Регіонального управління "Схід" Сил ТрО ЗС України забезпечити ОСОБА_1 грошовим забезпеченням у період з 01.10.2023р. по 21.10.2023р. включно за виключенням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ) С.В. Златін