Рішення № 117078332, 19.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 лютого 2024 р. Справа № 120/16060/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Липовецького районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (позивач) з адміністративним позовом до Липовецького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд:

витребувати з Липовецького районного сектору Управління державної міграційної служби у Вінницькій області рішення прийняте за результатом розгляду заяви від 13.09.2023;

визнати протиправною бездіяльність Липовецького районного сектору Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі паспорта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 7;

зобов`язати Липовецький районний сектор Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 No 2503-7, без передачі будь-яких даних про дитину і про позивача, його матір, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (надалі - дитина) та відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України є її законним представником. Згідно ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб захищають у суді їх законні представники - батьки. По досягненню дитиною шістнадцятирічного віку 13.09.2023 позивач звернулась до Липовецького районного сектору Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області із заявою щодо видачі дитини паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-8.

Така заява, як зазначено у позові, мотивована тим, що через особисті переконання заявник відмовляється від оформлення і отримання паспорта у формі картки документа Реєстру та обґрунтовує право на паспорт-книжечку, однак відповідач всупереч діючому законодавству письмової відповіді на заяву від 13.09.2023 так і не надав.

Позивач, вважаючи, що бездіяльністю відповідача у видачі паспорта - книжечки згідно з положенням про паспорт грубо порушуються права дитини і їх батьків, на свободу світогляду та віросповідання, на добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім`я, честь і гідність, здоров`я, навчання, працю та заробітну плату, розвиток особистості тощо, право на саме життя - на ті права, що захищаються нормами статей 21-24, 27-29, 31, 32, 34, 35, 41-43, 46-48, 53,60, 67, 68 Конституції України, звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою від 24.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення, а також витребувано у Липовецького районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області належним чином засвідчену копію рішення, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2023.

02.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач вказує, що відповідне звернення ОСОБА_1 від 13.09.2023 на адресу Липовецького сектору УДМС у Вінницькій області не надходило. Липовецькому сектору було надано доручення щодо проведення перевірки фактів викладених в позовній заяві. На виконання відповідного доручення Липовецький сектор надав на адресу УДМС України у Вінницькій області доповідну записку зі змісту, якої зазначено, що у зв`язку із переїздом структурного підрозділу з 01.07.2023 року відповідно до договору оренди №2305-HM від 30.06.2023 року місце розташування Липовецького сектору УДМС у Вінницькій області, яке знаходилось у АДРЕСА_1 у приміщенні поліції, змінено на АДРЕСА_2 у приміщенні місцевого Центру зайнятості, на підтвердження чого надається копія договору та доповідної записки.

Звертає увагу, що для покращення прийому громадян до Липовецького - сектору, Управлінням ДМС у Вінницькій області, було повідомлено про фактичний переїзд підрозділу. Зокрема було повідомлено громадян у мережі Фейсбук на офіційних сторінках УДМС у Вінницькій області (дата публікації 05.08.2023р.) та на офіційному сайті Липовецької громади. Додатково було розміщено оголошення на вході до відділу поліції та на вході в будівлю сектору за попереднім місцем розташування.

Таким чином представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що звернення гр. ОСОБА_1 до Липовецького сектору УДМС у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_2 , не надходило, на особистий прийом гр. ОСОБА_1 не зверталась. Отож, відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень, щодо якого гр. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду. Тому відповідач вважає, що звернення до суду є передчасним. А отже відсутній і предмет спору.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.2007, а тому вважається законним представником дитини до досягнення нею 18 років.

13.09.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки та ненадання згоди на обробку персональних даних.

Однак, відповіді на заяву від 13.09.2023 позивач так і не отримала, у зв`язку з чим звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про громадянство України" документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.

Приписами пунктів 2, 3 Положення №2503-ХІІ передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 5, 6 Положення № 2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Наведені правові норми є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Разом з тим, 20.11.2012 прийнято Закон України № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Статтею 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 4 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом - частиною 1 статті 3 Закону).

Згідно з частиною 2статті 21 Закону № 5492-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (надалі - постанова №302) запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;

- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цієюпостановою.

Відповідно до пункту 3 Постанови №302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.

Згідно з приписами пункту 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок № 302), до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Відтак, при вирішенні цієї справи суд, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242, ч. 3 ст. 291 КАС України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.

Водночас висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, не лише повинні враховуватись судами нижчих інстанцій, але є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Про це безпосередньо зазначено у ч. 5 ст. 13 Закон № 1402-VIII.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 19.09.18 у зразковій справі №806/3265/17 дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд зазначає, що ОСОБА_2 наділена правом отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення № 2503-XII.

Додатково суд враховує, що наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), який розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 № 2503-XII.

Вказаним Тимчасовим порядком визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Щодо доводів відповідача про відсутність предмету спору, оскільки відсутнє рішення, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2023, суд відноситься критично та зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.09.2023 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки та ненадання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до фіскального чека вказана заява була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням 13.09.2023.

Відповідно до відомостей про відстеження поштового відправлення по Україні (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) поштове відправлення № 2220001166961 від 13.09.2023 вручене за довіреністю 15.09.2023.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду від 24.10.2023, яке було вручено відповідачу 01.11.2023 за адресою відповідача АДРЕСА_1 .

Загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища.

Суд звертає увагу на те, що перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку.

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Відповідне тлумачення зазначених правових норм міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №222/1402/16.

Суд звертає увагу, що за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно з частинами першою та другою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки у встановлений спосіб не розглянув заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

Визначаючи спосіб захисту права, порушеного протиправною бездіяльністю відповідача, суд керується частиною четвертою статі 245 КАС України, якою передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем процедур, передбачених пунктами 8-11 розділу І, пунктами 2, 3 розділу III Тимчасового порядку, а саме перевірки інформації та звірки даних особи, за наслідками яких згідно з пунктом 5 розділу III Тимчасового порядку територіальним підрозділом ДМС приймається рішення про оформлення паспорта, тому ці обставини не дають суду підстав для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення про оформлення та видачу паспорта ОСОБА_2 .

Відтак належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, буде саме зобов`язання Липовецького районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2023 про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку, з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд ураховує, що позивач звільнений від його сплати, а відтак відсутні підстави про присудження такого на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Липовецького районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 від 13.09.2023 року про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

Зобов`язати Липовецький районний сектор Управління ДМС України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 від 13.09.2023 року про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 червня 2019 року №456, з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 )

Відповідач: Липовецький районний сектор Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 75, код ЄДРПОУ 37836770)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович