Ухвала суду № 117075258, 01.02.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/289/24

Провадження № 1-кп/366/136/24

У Х В А Л А

01 лютого 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111150000067 від 17 січня 2024 року (матеріали досудового розслідування виділені з матеріалів кримінального провадження № 12023111150001957 від 31.10.2023), які надійшли від Вишгородської окружної прокуратури по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області від Вишгородської окружної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження № 12024111150000067 від 17 січня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 30 січня 2024 року було призначено підготовче судове засідання на 01 лютого 2024 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з посиланням на те, що спливає строк дії ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 28.12.2023 року, якою ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою та який закінчується 01.02.2024 року. Також залишилися існувати ті підстави і ризики, в зв`язку з якими обвинуваченому раніше було обрано вказаний запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив суду, що жодних доказів про те, що він винен у слідства не має, він нічого не вчиняв, вилучені у нього гроші є зароблені ним, власними силами, оскільки він працює водієм та розвозить товари по Європі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки з матеріалами справи його не ознайомлювали (не відриті для нього матеріали кримінального проваження), доказів, на його переканння, щодо вини його підзахисного у слідства не має, а ризики необгрунтовані, оскільки ОСОБА_4 зареєстрований та проживає на території Іванківського району, до його затримання працював, одружений, має на утримані дитину, тобто має стійки соціальні зв`язки, що спростовує аргументи прокурора щодо наявності ризиків.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки інших учасників процесу, суд при вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 28.12.2023 року ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали закінчується 01.02.2024 року.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На даний час, обставини, які послужили підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання від вартою не відпали, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Так, необхідно врахувати тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема:

- наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а тому наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від суду, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні безпосередньо в суді не допитані, їх покази мають істотне значення в даному кримінальному провадженні, а обвинувачений з метою уникнення від кримінальної відповідальності може умовляннями та/або погрозами переконати останніх давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушеня;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим особом, тим самим негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, оскільки у виділеному кримінальному провадженні № 12023111150001957 від 31.10.2023 на даний час органом досудового розслідування не встановлено осіб, які являються спільниками вчинення вказаного злочину, а обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме реальну можливість попередити останніх про всі відомі йому обставини, з метою не притягнення останніх до кримінальної відповідальності.

Метою і підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оцінивши вищевказані обставини в їх сукупності, дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а саме, у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд вважає, що продовження обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які хоча і зменшилися, але продовжують існувати на даний час, не забезпечить виконання процесуальних обов`язків, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків, та що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від суду і у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Запропонований прокурором відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, який йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, стан його здоров`я, сімейний стан та наявність утриманців не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, особу обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, відсутність постійного місця роботи та доходу, а також з урахуванням введення на території України воєнного стану, суд вважає за доцільне змінити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 314 - 316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 (сорок п`ять) днів в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а саме до «16 березня 2024 року включно».

Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605 600 грн. (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: отримувач коштів: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Державна казначейська служба України , м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661 .

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2024 року

Суддя : ОСОБА_1