Ухвала суду № 117072683, 19.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/1767/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОДА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна"

про визнання договорів недійним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОДА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" (далі-відповідач) про визнання договорів недійним.

Звертаючись до суду із позовом позивач просить:

1. Визнати недійсним договір комерційної концесії №1-Ф від 01.01.2020 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер»(код ЄДРПОУ 42874865) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативна Країна» (код ЄДРПОУ 42681250).

2. Визнати недійсним договір комерційної концесії №2Р/2021 від 01.01.2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер»(код ЄДРПОУ 42874865) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативна Країна» (код ЄДРПОУ 42681250).

3. Визнати недійсним договір комерційної концесії №2Р/2021 від 02.01.2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер»(код ЄДРПОУ 42874865) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативна Країна» (код ЄДРПОУ 42681250).

4. Визнати недійсним договір комерційної концесії №2Р/2021 від 04.01.2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер»(код ЄДРПОУ 42874865) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативна Країна» (код ЄДРПОУ 42681250).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього, його представника та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у учасників справи електронного кабінету.

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України, згідно з положеннями якого у справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивачі та відповідачі) та треті особи. Зокрема, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; а відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (статті 41, 45 ГПК України).

Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.

Водночас, суд вказує, що із наданого позову вбачається за можливе встановити наявність вимог та їх обґрунтування саме як до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер» (код ЄДРПОУ 42874865), так і до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна Країни» (код ЄДРПОУ 42681250).

При цьому, суд вказує, що в прохальній частині позову Позивач зазначає про визнання недійсним договір укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативний Штат Гулівер» (код ЄДРПОУ 42874865), процесуальне становище якого наразі не визначено.

При цьому, у реквізитах позову відповідачем вказано лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативна країна".

Таким чином, позивачу необхідно визначитися із суб`єктним складом сторін у справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір згідно ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру, а відтак за подання даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12112,00 грн.

Проте, з доданого до позовної заяви платіжного доручення №87 від 12.02.2024 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн, тобто у розмірі меншому, аніж встановлено законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

В якості доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надані накладна на відправлення, а також опис внутрішнього вкладення від 13.02.2024.

Однак, судом досліджено, що зазначений опис вкладення не є належним доказами направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки зі змісту опису вкладення в цінний лист вбачається, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" надіслано: «Позовна заява з додатками». Проте з наданого опису вкладення, суд позбавлений можливості встановити, які саме додатки були направлені позивачем на адресу відповідача. Разом з тим, згідно норм чинного законодавства на адресу відповідача мають надсилатися всі додані до позовної заяви документи, однакові як для суду так і для відповідачів, що в свою чергу позивачем зроблено не було, та є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.О. Лиськов